Піяк К.Л., Дейнека С.В. Прокурорська сарана знищує державу

У відповідності до п.2 ст.36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:
4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках — особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;
5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;
8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;
10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;
11) повідомляти особі про підозру;
13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акту, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акту чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;
14) звертатися до суду з обвинувальним актом тощо.
У відповідності до ст.28 КПК, визначається обов’язковість встановлення Розумних строків:
1. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
В статті 7 ЗУ «Про прокуратуру» вказано, що місцеві прокуратури є частиною системи прокуратури України.
В статті 12 ЗУ «Про прокуратуру» зазначається, що місцеву прокуратуру очолює керівник місцевої прокуратури.
Статтею 13 Закону України «Про прокуратуру» тлумачиться, що керівник місцевої прокуратури, крім керівних повноважень, також виконує «інші повноваження, передбачені цим та іншими законами».
В пункті 14 ст.15 Закону України «Про прокуратуру» наголошується, що керівник місцевої прокуратури наділений статусом прокурора.
В ст.19 Закону України «Про прокуратуру» зазначені загальні права та обов’язки прокурора.
В ст.22 Закону України «Про прокуратуру» констатується, що прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.
В п.1 ст.25 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» та Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до вищенаписаного, процесуальний керівник Київської місцевої прокуратури №2 у кримінальному провадження за № 32015100020000166 від 11.12.2015 року Піяк Костянтин Леонідович та керівник Київської місцевої прокуратури №2 Дейнека Сергій Валентинович були зобов’язаними вчиняти процесуальні дії, направлені на безперешкодне проведення неупередженого досудового розслідування щодо низки вчинених податкових злочинів президентом ТОВ “Адамант” Пєтуховим І.М. у кримінальному провадженні за № 32015100020000166 від 11.12.2015 року. А саме, у вказаному кримінальному провадженні прокурори Піяк Костянтин Леонідович та Дейнека Сергій Валентинович мусили вчинити такі дії:
– доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках — особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;
– доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
– скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;
– ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;
– погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;
– повідомляти президенту ТОВ “Адамант” Пєтухову І.М. про підозру;
– затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акту, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акту чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;
– звертатися до суду з обвинувальним актом тощо.
Підставою для вчинення вищеперелічених процесуальних дій у кримінальному провадженні № 32015100020000166 від 11.12.2015 року прокурорами Піяк Костянтином Леонідовичем та Дейнекою Сергієм Валентиновичем було тривале саботування провадження досудового розслідування слідчим Дячуком Г.В., заступником начальника і начальником СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві, що переросло в чергове (п’яте) винесення 28.02.2018 року незаконної Постанови про закриття провадження. Прокурори Піяк Костянтин Леонідович та Дейнека Сергій Валентинович покрили протиправні дії слідчого Дячук Г.В., який за 2,5 (два з половиною) роки не вчинив наступних обов’язкових процесуальних дій:
1) не допитав особу 1 як потерпілого (після скасування Постанови про не визнання Потерпілим. При чому, кримінальна справа була закритою раніше аніж особа 1 отримав копію Ухвали про скасування Постанови про не визнання потерпілим у провадженні);
2) не надав особі 1 Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого;
3) жодного разу не допитав потерпілу Трейтяк М.Ю. у даному кримінальному провадженні;
4) не розглянув 21 (двадцять одне) клопотання;
5) не надав відповіді особі 1 в порядку ст.220 КПК України за результатом розгляду 21 клопотання;
6) не виконав 15 (п’ятнадцяти) ухвал слідчих суддів щодо вчинення процесуальних дій;
7) не допитав жодного із існуючих свідків (21 чоловік);
