Усатова І.А. Барига помішалася на нерухомості і автомобілях

У провадженні відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного
антикорупційного бюро України перебуває на досудовому розслідуванні кримінальне провадження № 52021000000000066 від 04.02.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, вчинених працівниками Управління по роботі з громадськістю НАБУ та детективами ГПД НАБУ Ляхович У.І., Хильком В.В., Павлущиком В.В., Рокунем С.В., передбачених ч.1 ст.364 КК України.
17.06.2022 року, у порушення ст. 55, 56, 21, 110, 214, 220, 284, 318, 534, 535 КПК України, Рекомендацій 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14.06.2006 року, статті 57, 129 Конституції України, Наказу ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, ст. детектив УВК НАБУ Грабар С.В. повторно закрив кримінальне провадження № 52021000000000066 від 04.02.2021 року, при цьому не виконавши вимог дюжини ухвал слідчих суддів.
Вважаючи Постанову від 17.06.2022 року про закриття детективом УВК НАБУ Грабарем С.В. кримінального провадження за № 52021000000000066 від 04.02.2021 року незаконною і передчасною, а відтак – підлягаючою до скасування в судовому порядку, особа_1 подав 25.06.2022 року скаргу за вих. № 4733/25 слідчому судді Солом’янського районного суду м.Києва. В своїй скарзі за вих. № 4733/25 від 25.06.2022 року особа_1 зазначав, що детектив УВК НАБУ Грабар С.В. перед тим як повторно закрити провадження № 52021000000000066 від 04.02.2021 року знову не вчинив обов’язкових слідчих, розшукових і процесуальних дій:
1) не вніс до ЄРДР жодної статті вчиненого злочину, якими особа_1 кваліфікував протиправні дії чотирьох фігурантів у своїх трьох заявах;
2) не виконав вимог ухвали у судовій справі № 760/7924/19 від 02.05.2019 року;
3) не виконав вимог ухвали у судовій справі № 760/10490/19 від 18.04.2019 року;
4) не виконав вимог ухвали у судовій справі № 760/13687/19 від 15.05.2019 року;
5) не виконав вимог ухвали у судовій справі № 760/25505/20 від 30.11.2020 року;
6) не повідомив особу_1 про початок досудового розслідування;
7) не повідомив особі_1 імен детективів і процесуальних керівників у даному кримінальному провадженні;
8) не вручив особі_1 витягів з ЄРДР;
9) не вручив особі_1 Пам’яток про процесуальні права та обов’язки потерпілого у провадженні;
10) не визначив процесуальний статус особи_1 у цьому кримінальному провадженні;
11) не створював план ведення досудового розслідування та не затверджував його у свого керівника;
12) жодного разу не допитав особу_1 у цьому кримінальному провадженні;
13) жодного разу не допитав існуючих свідків у даному кримінальному провадженні;
14) жодного разу не допитав фігурантів у даному провадженні у відповідності до піднятих особою_1 питань у його трьох заявах про вчинення кримінальних правопорушень;
15) не вніс до ЄРДР відомостей заяви за вих. № 4031/17 від 17.11.2020 року про вчинення кримінальних правопорушень за кваліфікаціями вчиненого злочину – за ст.170, ч.2 ст.367, ч.2 ст.256, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України;
16) не проводив досудове розслідування за статтями вчиненого злочину – ст.170, ч.2 ст.367, ч.2 ст.256, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України, які були зазначеними у заяві за вих. № 4031/17 від 17.11.2020 року про вчинення кримінальних правопорушень;
17) не повідомив прокурора САП про не підслідність НАБУ даного кримінального провадження;
18) не розглянув в порядку ст.220 КПК України подану особою_1 заяву за вих. № 4155/19 від 19.01.2021 року;
19) не надав відповіді в порядку ст.220 КПК на заяву за вих. № 4155/19 від 19.01.2021 року;
20) не розглянув в порядку ст.220 КПК України подану особою_1 заяву за вих. № 4351/26 від 26.04.2021 року;
