Доцент Самусенко І.В. в погоні за хабарами вчиняє шахрайства

11.02.2014 року, в 07 годин та 02 хвилини особа 1 придбав пільгового квитка в касі автостанції «Київ АС-ЗЛВ» (вул. С.Петлюри, 32), напрямком Київ-Кузнецовськ. 11.02.2014 року, в 07 годин та 05 хвилин, особа 1 намагався здійснити посадку в рейсовий автобус «Мерседес Бенц» О 404, за номером ВК 1030 АА (рейс 548, перевізник – ФОП Усович В.Ф.) на місце № 13.
Однак, в салоні вказаного рейсового автобуса було дуже темно через те, що:
– водії автобусу були нетверезими;
– водії відмовили у проханні включити аварійне освітлення кабіни водія;
– не було жодної лампочки в електричних патронах салону автобуса;
– двері заднього (аварійного) виходу були зачинені;
– всі вікна в салоні автобуса були занавішеними шторами з твердої тканини;
– автостанція знаходиться у глибокій ямі (нижче рівня поверхні проїжджої частини приблизно на 5-7 метрів);
– станом на вказану дату зимового часу на вулиці є ще сутінки.
Намагаючись на осліп відшукати своє пасажирське місце № 13, вказаного у квитку, особа 1 провалився у яму запасного виходу. Оскільки металеве обрамлення шахти запасного виходу було залізним, а зазубрини випирали доверху і в сторони салону автобусу, то особа 1 під час падіння отримав такі тілесні ушкодження:
1) закриту черепно-мозкову травму;
2) струс головного мозку;
3) забійно-рвану та різану рану передньої поверхні верхньої треті лівої гомілки;
4) пошкодження м’яких тканин, судин, надкісниці та фасцій;
5) втрату крові в об’ємі біля 450 мл.
На не людські крики від дуже великого болю і значної крововтрати водій даного автобусу (Лінник А.П.) відреагував лише брутальною лайкою та продовжував спокійно палити цигарку у передніх дверях автобусу.
Інші пасажири, які знаходилися обабіч окровавленого та напівпритомного тіла особи 1, намагалися будь-як зупинити кровотечу з рани:
1) туалетним папером;
2) носовими хустинками;
3) паперовими серветками;
4) горілкою.
Згодом, коли особа 1 опритомнів, то почав благати водія Лінник Андрія Павловича щоби він дістав з автомобільної аптечки стерильний бінт та йод (або зеленку), з метою надання потерпілому першої медичної допомоги, на що він зовсім не відреагував, а знов продовжував матюкатися та звинувачувати особу 1 у навмисному каліцтві. Через деякий час, на настирливу вимогу пасажирів цього ж самого автобусу, водій Лінник А.П. відшукав у бардачку автобусу еластичний бінт (який не був придатним для накладення ранєвої серветки) та передав його пасажиру місця № 12, яка ним і перев’язала ногу потерпілому з метою зупинки кровотечі.
На прохання пасажирів даного автобусу Лінник А.П. пообіцяв особу 1 транспортувати в лікарню, чого згодом чомусь не зробив.
Враховуючи те, що з моменту отримання ушкоджень минуло більше 5 (п’яти) годин, а також те, що рана була закрита звичайним туалетним папером і не стерильними носовими серветками, то існувала загроза виникнення бактеріального зараженню крові (сепсису, що є смертельним явищем). Також, враховуючи що на міцно перев’язана еластичним бінтом нога, з метою тимчасової зупинки кровотечі, обмежується лише 40 (сорока) хвилинами, то утримування даної перев’язки понад цього часу реально загрожувало омертвінням і отруйним розпадом тканин нижче рівня перев’язування ноги. Однак, ці серйозні речі чомусь не стали підставою для того, що б водій автобусу відхилився від запланованого маршруту на 4,5 км. з метою відвезення потерпілого в лікарню.
Натомість, цілком усвідомлюючи свою відповідальність за залишення потерпілого в небезпеці, Лінник А.П. висадив особу 1 на трасі Київ-Кузнецовськ за 4,5 (чотири з половиною) км. від найближчого населеного пункту, посеред лісу, при 10-15 градусному морозі.