8) не допитав основних фігурантів у справі провадження, про що і зазначається у відповідних Рапортах слідчого до керівника СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві (наприклад, керівників ТОВ «Дата Центр Адамант» Чернега Д.О. і Алієв Фаіг Білал Огли, а також ЧП Поліщук І.Л., ФОП Дударь Н.Д., ФОП Дударь Н.Н., Пєтухова І.М.);
9) не надав матеріали кримінальної справи для ознайомлення потерпілій Трейтяк М.Ю.;
10) не витребував копії платіжних документів від ТОВ «Дата Центр Адамант» (Чернега Д.О. і Алієв Фаіг Білал Огли), а також від ЧП Поліщук І.Л., ФОП Дударь Н.Д., ФОП Дударь Н.Н.);
11) не встановив підстав витребування від особи 1 коштів за хостинг і делегування доменів ТОВ «Дата-Центр Адамант» та їх факту оподаткування;
12) не встановив підстав витребування від особи 1 коштів за послуги ТОВ «Адамант-Телеком»;
13) не надав потерпілій Трейтяк М.Ю. копії витягу з ЄРДР у даному кримінальному провадженні;
14) не дослідив і надав правової оцінки тому, що ТОВ «Адамант» у період з 2003 року до 2005 року не мало жодних дозволів на послуги, які надавав особі 1;
15) не дослідив і надав правової оцінки тому, що ТОВ «Адамант» у період з 2003 року до 2005 року не сплачував податків з тих коштів, які отримував від особи 1;
16) не дослідив і надав правової оцінки тому, що ТОВ «Адамант» у період з 2003 року до 2005 року надавав особі 1 послуги без будь якої їх реєстрації та звітності;
17) не дослідив і не надав правової оцінки тому, з яких причин ЧП Поліщук І.Л., ФОП Дударь Н.Д., ФОП Дударь Н.Н. отримували від особи 1 кошти;
18) не провів жодного перехрестного допиту особи 1 з Лагодич Н.В., Пєтуховим І.М., Дорошенко Т.А.;
19) не дослідив і не надав правової оцінки тому, на ТОВ «Адамант» не має права реалізувати послуги з продажу програмних продуктів, надання послуг ТВ;
20) не з’ясував фактів несплати податків ТОВ «Адамант» з отриманих від особи 1 коштів за 2003–2016 роки;
21) не встановив справжньої кількості працюючих осіб ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком» (включаючи надомних працівників, які досі працюють без укладених договорів);
22) не встановив справжнього розміру оплати праці працівників ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком»;
23) не встановив наявності трудових угод з працівниками ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком»;
24) не встановив наявності колективного договору в ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком»;
25) не дослідив і не надав правової оцінки тому, що ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком» не сплачують 13 (тринадцять) років податку за користування землею;
26) не дослідив і не надав правової оцінки тому, з яких причин ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком» вимагали і отримували кошти від особи 2, яка не укладала з ними угоди;
27) не призначив жодної експертизи;
28) не надав жодної правової оцінки документам, які залучила в якості доказів Трейтяк М.Ю.;
29) не виконав наступних ухвал слідчих суддів Дарницького районного суду м.Києва:
– № 753/16712/16-к від 16.09.2016 року
– № 753/10753/16-к від 09.06.2016 року
– № 753/21444/16-к від 25.11.2016 року
– № 753/1727/17 від 01.02.2017 року
– № 761/10798/17 від 11.04.2017 року
– № 761/24811/17 від 18.07.2017 року
– № 761/24809/17 від 25.07.2017 року
– № 753/15029/17 від 21.08.2017 року
– № 753/15030/17 від 01.09.2017 року
– № 761/30513/17 від 08.09.2017 року
– № 761/30514/17 від 08.09.2017 року
– № 761/40071/17 від 09.11.2017 року
– № 753/4610/16-к від 23.03.2016 року
– № 753/289/17 від 18.01.2017 року
– № 753/2092/18 від 22.02.2018 року.
Натомість, керівник Київської місцевої прокуратури №2 Дейнека Сергій Валентинович впродовж 2,5 (двох з половиною) років ігнорує практично усі звернення особи 1 з цього приводу у формі: клопотань, заяв і скарг. Що ж до процесуального керівника Київської місцевої прокуратури №2 у кримінальному провадженні за № 32015100020000166 від 11.12.2015 року Піяка Костянтина Леонідовича, то останній не тільки роками покриває вчинені злочини керівниками ТОВ “Адамант” і ТОВ “Адамант-Телеком”, але і вчиняє службові підроблення та не виконує Ухвал слідчих суддів.
Останнім прикладом вчинення шахрайства, корупції і покривання вчинених злочинів прокурором Піяком Костянтином Леонідовичем являється прецедент в Дарницькому районному суді м.Києва, де він вступив в зухвалу злочинну змову з суддею даного суду Трусовою Тамарою Олександрівною з метою покривання численних податкових злочинів Пєтуховим Іваном Михайловичем (ТОВ “Адамант”).