21) не надав відповіді в порядку ст.220 КПК на заяву за вих. № 4351/26 від 26.04.2021 року;
22) не розглянув в порядку ст.220 КПК України подану заяву за вих. № 4351/26-3 від 24.05.2021 року;
23) не надав відповіді в порядку ст.220 КПК на заяву за вих. № 4351/26-3 від 24.05.2021 року;
24) не розглянув в порядку ст.220 КПК України подану заяву за вих. № 4384/30 від 30.06.2021 року;
25) не надав відповіді в порядку ст.220 КПК на заяву за вих. № 4384/30 від 30.06.2021 року;
26) не дослідив і не надав правової оцінки кожному із фактів, які особа_1 зазначав у своїй заяві за вих. № 4031/17 від 17.11.2020 року про вчинення кримінальних правопорушень;
27) не провів жодного одночасного допиту із чотирма фігурантами у даному кримінальному провадженні;
28) не призначив для особи_1 судово-медичної експертизи за фактами отриманого ним ушкодження здоров’я;
29) не надав особі_1 можливості долучити до провадження наявні у нього докази вчиненого злочину;
30) не надав особі_1 можливості долучити до провадження документи, які доказують факти отриманого ним матеріального і морального збитку у даному кримінальному провадженні.
Детектив УВК НАБУ Грабар С.В. своєю протиправною Постановою від 17.06.2022 року про закриття кримінального провадження № 52021000000000066 від 04.02.2021 року також порушив вимоги ст.110 КПК.
У відповідності до п.5 ст.110 КПК України, Постанова слідчого мусить складатися з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:
а) місце і час прийняття постанови;
в) прізвище, ім’я, по батькові, посаду осіб, що проходять фігурантами по справі;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:
а) зміст обставин, які є підставами для прийняття Постанови;
б) мотиви прийняття Постанови, їх обгрунтування та посилання на положення Кодексу;
в) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про:
– зміст прийнятого процесуального рішення;
– місце та час (строки) його виконання;
– особу, яким належить виконати Постанову, чого майже немає у Постанові від 17.06.2022 року детектива УВК НАБУ Грабара С.В. про закриття кримінального провадження № 52021000000000066 від 04.02.2021 року.
Всупереч вимогам п.5 ст.110 КПК, у Постанові від 17.06.2022 року детектива Грабара С.В. відсутні:
1) короткий опис трьох заяв про вчинені кримінальні правопорушення;
2) контактний номер ст. детектива УВК НАБУ Грабара С.В.;
3) реєстраційний номер та дата реєстрації даної Постанови;
4) перелік проведених слідчих дій;
5) причини не проведення допиту свідків та усіх фігурантів (в межах того кола питань, які піднімав потерпілий у своїй заяві про вчинені кримінальні правопорушення);
6) причини не проведення експертизи наявних доказів;
7) правова оцінка фігуранта у провадженні;
8) правова оцінка доказам у провадженні;
9) ПІП та підпис керівника підрозділу;
10) печатка органу досудового розслідування.
Детектив УВК НАБУ Грабар С.В. в своїй Постанові від 17.06.2022 року також припустився порушень Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також порушень Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за № 55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності», адже належним чином не завірив свою Постанову від 17.06.2022 року: не зареєстрував своєї Постанови у канцелярії НАБУ, не зазначив дати створення копії документу, не завірив Постанову печаткою органу досудового розслідування, не зробив позначки «З оригіналом згідно», не поставив свого підпису і ПІП на першому аркуші Постанови, не зазначив своєї посади на першому аркуші Постанови, не отримав підпису і ПІП від керівника органу досудового розслідування, який мусив ознайомитися з Постановою та схвалити її, не зшив і не опломбував Постанову.
