Чередніченко Наталія Петрівна

Чередніченко Н.П. жирує на хабарах, а дуріє від безкарності

Новости, Популярные новости, Суды

29.03.2021 року, через приймальну НАБУ, особа 1 подав на ім’я керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.
заяву за вих. № 4311/29 про низку вчинених Оксютою Т.Г.кримінальних правопорушень.
У заяві за вих. № 4311/29 від 29.03.2021 року особа 1 вказав всі елементи вчиненого злочину: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Також, у заяві за вих. № 4311/29 від 29.03.2021 року особа 1 вказав всі ознаки вчиненого злочину: час, місце, спосіб; ПІП фігуранта, його місце роботи і займана посада, короткі відомості про вчинення кримінальних правопорушень. Крім цього, особа 1 самостійно кваліфікував вчинення Оксютою Т.Г. кримінальних правопорушень за ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Відповідно, в заяві за вих. № 4311/29 від 29.03.2021 року були всі необхідні дані, які згідно вимог нового КПК були уже не обов’язковими для того, що б керівник ГПД НАБУ Калужинський А.В. виконав вимоги ст.214 КПК України та впродовж до 24 годин, у відповідності до положення п.6 ст.39 КПК України, вніс до ЄРДР відомості заяви за вих. № 4311/29 від 29.03.2021 року про вчинені кримінальні правопорушення або уповноважив на цю дію підлеглого детектива.
Зазначене також узгоджується із офіційною позицією суддів ВССУ, яка викладена в п.п.1.1 Узагальнень «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затверджених на засіданні Зборів суддів ВССУ 23.12.2016 року: “…Визначений ч.1 ст.214 КПК обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про правопорушення, а передбачають лише обов’язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження”.
Звертаючись до ГПД НАБУ із заявою про вчинені правопорушення, особа 1 посилався:
1) п.1 ч.1 ст.303 КПК, адже на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у не внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення;
2) ч.1 ст.306 КПК, адже скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду;
3) ч.1 ст.214 КПК, адже слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування;
4) ч.2 ст.214 КПК, адже досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
При цьому, в реєстрі, згідно з п.4,5 ч.5 ст.214 КПК, зазначається попередня правова кваліфікація правопорушення з зазначенням статті Закону України про кримінальну відповідальність;
5) п.10 ч.1 ст.3 КПК, адже провадження – це досудове розслідування і провадження, процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Водночас, у випадку розгляду скарг на бездіяльність детектива, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, слідчі судді зобов’язані перевірити виконання органом досудового розслідування вимог ст.214 КПК при отриманні заяв та повідомлень про вчинення кримінального правопорушення, не вдаючись на даному етапі в оцінку відповідності повідомлення про злочин всім критеріям підслідності, визначеним п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України.
Тим більше, вирішення пов’язаних з цим питань правової кваліфікації та доведення наявності всіх елементів складу кримінального правопорушення, підсудного Голосіївському районному суді м.Києва, не може покладатися суддею на заявника. Навпаки, зі змісту ст.214 КПК слідує, що у разі, якщо у зверненні особа порушує перед органом розслідування питання про вчинення правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу правопорушення, то такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження, відповідно до ст.284 КПК України.
Також, положення законодавства не передбачають здійснення суддею оцінки обгрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов’язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження. За змістом і логічним аналізом ст.214 КПК слідує, що заява чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, що підлягає передачі іншому органу досудового розслідування, (ч.5 ст.36 КПК), за підслідністю (ч.7 ст.214 КПК, ст.215 КПК) або за місцем проведення досудового розслідування (ч.2,4 ст.218 КПК), спочатку мають бути внесеними до Реєстру за місцем первісного подання у встановлений законом строк і лише після цього може бути вирішене питання щодо направлення зазначених заяв чи повідомлень за підслідністю.
Такий алгоритм дій узгоджується і з Положенням про порядок ведення ЄРДР, у п.1 та п.3 розділу 3, з якого йдеться про передачу за підслідністю або за місцем проведення досудового розслідування саме кримінального провадження, а не окремої заяви чи повідомлення. Наведене свідчить про те, що оскаржувана особою 1 бездіяльність керівника органу досудового розслідування, яка полягає у не внесенні до ЄРДР відомостей поданої заяви за вих. № 4311/29 від 29.03.2021 року про вчинене кримінальне правопорушення Оксютою Т.Г. у визначений КПК строк, була предметом оскарження у Голосіївському районному суді м.Києва.