А саме, в судовому провадженні слідчого судді Дарницького районного суду м.Києва Трусової Т.О. знаходиться судова справа за № 753/7495/18 від 05.05.2018 року стосовно оскарження Постанови від 28.02.2018 року про закриття кримінального провадження за №32015100020000166 від 11.12.2015 року слідчим 1-го ВР КП СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві Дячуком Г.В.
Пунктом 8 ст.135 КПК України передбачено таке: «Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом…». Однак, як про це свідчить бланк телефонограми (арк. сп.31), секретар судді Трусової Т.О. повідомила пізно ввечері 03.04.2018 року про призначення на 05.05.2018 року судового засідання з розгляду оскарження Постанови від 28.02.2018 року про закриття кримінального провадження за №32015100020000166 від 11.12.2015 року слідчого 1-го ВР КП СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві Дячука Г.В. зовсім сторонню особу (а не самого скаржника), тобто – менше чим за три дні, що є неприпустимо. Неприпустимо було також вручати телефонограму посереднику, адже це не передбачено нормами КПК України.
У відповідності до §6 КПК України (відводи), в тому числі – на підставі ст.81 цього Кодексу: «1. У разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу… 3. При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду)». Відповідно до зазначеного, особа 1 подав заяву про відвід судді Трусовій Т.О. у судовій справі за № 753/7495/18 рівно в 14 годин і 31 хвилину 05.05.2018 року (арк. справи 44-47), яка даним суддею з незрозумілих причин була проігнорованою.
Як це добре видно з журналу судового засідання у судовій справі № 753/7495/18, початок розгляду справи фактично відбувся в 16 годин і 10 хвилин 05.05.2018 року, тобто пізніше від поданої заяви про відвід даній судді на одну годину і сорок хвилин.
У відповідності до п.1 ст.81 цього Кодексу: «1. За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов’язані заявити самовідвід. Як це добре видно з відеозапису особистої сторінки на веб-сайті Фейсбук судді Трусової Т.О., остання являється вельми у хороших товариських відносинах із керівництвом СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві та з першим заступником прокурора Київської місцевої прокуратури №2 Вербицьким Дмитром Володимировичем, кожен з яких зараз проходить у 4 (чотирьох) кримінальних провадженнях за корупційні дії і покривання вчинених злочинів ТОВ “Адамант” і ТОВ “Адамант-Телеком”, однак незрозуміло чому дана суддя не взяла відвід.
05.05.2018 року, всупереч ч.3 ст.306 та ч.1 ст.81 КПК України, слідчий суддя Трусова Т.О. у судовій справі № 753/7495/18 винесла аутсайдерську вступну та резулятивну частину Ухвали.
14.05.2018 року, всупереч ч.3 ст.306 та ч.1 ст.81 КПК України, суддя Трусова Т.О. у судовій справі № 753/7495/18 винесла повний текст ухвали. При чому, скаржника на дане судове засідання не викликалося. Більше того, у порушення ч.2 ст.376 КПК України, дане судове засідання проводилося аж на 9 (дев’ятий) день, тоді як Кодекс обмежує проведення його – до п’яти діб.
Відповідно до ст.81 і 35 КПК України, суддя Трусова Т.О. мусила передати судову справу № 753/7495/18 для авторозподілу, з метою визначення судді, який би розглянув заяву про її відвід, чого з незрозуміло яких підстав так і не зробила. Статтею 306 КПК України не передбачено проведення судового засідання без участі скаржника. Суддя Дарницького районного суду м.Києва Трусова Т.О. поспішно винесла Ухвалу у судовій справі № 753/7495/18 від 05.05.2018 року без обов’язкової участі скаржника.
Взамін того, щоб у відповідності до Закону України «Про прокуратуру» та до положення ст.36 КПК України усувати допущені суддею Трусовою Т.О. порушення чинного законодавства, прокурор Піяк Костянтин Леонідович покрив всі ці злочини. Більше того, на запитання даної судді “Якою є позиція прокурора щодо розгляду оскарження Постанови від 28.02.2018 року про закриття кримінального провадження за №32015100020000166 від 11.12.2015 року слідчим 1-го ВР КП СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві Дячуком Г.В.” останній заявив суду свою “прокурорську” позицію такими словами: “Вважаю скаргу необгрунтованою через те, що проведеним досудовим розслідуванням ознак кримінальних правопорушень не встановлено, а наведені скаржником обставини свідчать про існування між ним та ТОВ “Адамант”цивільно-правового спору”. Саме у такий аутсайдерський спосіб прокурор Піяк Костянтин Леонідович обнародував себе як абсолютно безграмотну посадову особу та злочинця, який своїми діями вчинив злочини проти держави і народу, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.2 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.111 ККУ.