Крім цього, у своїй скарзі за вих. № 4733/25 від 25.06.2022 року особа_1 акцентував увагу слідчого судді ще й на нормах Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд”, на вимоги ч.3 ст.415 КПК України, на Рекомендації 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14.06.2006 року, ст.57, 129, 129-1 Конституції України, а також на рішення Верховного Суду у провадженні № К/9901/68791/18 від 11.01.2019 року, які детектив Грабар С.В. з особливою наглістю і бездарністю утретє порушив, та які надавали слідчому судді окремі приводи для скасування Постанови від 17.06.2022 року про закриття кримінального провадження № 52021000000000066 від 04.02.2021 року.
А саме, що відповідно вимогам ч.3 ст.415 КПК України, висновки і мотиви, з яких були скасованими судові рішення, є обов’язковими для суду першої інстанції, при новому розгляді. Так само, дані рішення (вказівки) апеляційної інстанції є обов’язковими для виконання будь-яким органом досудового розслідування. А відповідно ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного суду України, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Саме про це йшлося в долученій особою_1 до провадження копії рішення Верховного Суду за № К/9901/68791/18 від 11.01.2019 року, якою було відмовлено у прийнятті касаційної скарги голови КМДА Кличка В.В., так як остання не відповідала поняттю процесуального документу через неправильну підготовку копій документів.
За таких обставин, детектив не виконав вказівок колегії суддів апеляційної інстанції щодо внесення усіх відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення декількох кримінальних правопорушень, а не лише одного, то неможливо перевірити обставини дотримання детективом Грабарем С.В. процесуального порядку закриття кримінального провадження, а також дійсність підстав його закриття. Відповідно, останнє не відповідало завданням та засадам кримінального провадження, передбаченим ст. 2,9 КПК України, а також практиці ЄСПЛ стосовно ефективності проведеного досудового розслідування.
У відповідності до ст.35 КПК, автоматизованою системою документообігу Солом’янського районного суду м.Києва, справа № 760/7643/22 була розподіленою на слідчу суддю Усатову І.А.
01.12.2022 року, всупереч вимогам ст. 2, 9, 21-23, 26, 55, 56, 110, 214, 284, 303, 304, 306, 370, 372, 534, 535 КПК України, після протиправного утримування скарги за вих. №№ 4733/25 від 25.06.2022 року без належного розгляду впродовж п’яти календарних місяців, суддя Усатова Ірина Анатоліївна винесла ухвалу у справі № 760/7643/22, якою залишила скаргу особи_1 на Постанову від 17.06.2022 року про закриття кримінального провадження № 52021000000000066 від 04.02.2021 року без задоволення, що стало нонсенсом для світової Феміди, а для дурнуватої судді, ВРП і Президента України – черговою ганьбою. Разом з тим, обгрунтовуючи своє ганебне рішення, слідча суддя Усатова І.А. посилалася на обставини, які зовсім не узгоджуються із нормами КПК України, Конституції України, практики ЄСПЛ та здоровістю людської психіки.
Крім цього, розглядаючи справу № 760/7643/22 слідча суддя Усатова І.А. припустилася порушень норм матеріального і процесуального права, які надали окрему підставу для скасування її неправосудної ухвали в апеляційному порядку:
— у порушення вимог ст.134, 135 КПК України, суддя не викликала у судове засідання скаржника;
— у порушення вимог ч.3 ст.306 КПК України суддя не викликала особу_1 на проголошення повного тексту Ухвали у справі № 760/7643/22;
