Букіна О.М. Аутистка із підробленим посвідченням судді

У провадженні відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного
антикорупційного бюро України перебуває на досудовому розслідуванні кримінальне провадження № 52021000000000052 від 01.02.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, вчинених детективом
УВК НАБУ Гайданка А.І., передбачених ч.1 ст.364 КК України.
18.11.2022 року, у порушення ст. 55, 56, 21, 110, 214, 220, 284, 318, 534, 535 КПК України, Рекомендацій 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14.06.2006 року, статті 57, 129 Конституції України, Наказу ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, детектив УВК НАБУ Дзісь Є.В. повторно закрив провадження за № 52021000000000052 від 01.02.2021 року.
Вважаючи Постанову від 18.11.2022 року про закриття провадження № 52021000000000052 від 01.02.2021 року детективом УВК НАБУ Дзісь Є.В. незаконною і передчасною, а відтак – підлягаючою до скасування в судовому порядку, особа_1 подав 21.02.2023 року скаргу за вих. № 4795/21 слідчому судді Солом’янського районного суду м.Києва. В своїй скарзі за вих. № 4795/21 від 21.02.2023 року особа_1 зазначав, що детектив Дзісь Є.В. перед тим як закрити провадження № 52021000000000052 від 01.02.2021 року не вчинив обов’язкових слідчих і процесуальних дій:
1) не виконав вимог Ухвали слідчого судді Сергієнко Г.Л. від 21.01.2021 року;
2) не виконав вимог Ухвали слідчого судді Сергієнко Г.Л. від 21.01.2021 року;
3) не виконав вимог Ухвали слідчого судді Вишняка М.В. від 31.12.2020 року;
4) не вніс до ЄРДР жодних відомостей за заявою за вих. № 4113/23 від 23.12.2020 року про вчинення декількох фігурантом кримінальних правопорушень;
5) не вніс до ЄРДР жодних відомостей за заявою за вих. № 4111/23 від 23.12.2020 року про вчинення декількох фігурантом кримінальних правопорушень;
6) не вніс до ЄРДР жодних відомостей за заявою за вих. № 4112/23 від 23.12.2020 року про вчинення декількох кримінальних правопорушень;
7) не виклав в своїй передчасній Постанові від 18.11.2022 року короткого змісту заяви за вих. № 4113/23
від 23.12.2020 року про вчинення кримінальних правопорушень;
8) не виклав в своїй передчасній Постанові від 18.11.2022 року короткого змісту заяви за вих. № 4111/23
від 23.12.2020 року про вчинення кримінальних правопорушень;
9) не виклав в своїй передчасній Постанові від 18.11.2022 року короткого змісту заяви за вих. № 4112/23
від 23.12.2020 року про вчинення кримінальних правопорушень;
10) не зазначив в своїй передчасній Постанові від 18.11.2022 року номеру ухвали суду від 21.01.2021 року, якою було змушено його внести до ЄРДР декілька кваліфікуючих статтей вчиненого злочину;
11) не зазначив в своїй передчасній Постанові від 18.11.2022 року номеру ухвали суду від 21.01.2021 року, якою було змушено його внести до ЄРДР декілька кваліфікуючих статтей вчиненого злочину;
12) не зазначив в своїй передчасній Постанові від 18.11.2022 року номеру ухвали суду від 31.12.2020 року, якою було змушено його внести до ЄРДР декілька кваліфікуючих статтей вчиненого злочину;
13) не повідомив прокурора САП про не підслідність УВК НАБУ кримінального провадження № 52021000000000052 від 01.02.2021 року відповідно вимогам ст.216 КПК України;
14) не повідомив прокурора САП про не підслідність УВК НАБУ кримінального провадження № 52021000000000053 від 01.02.2021 року відповідно вимогам ст.216 КПК України;
15) не повідомив прокурора САП про не підслідність УВК НАБУ кримінального провадження № 52021000000000257 від 13.05.2021 року відповідно вимогам ст.216 КПК України;
16) не проводив досудового розслідування за статтями вчинених фігурантом злочинів у провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 року – за ч.2 ст.366, ч.3 ст.382, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ст. 170, ч.1 ст.111,
ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України;
17) не проводив досудового розслідування за статтями вчинених фігурантом злочинів у провадженні № 52021000000000053 від 01.02.2021 року – за ч.2 ст.366, ч.3 ст.382, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ст. 170, ч.1 ст.111,
ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України;
18) не проводив досудового розслідування за статтями вчинених фігурантом злочинів у провадженні № 52021000000000257 від 13.05.2021 року – за ч.2 ст.366, ч.3 ст.382, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ст. 170, ч.1 ст.111,
ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України;
19) не повідомив особу_1 про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні
№ 52021000000000052 від 01.02.2021 року;
20) не повідомив особу_1 про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні
№ 52020000000000257 від 13.05.2021 року;
21) не повідомив особу_1 про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні
№ 52020000000000053 від 01.02.2021 року;
22) не повідомив особу_1 про винесення прокурором САП Постанови про об’єднання матеріалів кримінального провадження № 52021000000000052 від 01.02.2021 року, № 52020000000000257 від 13.05.2021 року та
№ 52020000000000053 від 01.02.2021 року та не вручив особі_1 копії Постанови;
23) не вручив особі_1 витягів з ЄРДР у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.21 року;
24) не вручив особі_1 витягів з ЄРДР у кримінальному провадженні № 52020000000000257 від 13.05.21 року;
25) не вручив особі_1 витягів з ЄРДР у кримінальному провадженні № 52020000000000053 від 01.02.21 року;
26) не вручив особі_1 Пам’яток про процесуальні права та обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 року;
27) не вручив особі_1 Пам’яток про процесуальні права та обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні № 52020000000000257 від 13.05.2021 року;
28) не вручив особі_1 Пам’яток про процесуальні права та обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні № 52020000000000053 від 01.02.2021 року;
29) не створював план ведення досудового розслідування у кримінальному провадженні
№ 52021000000000052 від 01.02.2021 року та не затверджував його у свого керівника;
30) не створював план ведення досудового розслідування у кримінальному провадженні
№ 52020000000000257 від 13.05.2021 року та не затверджував його у свого керівника;
31) не створював план ведення досудового розслідування у кримінальному провадженні
№ 52020000000000053 від 01.02.2021 року та не затверджував його у свого керівника;
32) жодного разу не допитав особу_1 у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.21 року;
33) жодного разу не допитав особу_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000257 від 13.05.21 року;
34) жодного разу не допитав особу_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000055 від 01.02.21 року;
35) жодного разу не допитав свідків у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 року;
36) жодного разу не допитав свідків у кримінальному провадженні № 52020000000000257 від 13.05.2021 року;
37) жодного разу не допитав свідків у кримінальному провадженні № 52020000000000053 від 01.02.2021 року;
38) не допитав фігуранта у відповідності до того кола питань, які особа_1 піднімав у своїй заяві за вих.
№ 4113/23 від 23.12.2020 року про вчинення кримінальних правопорушень;
39) не допитав фігуранта у відповідності до того кола питань, які особа_1 піднімав у своїй заяві за вих.
№ 4111/23 від 23.12.2020 року про вчинення кримінальних правопорушень;
40) не допитав фігуранта у відповідності до того кола питань, які особа_1 піднімав у своїй заяві за вих.