У дуже небезпечному для свого життя стані особа 1 все-таки зміг на попутному транспорті дістатися до центральної районної лікарні смт. Рокитне, де його було прооперовано хірургом Русиняк Юрієм Ярославовичем в наступному хірургічному об’ємі:
а) первинна обробка рани;
б) місцеве знечулення м’яких тканин;
в) накладання дренажу у рану;
г) ушивання надкісниці та фасцій;
д) ушивання шкіри рани та підшкірної основи 7 шовковими хірургічними швами;
е) оброблення рани бетадином;
є) внутрішньом’язеве введення антибіотиків (цефтріаксон), з амбулаторним
продовженням лікування впродовж 10 днів.
Крім цього, хірург Русиняк Юрій Ярославович зробив рецептурні призначення особі 1 для подальшого амбулаторного доліковування за місцем його проживання в наступному об’ємі:
ж) оральні форми знечулюючих засобів, впродовж 2х тижнів;
з) оральні форми протизапальних засобів, впродовж 2х тижнів;
і) оральні форми протигрибкових засобів, впродовж 2х тижнів;
й) оральні форми вітамінів, впродовж 2 тижнів;
к) щоденні перев’язки рани з бетадином (2 рази на день, впродовж 10 днів);
л) оральні форми глутаргіну, впродовж 2 тижнів;
м) лазеротерапія, фототерапія, магнітотерапія, дарсонвалізація – 2а тижні;
н) призначення лікування наслідків черепно-мозкової травми та струсу мозку за місцем проживання;
о) призначення реабілітаційних заходів.
Згідно наданих лікарем рекомендацій особа 1 в амбулаторних умовах пройшов декілька курсів медикаментозного лікування і реабілітаційних заходів.
У зв’язку з постійними болями і набряклістю ніг, а також через відсутність чутливості шкіри в межах 10 см. біля рубця, потемнінням (індурація) шкіри обох гомілок, особа 1 пройшов 12.09.2014 року діагностичне обстеження в медичному Центрі м. Києва «Regina-2002», яким було виявлено наступні патологічні зміни:
1) зліва, в басейні гомілки, кровонаповнення знижене на 55% з явищами гіповолемії;
2) зправа, в басейні гомілки, кровонаповнення знижене на 51% з явищами гіповолемії.
Згідно наданих лікарем рекомендацій особа 1 в амбулаторних умовах пройшов декілька курсів медикаментозного лікування і реабілітаційних заходів.
У зв’язку з безсонням, нервозністю, частим головним болем, головокружінням, запамороченням, важкістю в грудях, болі в серці, депресією, падінням зору, нудотою, загальною слабкістю, проносами, вздуттям живота, болями в лівому підребер’ї, підвищенням артеріального тиску, мерехкотінням в очах, сухістю в роті, болями в правому підребер’ї, розбитістю, кволістю, важкістю в голові, зниженням працездатності, розладами зору, зниженням пам’яті, загрудинними болями, порушенням ритму серця, приступами пароксизмальної такікардії, частим підвищенням температури тіла (до 39,3 градусів по Цельсію), тремором кінцівок, знобінням, розсіяністю, розладами слуху тощо, особа 1 пройшов 12.09.2014 року діагностичне обстеження в медичному Центрі м. Києва «Regina-2002», яким було виявлено додаткові патологічні зміни:
1) зліва, в басейні внутрішньої сонної артерії, кровонаповнення знижено на 18% з явищами гіповолемії; 2) зправа, в басейні внутрішньої сонної артерії, кровонаповнення знижено на 52% з явищами гіповолемії; 3) лівостороння асиметрія кровонаповнення сонних артерій; 4) зліва, в басейні хребцевої артерії, кровонаповнення знижене на 31% з явищами гіповолемії; 5) зправа, в басейні хребцевої артерії, кровонаповнення знижене на 28% з явищами гіповолемії.
Згідно наданих лікарем рекомендацій особа 1 в амбулаторних умовах пройшов декілька курсів медикаментозного лікування і реабілітаційних заходів.
08.09.2014 року, у зв’язку з дуже поганим самопочуттям (через наслідкові явища після ДТП від 11.02.2014 року), особа 1 згідно лікарського направлення пройшов клініко-лабораторне обстеження та курс санаторно-курортного лікування в санаторії судової влади України «Шкло», де у нього було виявлено додаткові патологічні зміни та проліковано:
– хронічний безкалькульозний холецистит
– хронічний панкреатит
– кисти паренхіми обох нирок
– поліартрит
– остеохондроз хребта
– вертебро-базилярна недостатність 1-2 стадії
– остеоартроз колінних, ліктьових та плечових суглобів
– хронічний гастродуоденіт
– вегето-судинна дистонія по гіпотонічному типу.