— суддя уникла обов’язку виконати вимоги ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;
— суддя уникла обов’язку виконати вимоги ч.3 ст.415 КПК України;
— у порушення вимог ч.3 ст.306 КПК України, суддя проводила засідання без участі скаржника;
— суддя при винесенні ухвали проігнорувала Наказ ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, який вимагав від детектива НАБУ внести до ЄРДР усі відомості про вчинені правопорушення, визначені ч.4,5 ст.214 КПК;
— при винесенні ухвали суддя знехтувала вимогами ст.220 КПК України, яка вимагала від детектива НАБУ розглянути усі клопотання і заяви особи_1 та надати на них відповіді впродовж 72 годин;
— при винесенні ухвали суддя знехтувала вимогами ст.55, 56 КПК України, які вимагали надати особі_1 Пам’ятку про процесуальні права і обов’язки потерпілого у даному провадженні;
— при винесенні ухвали суддя знехтувала вимогами ст.318, 376, 534, 535 КПК України, ст.129, 129-1 Конституції України, адже не надала правової оцінки тому, що детектив НАБУ досі не виконав жодної з трьох ухвал суду (не вніс до ЄРДР жодної кваліфікуючої статті вчиненого злочину) та не виконав вказівок ухвали суду, якою вже скасовувалася Постанова детектива УВК НАБУ про закриття даного провадження;
— при винесенні ухвали суддя знехтувала ст.214 КПК, адже не надала правової оцінки тому, що детектив УВК НАБУ не надав особі_1 витягів з ЄРДР;
— при винесенні ухвали суддя приховала від надання правової оцінки того, що в трьох заявах про вчинені кримінальні правопорушення особа_1 зазначав, що докази вчиненого злочину надасть повноважному детективу УВК НАБУ при проведенні його допиту у вигляді копій документів, чого детектив Грабар С.В. його умисно позбавив та неправдиво зазначив у своїй Постанові від 17.06.2022 року, що доказів вчиненого злочину при досудовому розслідуванні ним не здобуто;
— в ухвалі суддя неправдиво зазначила, що нібито можна закривати кримінальне провадження через неявку заявника на допит, адже насправді такої статті КПК України не містить;
— в ухвалі суддя неправдиво зазначила, що у провадженні № 52021000000000066 від 04.02.2021 року наявні докази отримання особою_1 повісток для проведення допиту;
— в ухвалі суддя неправдиво зазначила, що Постанова детектива відповідає вимогам ст.110 КПК України.
— суддя протиправно стверджує обставини, не маючи на те жодних підстав та доказів (адже не витребувала матеріали кримінального провадження за № 52019000000000350 від 25.04.2019 року, позаяк стверджує в ухвалі, що нібито в заявах особи_1, за якими і було відкрите дане кримінальне провадження, зазначаються ідентичні обставини, що викладені в заявах, за якими було відкрито кримінальне провадження № 52021000000000066 від 04.02.2021 року).
Поміж тим, будучи явно психічно ненормальною, брудна шльондра Усатова І.А. в останньому абзаці четвертого аркушу своєї ганебної ухвали сама собі повністю заперечує, адже пише вже зовсім протилежне своєму попередньому твердженню: що насправді заяви особи_1 про вчинені кримінальні правопорушення за № 3137/09 від 09.04.2019 року та за № 4031/17 від 17.11.2020 року є різними, за якими було відкрито кримінальні провадження № 52019000000000350 від 25.04.2019 року та № 52021000000000066 від 04.02.2021 року, адже кваліфікація вчинених злочинів в них зазначена різна (в одній заяві зазначена ст.111 КК України, а в іншій – її немає), і що розслідування за ст.111 КК України детективом не проводилася.