№ 4112/23 від 23.12.2020 року про вчинення кримінальних правопорушень;
41) не провів жодного одночасного допиту фігуранта із свідками і потерпілим у кримінальному провадженні
№ 52021000000000052 від 01.02.2021 року;
42) не провів жодного одночасного допиту фігуранта із свідками і потерпілим у кримінальному провадженні
№ 52020000000000257 від 13.05.2021 року;
43) не провів жодного одночасного допиту фігуранта із свідками і потерпілим у кримінальному провадженні
№ 52020000000000053 від 02.02.2021 року;
44) не повідомив свого керівника, процесуального керівника та не взяв самовідводу від провадження кримінальної справи № 52021000000000052 від 01.02.2021 року, добре знаючи що перебуває у досудовому розслідуванні більше як у п’ятнадцяти кримінальних справах за заявами особи_1;
45) не повідомив свого керівника, процесуального керівника та не взяв самовідводу від провадження кримінальної справи № 52021000000000053 від 01.02.2021 року, добре знаючи що перебуває у досудовому розслідуванні у більше як п’ятнадцяти кримінальних справах за заявами особи_1;
46) не повідомив свого керівника, процесуального керівника та не взяв самовідводу від провадження кримінальної справи № 52021000000000257 від 13.05.2021 року, добре знаючи що перебуває у досудовому розслідуванні у більше як п’ятнадцяти кримінальних справах за заявами особи_1;
47) не розглянув заяву особи_1 в порядку ст.220 КПК України у провадженні № 52021000000000052;
48) не надав відповіді в порядку ст.220 КПК України на подану особою_1 заяву у провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 року;
49) не розглянув заяву особи_1 в порядку ст.220 КПК України у провадженні № 52021000000000053;
50) не надав відповіді в порядку ст.220 КПК України на подану особою_1 заяву у провадженні № 52021000000000053 від 01.02.2021 року;
51) не розглянув заяву особи_1 в порядку ст.220 КПК України у провадженні № 52021000000000257;
52) не надав відповіді в порядку ст.220 КПК України на подану особою_1 заяву у провадженні № 52021000000000257 від 13.05.2021 року;
53) у своїй протиправній Постанові від 18.11.2022 року зазначив, що нібито запрошував особу_1 для проведення допиту у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 року в якості свідка,
в той самий час як у цій кримінальній справі не було Постанови про не визнання особи_1 потерпілим;
54) у своїй протиправній Постанові від 18.11.2022 року зазначив, що нібито запрошував особу_1 для проведення допиту у кримінальному провадженні № 52021000000000053 від 01.02.2021 року в якості свідка,
в той самий час як у цій кримінальній справі не було Постанови про не визнання особи_1 потерпілим;
55) у своїй протиправній Постанові від 18.11.2022 року зазначив, що нібито запрошував особу_1 для проведення допиту у кримінальному провадженні № 52021000000000257 від 13.05.2021 року в якості свідка,
в той самий час як у цій кримінальній справі не було Постанови про не визнання особи_1 потерпілим;
56) у своїй Постанові від 18.11.2022 року неправдиво зазначив, що нібито пропонував особі_1 проведення допиту у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 року в якості свідка, однак мусив закрити кримінальну справу через не явку особи_1 на допит, чого не передбачено нормами КПК України;
57) не складав план ведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 року і не узгоджував його із своїм керівником;
58) не робив відповідних запитів до наркологічного і психіатричного диспансеру щодо перебування на обліку фігуранта у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 року;
59) не робив відповідних запитів до навчальних закладів чи фігурант у даному провадженні насправді навчався у них і на законній основі отримав вищу юридичну освіту;
60) не робив запитів чи фігурант у даному провадженні не притягувався до адміністративних покарань;
61) не робив відповідних запитів чи фігурант у даному кримінальному провадженні раніше не притягувався до кримінальної відповідальності і чи зараз не відбуває строк покарання;