Згідно наданих лікарем рекомендацій особа 1 в амбулаторних умовах пройшов декілька курсів медикаментозного лікування і реабілітаційних заходів.
У зв’язку з постійними болями впопереку, особа 1 пройшов 12.09.2014 року діагностичне обстеження в медичному Центрі м.Києва «ЛДЦ МИБС ім. С.М.Березіна», яким було виявлено додаткові патологічні зміни (внаслідок ДТП від 11.02.2014 року): 1) грижа диску L4-L5; 2) дегенеративно-дистрофічні зміни попереково-куприкового відділу хребта.
Згідно наданих лікарем рекомендацій особа 1 в амбулаторних умовах пройшов декілька курсів медикаментозного лікування і реабілітаційних заходів.
14.03.2015 року, у зв’язку з дуже поганим самопочуттям (через наслідкові явища після ДТП від 11.02.2014 року), особа 1 згідно лікарського направлення пройшов клініко-лабораторне обстеження та курс санаторно-курортного лікування в санаторії «Перлина Поділля», де у нього було підтверджено раніше виявлені захворювання та проліковано:
– хронічний безкалькульозний холецистит
– хронічний панкреатит
– кисти паренхіми обох нирок
– поліартрит
– остеохондроз хребта
– вертебро-базилярна недостатність 1-2 стадії
– остеоартроз колінних, ліктьових та плечових суглобів
– хронічний гастродуоденіт
– вегето-судинна дистонія по гіпотонічному типу.
Згідно наданих лікарем рекомендацій особа 1 в амбулаторних умовах пройшов декілька курсів медикаментозного лікування і реабілітаційних заходів.
З 01.04.2015 року по 27.08.2018 року, у зв’язку з невпинно прогресуючим погіршенням стану здоров’я через отримання 11.02.2014 року на пасажирському транспорті тілесних ушкоджень, особа 1 періодично і надалі продовжував проходити клініко-лабораторне обстеження, амбулаторне лікування (медикаментозне, фізіотерапевтичне, реабілітаційне).
Також особа 1 регулярно отримував санаторно-курортне лікування, де лікарями знову ж таки підтверджувалися виявлені після ДТП захворювання та констатувалися на їх підгрунті факти виникнення нових.
На сьогоднішній день стало очевидним, що через травматичне пошкодження гілки стегнового нерву, частина м’яких тканин гомілки втратила свою чутливість: больову, тактильну термічну. Артеріальні судини наповнюють кров’ю ноги лише на 50%. Чашечка лівого коліна дещо відхилилася від свого типового місця розташування та заважає особі 1 ходити. Крім цього, як наслідкові явища закритої черепно-мозкової травми і струсу мозку, особу 1 досі продовжують турбувати:
1) безсоння;
2) нервозність;
3) головний біль;
4) головокружіння;
5) запаморочення;
6) важкістю в грудях;
7) болі в серці;
8) депресія;
9) падіння зору;
10) нудота;
11) загальна слабкість;
12) болі в лівому підребер’ї;
13) підвищення артеріального тиску;
14) мерехкотіння в очах;
15) сухість в роті;
16) болі в правому підребер’ї;
17) болі в ногах;
18) розбитість;
19) кволість;
20) важкістю в голові;
21) зниження працездатності;
22) розлади зору;
23) зниження пам’яті;
24) загрудинні болі;
25) порушення ритму серця;
26) приступи пароксизмальної такікардії;
27) часті підвищення температури тіла (о 39,3 градусів Цельсію);
28) тремор кінцівок;
29) болі в попереку;
30) знобіння;
31) розсіяність;
32) розлади слуху;
33) набряклість ніг;
34) індурація шкіри обох гомілок (омертвіння верхнього шару шкіри);
35) відсутність чутливості шкіри в межах 10 см. біля рубця.
Останнє потягло за собою необхідність у постійному лікуванні: медикаментозному, апаратному та санаторно-курортному.