Однак, у порушення ч.1 ст.2 КК України, п.8 ч.1 ст.3 та ч.6 ст.39 КПК України, Розділу 2 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України за № 298 від 30.06.2020 року у порядку, визначеним п.4,5 ч.5 ст.214 КПК України, станом на 02.04.2021 року особу 1 у жодний із способів так і не було повідомлено керівником ГПД НАБУ Калужинським А.В. або уповноваженим детективом про внесення до ЄРДР відомостей його заяви за вих. № 4311/29 від 29.03.2021 року. Пунктом 1 ч.2 ст.39 КПК України передбачено, що саме керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати детектива, який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначати старшого детектива, який керуватиме діями інших детективів. В таку групу детективів може бути включений і сам керівник органу досудового розслідування.
Разом з тим, включення до групи детективів керівника органу досудового розслідування є необов’язковим, оскільки, в силу наданих процесуальним законом, зокрема п.п.4, ч.2 ст.39 КПК України повноважень, керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх порушення детективом, здійснювати досудове розслідування, виконувати функції реєстратора кримінальних правопорушень, користуючись при цьому повноваженнями детектива.
А детектив, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КПК України, уповноважений починати досудове розслідування та розглядати подані йому клопотання.
02.04.2021 року, що відповідало 3 (третьому) процесуальному дню, особа 1 подав через канцелярію Солом’янського районного суду м.Києва скаргу за вих. № 4332/01 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В., яка виразилася у невнесенні до ЄРДР відомостей його заяви про вчинення кримінальних правопорушень за вих. № 4311/29 від 29.03.2021 року.
У відповідності до ст.35 КПК, автоматизованою системою документообігу Солом’янського районного суду м.Києва, судова справа № 760/8171/21 була розподіленою на слідчого суддю, який виніс ухвалу про передачу вказаної скарги до Київського апеляційного суду для визначення її підсудності.
В свою чергу, Київський апеляційний суд визначив підсудність скарги особи 1 за вих. № 4332/01 від 02.04.2021 року за Голосіївським районним судом м.Києва.
27.09.2021 року слідча суддя Голосіївського районного суду м.Києва Чередніченко Н.П. винесла Ухвалу у справі № 760/8171/21, якою відмовила у задоволенні скарги за вих. № 4337/02 від 02.04.2021 року. Обгрунтовуючи своє ганебне рішення суддя-корупціонерка Чередніченко Н.П. зазначила наступну бредню явно божевільної особи: “…Представник Офісу Генерального прокурора в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду скарги повідомлений належним чином. Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає скаргу особи_1 такою, що задоволенню не підлягає з наступних підстав… Звернення особи_1, що було подано до НАБУ 29.03.2021 року, за своїм змістом не є заявою про кримінальне правопорушення, оскільки не містить жодних даних про вчинення конкретною особою, таких кримінальних правопорушень, та в ній відсутні чітко викладені підстави для початку досудового розслідування за ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Приймаючи до уваги, що заява особи_1 від 29.03.2021 року не містить викладу обставин, котрі могли б свідчити про вчинення вказаною особою кримінальних правопорушень, оскільки такі обставини є також необхідними для їх попередньої правової кваліфікації з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, вважаю відсутніми підстави для задоволення скарги особи_1”.
Якщо уважно проаналізувати усю цю вищенаписану біліберду явно психічно нездорової корупціонерки Чередніченко Н.П. то можна прийти до висновку, що клімактерична неуч Чередніченко Н.П. в своїй черговій неправосудній ухвалі виклала суцільну брехню. А саме, як зазначає стара шльондра Чередніченко Н.П.,
що “…Звернення особи_1, що було подано до НАБУ 29.03.2021 року, за своїм змістом не є заявою про кримінальне правопорушення, оскільки не містить жодних даних про вчинення конкретною особою, таких кримінальних правопорушень, та в ній відсутні чітко викладені підстави для початку досудового розслідування за ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України”, в той час як такі дані насправді були викладеними, які в певній мірі дана потвора висвітлила на початку описової частини своєї ганебної ухвали. Поміж тим, закон не вимагає від заявника зазначати всі складові вчиненого злочину. Однак, навіть якби таких даних і не було зазначено в заяві про вчинені правопорушення, то відомості до ЄРДР все-рівно було потрібно вносити детективу (як прояв засад публічності, з наступним закриттям даного провадження), чого він досі не зробив. Разом з тим, стара курва Чередніченко Н.П. вдалася до розгляду заяви про вчинені кримінальні правопорушення, чого не дозволяється слідчим суддям у відповідності до вимог ст.26 КПК України. Крім цього, бездарна наволоч Чередніченко Н.П. приховала від аналізу те, що новий КПК не вимагає від заявників зазначення усіх відомостей про вчинений злочин, так як це буде предметом подальшої роботи детективів у тривалому досудовому розслідуванні, на чому заявник акцентував увагу у своїй скарзі за вих. № 4337/02 від 02.04.2021 року. Не витримує критики і те, що бездарна наволоч Чередніченко Н.