Крім того, прокурор Піяк Костянтин Леонідович тим самим вельми підкреслює, що він гостро не відповідає зайнятій посаді в Київській місцевій прокуратурі №2 м.Києва і потребує негайного звільнення і притягнення до кримінальної відповідальності разом із своїм керівником – Дейнекою Сергієм Валентиновичем.
У відповідності до ст.220 КПК України, «Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий,
прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивний причин – надсилається їй». Слідчий, прокурор зобов’язані розглянути і вирішити кожне заявлене за кримінальним провадженням клопотання. При цьому вони не вправі відмовити у допиті свідка, проведенні експертизи, в проведенні інших слідчих (розшукових) дій або прийнятті певних процесуальних рішень, якщо вони сприяють об’єктивному і повному дослідженню обставин кримінального провадження, забезпеченню прав і законних інтересів учасників кримінального провадження. Результати розгляду клопотання доводяться до відома заявника. Про задоволення клопотання, а також про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання слідчий, прокурор виносить вмотивовану постанову, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а оригінал долучається до матеріалів досудового розслідування. При повній або частковій відмові у задоволенні клопотання особі, яка заявила клопотання, повинно бути вручено копію Постанови.
Пунктом 9 ч.2 ст.129 Конституції України передбачено одну з основних засад судочинства — обов’язковість рішень суду. Виконання будь-якого судового рішення є невід’ємною стадією процесу правосуддя. Тому при вирішенні спору про відповідальність держави за невиконання судового рішення суд повинен з’ясувати причини такого невиконання та визначити державний орган, з вини якого це сталося. При цьому необхідно мати на увазі, що Європейський суд з прав людини у рішенні, ухваленому 7 травня 2002 року у справі «Бурдов проти Росії», наголосив, що для держави є неприпустимим виправдання неможливості виконання судового рішення відсутністю належного фінансування.
Ст.534 КПК передбачений порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні:
1. У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у судовому рішенні.
2. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати, підлягає безумовному виконанню.
3. Виправдувальний вирок або судове рішення, шо звільняє обвинуваченого з-під варти, виконуються в цій частині негайно після їх проголошення в залі судового засідання.
4. У разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення виконання вироку або ухвали. Виконання вироку або ухвали може бути зупинене також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
5. Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Усі без винятку судові рішення виконуються відповідними органами, установами, юридичними та фізичними особами в порядку, способи і строки, передбачені КПК та іншими законами України, а також іншими нормативними актами, а у деяких випадках і згідно з правилами, встановленими міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
Безумовне виконання судового рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, означає, що наведені судові рішення повинні звертатися до виконання і виконуватися без будь-яких обмежень та застережень і в повному обсязі. Вирішення питань, пов’язаних з виконанням судових рішень, закон покладає за загальним правилом на суддю суду першої інстанції одноособово.
Вищенаписане дає явні підстави вважати, що в діяльності прокурорів Піяка Костянтина Леонідовича і Дейнеки Сергія Валентиновича є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.2 ст.256, ч.2 ст.396 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії Піяка К.Л. та Дейнеки С.В. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів прокуратури і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Прокурори Піяк К.Л. і Дейнека С.В., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищують службові повноваження, тим самим саботуючи роботу органів досудового розслідування. Саботаж і бойкотування роботи органів прокуратури прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Прокурори Піяк К.Л. і Дейнека С.В. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці прокурорами Піяком К.Л. і Дейнекою С.В. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Піяка К.Л. і Дейнеки С.В. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Піяком К.Л. і Дейнекою С.В. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.2 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.111 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення Піяком К.Л. і Дейнекою С.В. Крім того, було прийнято рішення про ініціювання дисциплінарного провадження при дисциплінарній комісії Генеральної прокуратури України з метою дисциплінарного покарання прокурорів Піяка К.Л. і Дейнеки С.В. Очікуємо результатів адекватного реагування дисциплінарної комісії ГПУ, а також належної реакції органів досудового розслідування – ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ, ГСУ СБУ, резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та мас-медіа.