Через постійне лікування якість життя особи 1 різко зменшилася, через що він вже не може вести нормальний спосіб життя. Особа 1 щодня змушений приймати неприємні і в певній мірі шкідливі ліки аби зменшувати прояви вищевказаних симптомів. У зв’язку з тим, що в особи 1 виник комплекс лімфо-венозної недостатності 2-3 степені, то щоденне перебування на ногах суворо обмежується до мінімуму, а це в свою чергу призвело до скорочення робочого дня, що завдає значної матеріальної шкоди.
Поміж тим, витрати особи 1 на придбання ліків для лікування розладів здоров’я постійно зростають та складають 10 000 грн. на один тиждень. Станом на день розміщення даної статті загальні витрати на лікування в особи 1 уже склали 470 000 грн.
Оскільки ФОП Усович В.Ф. відмовився компенсувати завдану шкоду здоров’ю свого колишнього пасажира (сплатити вартість операції, придбання ліків та путівки в санаторій на оздоровлення, які на той час складали лише 15 000 грн.) та впродовж чотирьох років перешкоджає отриманню особою 1 страховки (відмовляє у видачі довідки про нещасний випадок на транспорті і довідки про пільговий проїд пасажира), то останній змушеним був звернутися з цивільним позовом до Кузнецовського міського суду.
З метою накопичення доказової бази у судовій справі №761/3222/17, особа 1 ініціював призначення йому Кузнецовським міським судом комплексної судово-медичної експертизи при ДУ “Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України” (м.Київ, вул. Оранжерейна, 9; тел.: (044) 440-24-55).
11.05.2018 року, ухвалою у судовій справі № 761/3222/17, було призначено особі 1 проведення комплексної судово-медичної експертизи на базі ДУ “Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України” за наступними запитаннями:
– Які конструктивні властивості мала травмуюча поверхня предмета (матеріал, розмір, форма, рельєф тощо)?
– Яким був безпосередній механізм дії предмета (удар, стиснення, розтягнення, тертя тощо)?
– Чи мали місце забруднення на поверхні предмета; якщо так, то який їх характер?
– Чи могли виявлені ушкодження утворитися у результаті дії даного чинника (предмета)?
– Якою є кількість травмуючих дій та послідовність заподіяння ушкоджень?
– Якого ступеня тяжкості мають заподіяні тілесні ушкодження?
– Чи залежали наслідки травмуючих дій від часу надання медичної допомоги?
– Чи змінилась у потерпілого здатність до активних дій та якість життя вцілому після заподіяння ушкоджень (носити важке, бігати, ходити, довго перебувати на ногах, повзати, стояти навколішки тощо)?
– Чи потребують заподіяні ушкодження тривалого медикаментозного (симптоматичного та патогенетичного), фізіотерапевтичного, санаторно-курортного лікування та психокорекції?
А для об’єктивності виконання призначеної комплексної судово-медичної експертизи суд зобов’язав особу 1 надати експертному бюро всю наявну у нього медичну документацію.
23.07.2018 року, на виконання ухвали Кузнецовського міського суду, особа 1 передав начальнику ДУ “Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України” 659 (шістсот п’ятдесят дев’ять) аркушів оригіналів медичних документів, кожен з яких пронумерований і прошнурований, а в кінці папки – опломбований та скріплений власним підписом. 17.10.2018 року, на виконання другої ухвали Кузнецовського міського суду, особа 1 додатково передав начальнику ДУ “Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України” 97 (дев’яносто сім) аркушів медичних документів. В обох випадках за отримання вказаних вище медичних документів відповідальна особа ДУ “Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України” поставила відповідну відмітку, підпис і печатку.
На виконання ухвали у судовій справі № 761/3222/17 Кузнецовського міського суду ДУ “Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України” затвердило склад судово-медичної експертної комісії у складі:
1) Голова комісії – Кондратенко Віталій Львович, начальник ДУ “Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України” (стаж роботи за фахом “судово-медична експертиза” з 1988 року, вища кваліфікаційна категорія лікаря судово-медичного експерта, вищий кваліфікаційний клас судового експерта);
2) Член комісії – Головченко Юрій Іванович, зав.кафедри неврології НМАПО ім.П.Л.Шупика, д.м.н., професор);
3) Член комісії – Самусенко Ігор Валентинович, доцент кафедри травматології та ортопедії НМУ ім.О.О.Богомольця, к.м.н.);
4) Член комісії – Варфоломеєв Євгеній Анатолійович, завідуючий судово-медичного відділу ДУ “Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України” (стаж роботи за фахом “судово-медична експертиза” з 2009 року, перша кваліфікаційна категорія лікаря судового експерта, вищий кваліфікаційний клас судово-медичного експерта, третій кваліфікаційний клас судового експерта);
5) Член комісії і доповідач по справі – Мазна Наталія Олександрівна, лікар судово-медичний експерт судово-медичного відділу ДУ “Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України” (стаж роботи за фахом “судово-медична експертиза” з 1986 року, вищу кваліфікаційну категорію лікаря судово-медичного експерта, перший кваліфікаційний клас судового експерта).