П. досі не може зрозуміти, чим відрізняється “представник” Офісу Генерального прокурора від суб’єкта оскарження – керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В., так як чомусь запрошувала в судове засідання “представника” Офісу Генерального прокурора. Більше цього, на момент розгляду справи, у судовій справі не було жодного доказу тому, що цей самий “представник” Офісу Генерального прокурора призначався ким-небудь для розгляду заяви особи 1 про вчинені кримінальні правопорушення, а відтак, неуч Чередніченко Н.П. керувалася при винесенні свого похабного судового рішення не наявними у справі суду доказами в розумінні ст.94 КПК України, а виходила виключно з припущень, чого не дозволено суддям. Також, дурепа Чередніченко Н.П. чомусь зовсім нічого в своїй неправосудній ухвалі не зазначила про не виконання “представником” НАБУ вимог Наказу ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року та ч.7 ст.214 КПК України, коли той незаконно розглядав та змінював підслідність заяви про вчинені правопорушення Оксютою Т.Г. до ТУ ДБР у м.Києві.
Отож, аферистка Чередніченко Н.П. під час розгляду справи № 760/8171/21 припустилася порушень норм матеріального і процесуального права, які надали підставу для скасування її ухвали:
— не викликала у судове засідання суб’єкта оскарження — керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.;
— не викликала у судове засідання особу 1, як скаржника (адже подання клопотання про проведення засідання без участі сторони ще не означає, що не потрібно виконувати вимоги ст.134, 135 КПК;
— викликала в засідання представника” ГПУ, про призначення якого у справі не було доказів;
— викликала в засідання “представника” ГПУ, бездіяльність якого особою 1 не оскаржувалася;
— проводила судове засідання без участі керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.;
— проводила судове засідання без участі особи 1;
— всупереч вимогам ст.23 КПК, не витребовувала від ГПД НАБУ матеріалів справи;
— при винесенні рішення знехтувала вимогами Наказу ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, який вимагав від керівника ГПД НАБУ внести до ЄРДР відомості заяви про вчинені кримінальні правопорушення;
— при винесенні рішення знехтувала вимогами ч.2,3 ст.214 КПК України, яка не дозволяє слідчим суддям “з’ясовувати” наявність складу злочину в діях фігуранта до моменту внесення відомостей до ЄРДР;
— при винесенні рішення знехтувала вимогами ст.26 КПК України, яка не дозволяє слідчим суддям розглядати по суті заяву про вчинення кримінального правопорушення, а лише скаргу;
— протиправно вирішувала ті питання, які законом віднесені до повноважень органу досудового розслідування;
— стверджувала обставини справи, не маючи на те жодних підстав, доказів і повноважень;
— відмовила у задоволенні скарги за вих. № 4337/02 від 02.04.2021 року на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В., яка виразилася у невнесенні до ЄРДР відомостей заяви за вих.№ 4311/29 від 29.03.2021 року про вчинене правопорушення, чого не передбачено ч.1,4,5 ст.214 КПК України, Наказом ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, Узагальненням про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ за № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 року, а також Узагальненням «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затвердженого на засіданні Зборів суддів ВССУ 23.12.2016 р.;
— постановила ухвалу (відмовила у задоволенні скарги за вих. № 4337/02 від 02.04.2021 року на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В., яка виразилася у невнесенні до ЄРДР відомостей заяви за вих. № 4311/29 від 29.03.2021 року про вчинене кримінальне правопорушення), ґрунтуючись лише на результатах судового розгляду даної заяви, чого не передбачено КПК, Конституцією України і практикою ЄСПЛ.
Всупереч вимогам ст.21, 318, 534, 535 КПК України, аферистка Чередніченко Н.П. надала копію ухвали у справі № 760/8171/21 лише через 20 днів – 16.10.2021 року.
Як передбачено вимогами ст.214 КПК України, Наказом ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, а також Узагальненнями про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17) та Узагальненнями «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затверджених на засіданні Зборів суддів ВССУ від 23.12.2016 року, внесення відомостей до ЄРДР має забезпечитися впродовж 24 годин не дивлячись на те, чи є склад злочину в діях певної особи чи не має.
Якщо немає, тоді кримінальне провадження автоматично закривається слідчим (детективом) за ст.284 КПК після того, як воно буде відкритим. Про це також говориться і в ч.4 ст.214 КПК України, що “відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про правопорушення не допускається”.
Чередніченко Н.П., у порушення Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (Наказ від 24.12.2019 №1196 «Про внесення змін до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» з додатком, затвердженої Наказом ДСА України від 20.08.2019 № 814), надала особі 1 копію ухвали у справі № 760/8171/21, яка не правильним чином сформована: шрифт ухвали більше визначеного, в правому верхньому куті ухвали немає позначки “З оригіналом згідно”, ухвала містить міжрядкові відступи, окремі слова виділені жирним кольором, в ухвалі і на пломбі не вказано ПІП секретаря суду, в ухвалі і на пломбі немає підпису секретаря суду, не вказано де зберігається оригінал ухвали, не вказано, коли ухвала набрала законної сили, кожна друга сторінка аркушу ухвали не перекреслена, не зазначено дати виготовлення копії ухвали.