62) не дослідив і не надав правової оцінки кожному із фактів, які особа_1 зазначав у своїх трьох заявах про вчинені кримінальні правопорушення за вих. № 4113/23 від 23.12.2020 року, за вих. № 4111/23 від 23.12.2020 року та за вих. № 4112/23 від 23.12.2020 року;
63) не призначив для особи_1 судово-медичної експертизи за фактами отриманого ушкодження здоров’я;
64) не надав особі_1 можливості долучити до провадження наявні докази вчиненого злочину, про що особа_1 окремо зазначав у своїх трьох заявах за вих.№ 4113/23 від 23.12.2020 року, за вих. № 4111/23 від 23.12.2020 року та за вих. № 4112/23 від 23.12.2020 року;
65) не надав особі_1 можливості долучити до даного провадження документи, які доказують факти отриманого матеріального і морального збитку, про що особа_1 окремо наголошував у своїх трьох заявах за вих. № 4113/23 від 23.12.2020 року, за вих. № 4111/23 від 23.12.2020 року та за вих. № 4112/23 від 23.12.2020 року;
66) зробив неправдиві висновки що в діях детектива УВК Гайданка А.І. нібито відсутній склад злочинів, а також що нібито детектив Гайданка А.І. проводив у належний спосіб досудові розслідування у низці кримінальних проваджень, в той час як детектив Дзісь Є.В. перераховані ним кримінальні справи насправді не витребував, не досліджував і не надавав їм оцінки з точки зору достатності та взаємозв’язку, а також з позиції кваліфікацій інших статтей вчиненого злочину;
67) приховав від надання правової оцінки фактам, що детектив УВК Гайданка А.І. досі не виконав жодної ухвали суду у тих кримінальних провадженнях, які раніше розслідував та передчасно закрив;
68) умисно не озвучив ряду фактів, які пов’язані з тим, що Окружним адміністративним судом м.Києва уже були винесені Рішення і Накази, які набрали законної сили, та які доказують наявність складу злочину в діях окремих фігурантів (в тому числі з боку вимагача хабарів – депутата КМР (КМДА) О.Руденка), однак завдячуючи детективу УВК Гайданка А.І. кримінальні провадження (в тому числі за № 52017000000000216 від 29.03.2017 року) умисно не розслідувалися ним, а вчинені злочини фігурантів – ним умисно приховувалися;
69) надати особі_1 термін у 10 діб для оскарження неправомірно винесеної ним Постанови від 27.01.2022 року про не визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 року.
Детектив УВК НАБУ Дзісь Є.В. своєю протиправною Постановою від 18.11.2022 року про закриття кримінального провадження № 52021000000000052 від 01.02.2021 року також порушив вимоги ст.110 КПК.
У відповідності до п.5 ст.110 КПК України, Постанова слідчого мусить складатися з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:
а) місце і час прийняття постанови;
в) прізвище, ім’я, по батькові, посаду осіб, що проходять фігурантами по справі;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:
а) зміст обставин, які є підставами для прийняття Постанови;
б) мотиви прийняття Постанови, їх обґрунтування та посилання на положення Кодексу;
в) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про:
– зміст прийнятого процесуального рішення;
– місце та час (строки) його виконання;
– особу, яким належить виконати Постанову, чого майже немає у Постанові від 18.11.2022 року детектива УВК НАБУ Дзісь Є.В. про закриття кримінального провадження № 52021000000000052 від 01.02.2021 року.
Всупереч вимогам п.5 ст.110 КПК, у Постанові від 18.11.2022 року детектива Дзісь Є.В. відсутні:
1) короткий опис трьох заяв про вчинені кримінальні правопорушення;
2) контактний номер телефону детектива УВК НАБУ Дзісь Є.В.;
3) реєстраційний номер та дата реєстрації даної Постанови;
4) перелік проведених слідчих дій;
5) причини не проведення допиту свідків та фігуранта (в межах того кола питань, які піднімав потерпілий у своїй заяві про вчинені кримінальні правопорушення);
6) причини не проведення експертизи наявних доказів;
7) правова оцінка фігуранта у провадженні;
8) правова оцінка доказам у провадженні;
9) ПІП та підпис керівника підрозділу;
10) печатка органу досудового розслідування;
11) не витриманий детективом інтервал між винесеною ним ще однією Постановою від 27.01.2022 року про не визнання особи_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 року.