22.11.2018 року, Кондратенко В.Л., Головченко Ю.І., Самусенко І.В., Варфоломеєв Є.А., Мазна Н.О. склали висновок експерта за №196/18. 28.03.2019 року, ознайомившись із висновком експерта за №196/18 від 22.11.2018 року, особа 1 прийшов висновку, що він являється завідомо
неправдивим, безграмотним, неповним та надуманим явно з корисливих мотивів (ознаки ст. 384, 368, 366, 396 КК України).
Виходячи із тексту напівграмотно складеного висновку експерта за №196/18 можна зробити висновок, що член комісії Самусенко Ігор Валентинович (доцент кафедри травматології та ортопедії НМУ ім. О.О.Богомольця, кандидат медичних наук) дуже далекий від знання основ біології, математики, анатомії, фізіології, патфізіології, патанатомії, хірургії, нейрохірургії, терапії, фармакології, курортології, неврології, ангіології, гістології, ортопедії, травматології, реабілітації, і т.д.
Більше того є всі підстави вважати, що доцент Самусенко І.В. насправді не має медичної освіти і скоріше за все підробив відповідні документи, в тому числі про наукові звання і наукові ступені. Крім того, є всі підстави вважати, що доцент Самусенко І.В. далекий від стану здоровості.
Зрештою, є неприпустимим для психічно здорової людини і спеціаліста навіть з середньою медичною освітою – виставляти експертний діагноз виключно на здогадках, в той час як у нього під рукою було 5 (п’ять) кілограм матеріалів судової справи, в якій наявні висновки вузьких спеціалістів, що витікають із інструментальних і лабораторних методів дослідження та лікарського спостереження в динаміці на протязі п’яти останніх років.
Натомість, доцент Самусенко І.В. навіть не заглядав у жоден із 7 (семи) томів матеріалів судової справи, а також в окремо надані особою 1 дві папки медичної документації. Останнє беззаперечно підтверджується тим, що у висновку експертизи згадується лише про одну папку медичної документації, яка стала підставою для складання експертних висновків, коли їх насправді було дві. Також доказом цьому являється і те, що висновок експертизи не відповідає фактичним обставинам справи, не зачіпає усіх судових запитань, виключає низку важливих фактів, не враховує показання свідків та фотографій матеріалу обрамлень шахти запасного виходу (де видно що це метал, на якому стирчать гострі зазубрини), та чомусь не враховує, крім ушкодження лівої ноги ще й іншої частини ушкоджень тіла – голови.