Аферистка Чередніченко Н.П. і раніше уже виносила неправосудні рішення за наслідками розгляду скарг особи 1 на бездіяльність органів досудового розслідування , якими з однієї сторони частково нівелювала кропіткі досягнення громадської організації, а з іншої – умисно перешкодила наповненню державної скарбниці на десятки мільйонів гривень, тим самим послабивши боєздатність наших військ (військової компанії на Сході України) та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури).
У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Листом від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 пояснив наступне: «…Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст.214 КПК обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Окрім КПК, нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генерального прокурора України за № 298 від 30.06.2020 року, прийнятим на виконання вимог КПК України. Зазначені нормативні засади, як засвідчили результати проведеного аналізу судової практики, також беруться до уваги слідчими суддями під час розгляду аналізованого в межах цього підрозділу виду скарг. Таким чином, з огляду на чіткий обов’язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у переважній більшості випадків у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст.214 КПК 24-годинного строку, слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора. Відтепер у всіх справах обов’язковим є проведення досудового розслідування (прояв засади публічності), яке розпочинається слідчим, прокурором негайно після внесення заяви потерпілого до Єдиного реєстру досудових розслідувань».
У відповідності до ст.26 КПК України (Диспозитивність) законодавцем передбачається таке:
“1.Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. 3. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом”.
Усе вищенаписане, згідно ст.409, 412 КПК України, вимагало в апеляційному порядку скасування такої неправосудної ухвали. Тому, особа 1 подав 18.10.2021 року апеляційну скаргу за вих.№ 4586/18 на Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва Чередніченко Н.П. у судовій справі № 760/8171/21 від 27.09.2021 року.
У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи: 1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне:
«Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення…».
У відповідності до ст.68 Конституції, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі семи років гинуть в АТО (ООС) найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Суддя Чередніченко Н.П. через свою корумпованість, нахабність, бездарність, протиправність і ненормальність напевно уже забула про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на шиї і у відповідності до європейських стандартів права.
Більше цього, аферистка Чередніченко Н.П. саме у такий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО (ООС), нівелюючи своїми злочинними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ООС) і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цій ганебній особі фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб. Усе вищенаписане дає підстави вважати, що суддя Голосіївського районного суду м.Києва Чередніченко Н.П. вчинила кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 760/8171/21 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Чередніченко Н.П. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді Чередніченко Н.П. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Чередніченко Н.П. через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищує службові повноваження, перешкоджає доступу до правосуддя, вчиняє службові підроблення, приховує вчинені злочини, виносить неправосудні рішення, перешкоджає діяльності громадських організацій, надає допомогу злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, культивує і поширює корупцію, вчиняє саботаж і диверсії, завдає шкоди економіці держави, підриває авторитет судової влади, послаблює боєздатність української армії та успішність військових дій в зоні ООС, деморалізує бійців ООС, дискредитує уряд і українську судову систему в очах світової громадськості, порушує присягу судді, тим самим бойкотуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Чередніченко Н.П. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Чередніченко Н.П. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Чередніченко Н.П. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України.
Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Чередніченко Н.П. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Чередніченко Н.П. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради правосуддя про не належну поведінку судді Чередніченко Н.П., яка регулярно і в грубій формі порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої ради правосуддя — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Суддя Чередніченко Н.П. неправосудне рішення 1