Детектив УВК НАБУ Дзісь Є.В. в своїй Постанові від 18.11.2022 року також припустився порушень Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також порушень Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за № 55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності», адже належним чином не завірив свою Постанову від 18.11.2022 року: не зареєстрував своєї Постанови у канцелярії НАБУ, не зазначив дати створення копії документу, не завірив Постанову печаткою органу досудового розслідування, не зробив позначки «З оригіналом згідно», не поставив свого підпису і ПІП на першому аркуші Постанови, не зазначив своєї посади на першому аркуші Постанови, не отримав підпису і ПІП від керівника органу досудового розслідування, який мусив ознайомитися з Постановою та схвалити її, не зшив і не опломбував Постанову.
Згідно з ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного суду України, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Саме про це йдеться у рішенні Верховного Суду у провадженні № К/9901/68791/18 від 11.01.2019 року, якою було відмовлено у прийнятті касаційної скарги голови КМДА Кличка В.В., так як остання не відповідала поняттю процесуального документу (не було завірено додатки до касаційної скарги та саму скаргу, у відповідності до вимог Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за № 55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності».
За цією аналогією, Постанова від 18.11.2022 року детектива Дзісь Є.В. також належним чином не завірена: відсутній реєстраційний номер канцелярії УВК НАБУ, не зазначено в правому верхньому куті «Копія відповідає оригіналу», немає підпису і ПІП особи, що створювала копію Постанови, не вказана посада особи, яка створювала дану копію, відсутній підпис, ПІП і посада керівника органу досудового розслідування, який мусив бути ознайомленим з даною копією Постанови, немає печатки НАБУ. Постанова детектива Дзісь Є.В. не зшита і не опломбована на зворотній її стороні та не скріплена круглою печаткою тощо.
Також, в даній Постанові не вказано змісту обставин, які є підставами для прийняття подібної Постанови та мотивів її прийняття, обґрунтування та посилання на положення Кодексу.
Окрім цього, текст оскаржуваної Постанови містить протиріччя, оскільки детектив Дзісь Є.В. в своїй Постанові обгрунтовує відсутність складу злочину, а в резолютивній частині Постанови в якості процесуальних підстав для закриття кримінального провадження посилається на положення п.2 ч.1 ст.284 КПК України (закриття провадження у зв’язку з відсутністю події злочину).
В той же час, відповідно до вимог ст.110 КПК України, Постанова детектива про закриття кримінального провадження має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею запитання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно трьом Ухвалам колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у провадженнях № 11-сс/824/939/2020 від 13.02.2020 року, № 11-сс/824/4003/2020 від 18.11.2022 року та № 11-сс/824/382/2020 від 29.01.2020 року, а також відповідно положенню ч.1 ст.219 КПК, «Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження». Однак, детектив Дзісь Є.В. досі не вніс до ЄРДР жодних відомостей трьох заяв про вчинення злочину, а відповідно відлік часу у досудовому розслідуванні ще не наступив, а відповідно – досудового розслідування як такого ще не розпочиналось.
Аналогічна ситуація констатується і іншими Ухвалами колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у провадженнях № 11-сс/796/1054/2018 від 06.02.2018 року та № 11-сс/796/1527/2018 від 13.03.2018 року, які разом із ч.1 ст.303 КПК України та Узагальненням про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 року за № 9-49/0/4-17) стверджують, що якщо потерпілий ініціює перед детективом внесення до ЄРДР усіх статтей вчиненого злочину, які ним вказувалися у заяві про вчинення кримінального правопорушення, то детектив зобов’язаний це зробити, виходячи з Наказу ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року та п.4,5 ч.5 ст. 214 КПК України, чого детектив Дзісь Є.В. з незрозумілих причин уникає, досі не розглянувши трьох заяв за вих. № 4186/04 від 04.02.2021 року, за вих. № 4139/30 від 31.12.2020 року та за вих. № 4139/30/1 від 31.12.2020 року в порядку ст.220 КПК України про вчинення інших процесуальних дій, які він мусив вчинити у визначений законом строк (про внесення до ЄРДР визначених особою_1 в трьох своїх заявах кваліфікацій вчиненого злочину), тим самим саботуючи проведення досудового розслідування та приховуючи вчинений злочин фігурантів у даному кримінальному провадженні.