Доцент Самусенко І.В., не дивлячись на престижність своєї роботи і обов’язок дбати про свій викладацький імідж та про свою наукову репутацію, стверджує у судовому висновку таку антинаучну дурню: “…облітеруючого атеросклерозу судин обох нижніх кінцівок, на що вказують скарги на болі в обох нижніх кінцівках, судоми, відчуття розпирання в них, дані огляду (напруженість м’язів гомілок, помірний твердий набряк м’яких тканин обох нижніх третин гомілок, стоп, ознаки ангіонейродистрофічних змін шкіри) та результати реовазографії від 12.09.2014 року (зниження кровонаповнення в басейні гомілок…)”. Чи не соромно даному доценту буде дивитися своїм студентам в очі, адже описані ним симптоми більше підходять для синдрому лімфо-венозної недостатності, що має місце при варикозному розширенні вен нижніх кінцівок. Як би там не було, доцент не мав права виставляти діагноз, не маючи на те жодного висновку проведеного високоточного інструментального і лабораторного дослідження, натомість лише опираючись на результати одного і то не точного (електропунктурного) методу дослідження, яке було виконано ще п’ять років тому назад. Також не витримує критики, що доцент Самусенко І.В. антинаучно стверджує, що нібито надкісниця регенерувала у потерпілого впродовж 21 дня, в той час як вона взагалі не регенерує. Доцент Самусенко І.В. також ніби божевільний стверджує, що посттравматичне зміщення надколінної чашечки, яке спостерігається в особи 1 впродовж п’яти років після ДТП, являється ознакою легкої степені отримання тілесних ушкоджень, так як дане “…ушкодження зажило до 21 дня”. Не може не звернути на себе відповідну увагу дивне самозаперечення доцента Самусенко І.В., який з однієї сторони стверджує про 21-денне повне виліковування потерпілого після ДТП, а з іншої – описує тривалі наслідкові явища від отримання струсу мозку та від пошкодження малого шкірного нерва (шкіра локально денервована). В кінці-кінців, доцент Самусенко І.В. завершує свій експертний висновок явним словоблуддям: “В розпорядженні експертної комісії відсутня медична документація з відомостями про стан здоров’я… (ПІП особи) за період, що передував події, яка сталася 11.02.2014 року, разом з тим, вказані захворювання є хронічними, розвиваються протягом тривалого часу, характеризуються прогресуючим перебігом з періодичними загостреннями та, судячи з вираженості патологічних змін, виникли задовго до події, що сталася 11.02.2014 року і не можуть бути наслідком ушкодження гомілки”.
Хіба таку дурню міг написати справжній лікар і доцент? Навіть посередній студент не зміг би такий викласти маразм в одному реченні. Поміж тим, якщо це складне речення розбити на декілька простих і додати трохи розуму, то мало вийти у доцента Самусенко І.В. таке: “В розпорядженні експертної комісії відсутня медична документація з відомостями про стан здоров’я… (ПІП особи) за період, що передував події, яка сталася 11.02.2014 року, що дозволяє стверджувати, що особа 1 до нещасного випадку був відносно здоровим. Разом з тим, враховуючи стрімкий розвиток після 11.02.2014 року багатьох захворювань, що набули перебігу хронічності, що характеризуються прогресуючим перебігом з періодичними загостреннями та ремісіями, можна зробити висновок, що всі ці хвороби стали наслідком ушкодження гомілки і головного мозку” (адже крім гомілки постраждав і головний мозок, що власне і описано у довідці оперуючого хірурга).
Однак, доцент Самусенко І.В. так написати не захотів, тим самим виявивши себе шахраєм і хабарником. І доказом цьому є звукозапис, на якому чітко записано двохвилинну розмову помічника куратора із даним доцентом, який насправді не оглядав особу 1 і не розмовляв з ним, а також не ознайомлювався з матеріалами судової справи, так як він в цей час знаходився в аудиторії на занятті з студентами (так би мовити – свідками події, які будуть згодом допитані у кримінальному провадженні проти ще одного доктора Пі – доцента Самусенко І.В.).
І на останок слід зазначити, що охочих заробити на крові ветерана війни в ДУ “Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України” виявилося вкрай мало, тому доцент Самусенко І.В. (разом із декотрими іншими особами) в процесі експертної роботи протиправно ініціював заміну тих членів комісії, які відмовилися підробляти висновок експертизи за № 196/18 від 22.11.2018 року, в результаті чого експертної думки нейрохірурга не було враховано.
Згідно п.2.1.6. “Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень” – дані ушкодження можуть бути розцінені як тяжкі, якщо: «Розлад здоров’я, пов’язаний зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на одну третину (не менш 33 %). Під розладом здоров’я належить розуміти безпосередньо пов’язаний з ушкодженням послідовно розвинутий хворобливий процес. Розміри стійкої (постійної) втрати загальної працездатності при ушкодженнях встановлюються після наслідку ушкодження, що визначився, на підставі об’єктивних даних з урахуванням документів, якими керуються у своїй роботі МСЕК. Під стійкою (постійною) втратою загальної працездатності належить розуміти таку необоротну втрату функції, котра повністю не відновлюється.
Під наслідком ушкодження, що визначився, належить розуміти повне загоєння ушкодження і зникнення хворобливих змін, які були ним обумовлені. Це не виключає можливості збереження стійких наслідків ушкодження (рубця, анкілозу, укорочення кінцівок, деформації суглоба тощо)».