Суддя-Чередніченко-Н.П.-неправосудне-рішення-2

Суддя-Чередніченко-Н.П.-неправосудне-рішення-3

Підписатися
Сповістити про
3 Коментарі
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Катя
2 роки тому назад

На скільки пам’ятаю цю зажирілу шльондру, вона завжди виносила такі рішення, які окупалися для неї. Ця стара курва перетворила судові рішення на банальний товар, який має свою ціну. Як істинна єврейка торгує ними направо і на ліво! Крім цього, аби за її товстий коров’ячий зад не взялися правоохоронці, то вона виносить їм потрібні судові рішення. Я дивуюся, чому досі хтось на задушив цю корупційну шалаву!? Це собаче лайно зіпсувало життя чи не одній тисячі осіб!

Мар'яна
2 роки тому назад

Ця стара корумпована блядь за три гривні продала б свою рідну дочку у сексуальне рабство! Мерзота Чередніченко настільки помішана на грошах, що жити уже без них практично не може. Навіть зовнішність її в точності відповідає формі свині, яка зажерлася на хабарах! Якби хтось підсолодив гімно, то і воно пішло б за харчі для цієї ненажерливої свині Чередніченко!

Надя
2 роки тому назад

ожиріла маразматичка Чередніченко дійсно тупа як дуб-дерево, але це їй зовсім не мішає досить успішно і безкарно шинкувати судовими рішеннями, як єврей Мойша колись шинкував при совєтах на Хрещатику “пшик”- водою! ця єврейська курва продає судові рішення направо-наліво і без остраху! якби хтось “намилив” силікатною цеглиною її дурну голову, то вона б точно відкрила секрети своїх неміряних накопичень у матраці та в трилітрових банках десь на дачі! була б моя воля – я б розчленувала цю свинячу тушу на частини і згодувала б голодним собакам!