Отож, виходячи з вищеприведеного, три різні колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду уже скасували три ухвали першої інстанції, не дивлячись на позицію ст.219 КПК, яка дозволяє припиняти досудове розслідування навіть на «нульовій точці», якщо термін досудового розслідування уже вичерпаний. В той же самий час, враховуючи що слідчий (детектив, прокурор) не виконали первинної ухвали суду та не внесли до ЄРДР усіх кваліфікуючих статтей вчиненого злочину, які я зазначав в своїй заяві про вчинення кримінальних правопорушень та які були перерахованими в ухвалі слідчого судді першої інстанції, то і «старту» досудового розслідування також не могло розпочатися. Ця ситуація в точності повторилася із детективом Дзісь Є.В., який досі не вніс до ЄРДР тих статтей вчиненого злочину, які були вказаними у заявах про вчинення кримінальних правопорушень та в ухвалі слідчого судді, тим самим досі не розпочавши досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Згідно ст.2 та ст.284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Тобто, повнота дослідження провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обгрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам. Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість у їх збиранні, перевірці та в оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов’язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК України та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Винесена Постанова від 18.11.2022 року детективом Дзісь Є.В. про закриття кримінального провадження № 52021000000000052 від 01.02.2021 року не відповідає жодним нормам КПК України, не являється вмотивованою, а її зміст не відповідає фактичним обставинам справи. Детектив Дзісь Є.В. виклав у своїй протиправній Постанові сумнівні та не перевірені факти, що є не припустимим, оскільки напряму порушує імперативні засади КПК України, а з іншої – детектив значимих процесуальних і слідчих дій не вчинив.
Крім цього, Постанова містить вказівку на те, що провадження закрито через відсутність складу злочину, однак із її змісту не можливо встановити, в чиїх діях саме відсутній склад злочину.
І що найголовніше, скаржник зазначав в своїх трьох заявах за вих. № 4113/23 від 23.12.2020 року, за вих. № 4111/23 від 23.12.2020 року та за вих. № 4112/23 від 23.12.2020 року про вчинені кримінальні правопорушення таке: «Примітка: докази вчиненого злочину надам повноважному детективу УВК НАБУ при проведенні мого допиту у кримінальному провадженні у вигляді копій документів».
Однак, детектив Дзісь Є.В. добре знаючи, що докази вчиненого злочину насправді існують, умисно неправдиво зазначив в своїй передчасній Постанові від 18.11.2022 року що таких доказів нібито ним не здобуто, тим самим приховавши вчинені злочини свого колеги.
У відповідності до вимог ст.35 КПК, автоматизованою системою документообігу Солом’янського районного суду м.Києва, справа № 760/18426/22 була розподіленою на слідчу суддю Букіну О.М.
18.01.2023 року суддя Солом’янського районного суду м.Києва Букіна О.М. винесла Ухвалу у справі за № 760/18426/22, якою відмовила у відкритті провадження за скаргою за вих. № 4780/05 від 05.12.2022 року на Постанову від 18.11.2022 року про закриття кримінального провадження № 52021000000000052 від 01.02.2021 року детективом Дзісь Є.В. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України. В той же самий час було правильним не тримати у себе без розгляду два з половиною місяці скаргу, а відразу повернути її, що власне і передбачено ст.304 КПК України.
При чому, під час розгляду справи № 760/18426/22 суддя Букіна О.М. порушила норми матеріального і процесуального права, які надали окрему підставу для скасування її ухвали:
— проігнорувала вимоги ст.216 КПК України, якою не передбачена підслідність судової справи за Вищим антикорупційним судом, адже не містить жодної умови, які перераховані у даній статті (враховуючи суму заподіяного матеріального збитку, який наніс фігурант потерпілому, на загальну суму в 700 000,00 грн., адже визначена моральна шкода в розмірі 200000,00 грн. – не являється матеріальним збитком, тому не підлягає обрахунку. Однак, навіть якщо і доплюсувати цю суму моральної шкоди до основної матеріальної, то загальна сума збитку мала б складати лише 900 000 грн., що значно менше від мінімальної суми прожиткового мінімуму для основних соціальних та демографічних груп населення – тобто, від 2684 000 грн. (прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 липня – 2 600 грн, з 1 грудня – 2 684 000 грн.).