Необоротна втрата функцій, яка повністю не відновлюється, доказується наданими суду копіями виписок із діагностичних та консультативних висновків:
– значні розлади кровообігу нижніх кінцівок;
– порушення чутливості шкіри і підшкірних структур внаслідок пошкодження гілок нервів;
– порушення цілісності надкістниці, яка не має природних (фізіологічних)
властивостей регенерувати (заживати);
– наявність рубця;
– наявність анкілозу;
– наявність деформацій чашечки колінного суглобу (зміщення чашечки в сторону);
– наявність постійних болей в лівій гомілці;
– залишкові явища струсу мозку у вигляді: безсоння, нервозність, головний біль, головокружіння, запаморочення, важкістю в грудях, болі в серці, депресія, падіння зору, нудота, загальна слабкість, проноси, здуття живота, болі в лівому підребер’ї, підвищення артеріального тиску, мерехкотіння в очах, сухість в роті, болі в правому підребер’ї, болі в ногах, розбитість, кволість, важкістю в голові, зниження працездатності, розлади зору, зниження пам’яті, загрудинні болі, порушення ритму серця, приступи пароксизмальної такікардії, часті підвищення температури тіла (до 39,3 градусів по Цельсію), тремор кінцівок, болі впопереку, знобіння, розсіяність, розлади слуху тощо.
Все це доказується наявними в особи 1 фіскальними чеками на регулярне придбання ліків і медичного обладнання для лікування і реабілітації. Про це уже свідчили в суді свідки особи 1, які з цього приводу чи не щодня і впродовж років лікують його по 4-6 годин на день 7 днів на неділю.
Згідно п.2.2.1. “Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень” – дані ушкодження можуть бути розцінені як середньої важкості, якщо:
2.2.1. Ознаки ушкодження середньої тяжкості:
а) відсутність небезпеки для життя;
в) тривалий розлад здоров’я;
г) стійка втрата працездатності менш ніж на третину.
Стосовно першого, то хіба профузна кровотеча, якою нічим було зупиняти водію через відсутність у нього медичної аптечки (жгута, бінту, вати, йоду тощо) не ставила під загрозу життя особи 1, яка тривала понад 6 (шість) годин поспіль? Це саме стосується і відкритої поверхні рани, яка інфікувалася через відсутність аптечки водія понад 6 (шість) годин поспіль.
Стосовно інших двох пунктів, то вони доказуються наявними у справі суду фіскальними чеками на регулярне придбання ліків і медичного обладнання.
Згідно п.2.2.2. “Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень”:
Тривалим належить вважати розлад здоров’я строком понад 3 тижні (більш як 21 день). Що власне в особи 1 досі і спостерігається, згідно існуючих медичних констант щодо не загоюваності надкісниці, даних медичних висновків, даних про санаторно-курортне лікування, свідчень свідків, фіскальних чеків та податкової звітності.
Згідно п.2.2.3. “Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень”:
Під стійкою втратою працездатності менш як на одну третину належить розуміти втрату загальної працездатності від 10 % до 33 %.
З цього приводу уже свідчили свідки особи 1 (стосовно постійного лікування) та податкові звітності, згідно якої приватне підприємство особи 1 відразу після отримання ним травми зазнає збитку (від’ємного сальдо), чого з 2004 по 2014 рік зовсім не було.
Вищенаписане дає підстави вважати, що доцент Самусенко І.В. вчинив кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.384, ч.2 ст.366, ч.2 ст. 368, ч.1 ст.396, ч.2 ст. 256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 761/3222/17 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність доцента Самусенко І.В. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії доцента Самусенко І.В. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до експертних і наукових органів, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Доцент Самусенко І.В., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищує свої службові повноваження, отримує неправомірну вигоду, вчиняє підроблення, покриває вчинені злочини, виносить завідомо неправдиві експертні висновки, тим самим саботуючи роботу експертних органів та навчального закладу. Саботаж і бойкотування роботи експертних органів та навчальних закладів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Доцент Самусенко І.В. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м. Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці доцентом Самусенко І.В. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності доцента Самусенко І.В. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень доцентом Самусенко І.В. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.2 ст. 384, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ст.170, ч.2 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення доцентом Самусенко І.В. Крім того, було прийнято рішення про повідомлення вченої Ради Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця про не належну поведінку доцента Самусенко І.В., що підриває авторитет університету. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.