А якщо звернути свою увагу ще й на те, що ця сума прожиткового мінімуму встановлена урядом для основних соціальних та демографічних груп населення з оглядом на вимоги корупційних статтей – 368, 369 КК України, яких у трьох заявах та у даному кримінальному провадженні немає, то дане твердження повністю спростовує законність винесення такої ухвали аферисткою Букіною О.М.
Це саме стосується і варіанту об’єднання сум збитку по трьом заявам про вчинення кримінального правопорушення, де в кожній із них йдеться про нанесення скаржнику матеріального збитку на суму в 700000,00 грн. За таких обставин загальна сума буде складати лише 2100 000грн., що також буде значно меншою сумою від від мінімальної суми прожиткового мінімуму для основних соціальних та демографічних груп населення – тобто, від 2600 000,00 грн.;
— взамін розгляду скарги за вих. № 4780/05 від 05.12.2022 року протиправно розглядала заяву за вих. № 4111/23 від 23.12.2020 року про вчинене правопорушення по суті, чого не дозволено ст.26 КПК;
— протиправно вирішувала ті питання, які законом віднесені до повноважень органу досудового розслідування (слідчого, детектива, процесуального керівника);
— стверджувала обставини справи, не маючи на те жодних підстав, доказів і повноважень;
— постановила ухвалу (якою відмовила у відкритті провадження за скаргою № 4780/05 від 05.12.2022 року на Постанову від 18.11.2022 року про закриття кримінального провадження № 52021000000000052 від 01.02.2021 року детективом УВК НАБУ Дзісь Є.В., чого не передбачено ст.284 КПК України, ст.129-1 Конституції України, ст. 534, 535, 21, 376 КПК України, Наказом ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, Узагальненням про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.17 року за № 9-49/0/4-17, а також Узагальненням «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затвердженого на засіданні Зборів суддів ВССУ 23.12.2016 року) тощо.
Розумово відстала суддя Букіна О.М. при прийнятті незаконного рішення також знехтувала вимогами ст.216 КПК України, оскільки фігурант у вищевказаному кримінальному провадженні не являється керівником органів вищої державної влади або суб’єктом державного чи приватного права, де мали б бути залучені державні кошти на суму 50 і більше процентів.
Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду визначається ст.33-1 КПК, а з 22.09.2019 – ст.33-1 КПК з урахуванням положень п.20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК у редакції Закону України № 100-IX від 18.09.2019 року. Вищому антикорупційному суду підсудні серед іншого кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених у примітці ст.45 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п.1-3 ч.5 ст.216 КПК (ч.1 ст.33-1 КПК, примітка у ст.45 КК України).
У той же самий час не вбачається наявності жодної з умов, передбачених п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України. Фігурант у даній судовій справі не належить до суб`єктів, наведених у п.1 ч.5 ст.216 КПК України.
У заяві також не йдеться про вчинення злочину службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, що є обов`язковою ознакою, передбаченою п.2 ч.5 ст.216 КПК України. Обов`язковою умовою підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, передбаченою п.3 ч.5 ст.216 КПК, є вчинення злочину, передбаченого ст.369, ч.1 ст.369-2 КК, про що також не йдеться в трьох заявах.
Постановивши чергове неправосудне рішення суддя-виродок Букіна О.М. в черговий раз частково нівелювала кропіткі досягнення громадської організації та перешкодила наповненню бюджету держави на сотні мільйонів гривень, тим самим послабивши боєздатність ЗСУ і територіальної оборони, добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури).
Крім цього, рашистська погань Букіна О.М. надіслала поштою особі_1 паперову копію Ухвали у справі № 760/18426/22 від 18.01.2023 року, яка зовсім не відповідає вимогам Наказу ДСА за № 814 (із змінами і доповненнями від 24.03.2021 року за № 92) “Про затвердження інструкції з діловодства в місцевих і загальних судах, апеляційних судах та у ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ”, так як вона: не містить у правому верхньому куті напис “З оригіналом згідно”, розмір шрифту значно менший потрібного, окремі слова написані великими літерами та виділені жирним кольором, в ухвалі наявні міжрядкові відступи, друга сторона аркушу ухвали не перекреслена (однак заповнена текстом судового рішення), в ухвалі відсутня інформація про місцезнаходження її оригіналу, в ухвалі не зазначено хто секретар судового засідання, в ухвалі не зазначено дати виготовлення її копії, ухвала не зшита і не опломбована, на пломбі немає ПІП секретаря судового засідання і його особистого підпису, на пломбі не вказано дати видачі ухвали, на пломбі немає гербової печатки. Останнє доказує абсолютну професійну непридатність цього суддівського шматка лайна.
У відповідності до ст.68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У відповідності до ст.64 Конституції (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Хіба не за ці вітчизняні і міжнародні стандарти права щодня і на протязі восьми років гинули в ОСС найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України та продовжують зараз гинути у російсько-українській війні? Аферистка Букіна О.М. через свою твердолобість і психічну ненормальність напевно уже забула про посмертний героїзм Небесної Сотні, учасників АТО (ООС), воїнів ЗСУ і бійців територіальної оборони, які уже віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на шиї і у відповідності до існуючих стандартів міжнародного права. Більше цього, суддя-виродок Букіна О.М. саме у такий підлий спосіб навмисно сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню, учасників АТО (ООС), воїнів ЗСУ і бійців територіальної оборони, нівелюючи своїми диверсійними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ООС), учасники Майдану, воїни ЗСУ і бійці територіальної оборони, які щодня влаштовуватимуть аферистці Букіній О.М. фекальну люстрацію, якщо ВРУ, ВРП, ДСА, Президент України і СБУ не хочуть реагувати на її підривну діяльність, саботаж і державну зраду у визначений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що суддя-аутсайдер Букіна О.М. вчинила кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України.
Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 760/18426/22 також витікає з предмету громадської діяльності особи_1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді-потвори Букіної О.М. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді-шизофреніка Букіної О.М. являються антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави.
Суддя-ватник Букіна О.М. через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищує свої службові повноваження, перешкоджає доступу до правосуддя, вчиняє підроблення, затримує розгляд судових справ понад розумний строк, приховує вчинені злочини, надає допомогу кримінальним угрупуванням, виносить неправосудні рішення, завдає шкоду економіці держави на сотні мільйонів гривень, підриває міць і безпеку держави, деморалізує бійців ЗСУ і тероборони, вчиняє саботаж і диверсії, веде підривну діяльність проти держави, сприяє поразці ЗСУ і тероборони у війні з Росією, перешкоджає діяльності громадських організацій, завдає фізичної, матеріальної і моральної шкоди учасникам судових процесів, культивує і поширює корупцію, грубо порушує присягу судді, дискредитує судову владу України, підриває авторитет держави в очах світової громадськості. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя-наволоч Букіна О.М. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки наша країна ще не зазнала поразки у війні. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею-шльондрою Букіною О.М. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді-шахрайки Букіної О.М. наявний склад додаткових кримінальних правопорушень, що передбачені ч.1 ст.111 і ч.7 ст.111-1 КК України.
Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею-колаборанткою Букіною О.М. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ч.7 ст.111-1, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГСУ ГПУ, ГСУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею-шалавою Букіною О.М. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої ради правосуддя України про не належну поведінку судді Букіної О.М., яка грубо і регулярно порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування ГСУ ДБР, ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої ради правосуддя України — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.