А якщо добре звернути свою увагу ще й на ухвалу судді Козленко Г.О. за № 760/13687/19 від 15.05.2019 року, то НАБУ досі ще не виконало її вимоги, адже не внесло до ЄРДР жодної із 10 кваліфікуючих статтей вчиненого злочину. І це попри те, що всі вони були перераховані суддею Козленко Г.О. в резулятивній частині ухвали, а значить – дану ухвалу проігнорувати НАБУ не можна було. Відповідно, керуючись вимогами ст. 129 і 129-1 Конституції України, Наказом ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року та ст.ст. 21, 376, 534, 535 КПК України, слідча суддя Усатова І.А. була змушеною схилити детектива НАБУ (прокурора САП) до виконання хоч би цієї ухвали суду, а вона натомість написала в 5 абзаці 5 аркушу своєї гімно-ухвали отаку дурню: “Як вбачається зі змісту мотивувальної частини ухвали від 30.11.2020 року, слідчим суддею встановлено, що в частині вимог про зобов’язання уповноваженої особи здійснити кваліфікацію саме за тими статтями, на які вказує заявник у своїй заяві, то в цій частині скарга задоволенню не підлягає, оскільки слідчий суддя позбавлений контролю за правильністю здійснення попередньої кваліфікації у кримінальному провадженні”. Цими словами бандитська тварюка Усатова І.А. безсоромно збрехала, адже насправді все має значення наоборот. І для цього старій триперній шльондрі Усатовій І.А. потрібно лише прочитати такі закони: 129 і 129-1 Конституції України, Наказом ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року та ст.ст. 21, 376, 534, 535 КПК України. При цьому слід особливо підкреслити, що навіть ст.129-1 Конституції України констатує, що слідчий суддя мусить контролювати виконання усіх рішень суду. Безмозка спідоносна клімактерична дурепа Усатова І.А., хоча б з оглядом на те, що у кримінальному провадженні № 52019000000000350 від 25.04.2019 року та № 52021000000000066 від 04.02.2021 року фігурує стаття вчиненого злочину 382 КК України, могла би да і поцікавитися в інтернеті, а про що там йдеться. Так от, там саме йдеться про не виконання рішень суду. Тобто, у цій статті йдеться про те, як потрібно карати детективів, якщо вони не внесуть до ЄРДР потрібних відомостей, які зазначає потерпілий у своїх заявах. Але, що найголовніше, потворна курва Усатова І.А., зазначаючи таку дурню в своїй аутсайдерівській ухвалі, насправді двічі збрехала, адже в ухвалі судді Козленко Г.О. за № 760/13687/19 від 15.05.2019 року чітко перелічені 10 статтей вчиненого злочину, які слід було внести до ЄРДР ще 2 роки по тому, і що ці 10 кваліфікацій насправді вказані не в описовій частині ухвали, а в резулятивній, а це значить, що виконати цю ухвалу було в обов’язковому порядку потрібно, чого досі не зроблено.
Натомість, це твердолобе єврейське стерво Усатова І.А. чомусь протиправно стверджує, що нібито виконувати таку ухвалу № 760/13687/19 від 15.05.2019 року не потрібно. Тут навіть замало антиколегіальністю це явище назвати. Це типічний доказ абсолютної дурнуватості курви Усатової І.А. Це напевно і є та причина, через яку усі секретарі суду в гірких сльозах втікають від цієї мерзотної чупакабри, не бажаючи з нею разом працювати та спілкуватися між роботою.
А що стосується твердження божевільної суки Усатової І.А. стосовно того, що нібито закон не зобов’язує слідчого (детектива) вчиняти обов’язкові слідчі і процесуальні дії, то це взагалі повний відстій.
Як для прикладу протилежного слід звернутися до вимог ст.55, 56, 214, 220 КПК України.
Ці статті, як ніякі інші в КПК України власне і схиляють слідчого (детектива) в оперативному порядку вчиняти саме такі дії. У випадку з особою_1, як це витікає з 5 поданих до НАБУ заяв (на підставі ст.220 КПК України), детектив жодної з них досі не розглянув та потрібних відповідей не надав. Навіть цієї однієї причини було більше чим достатньо що б скасувати Постанову від 17.06.2022 року детектива НАБУ Грабара С.В. про закриття провадження і щоб продовжити досудове розслідування. Це саме стосується і не надання особі_1 витягів з ЄРДР та Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні. Але цього всього не сталося, оскільки маразматична блядь і смердюча єврейська курва Усатова І.А. є бездарною особою, і що у неї немає бажання читати КПК України, оскільки її життєве кредо інше: скупка нерухомості і автомобілей.
Вищенаписане доказує, що аферистка Усатова І.А. являється неадекватною і тупорилою особою, яка потребує термінової госпіталізації для душевно хворих людей або повішання за зраду країни у воєнний час, адже іншого пояснення, чому вказана курва не володіє базисним рівнем юридичних знань, при цьому маючи стаж багаторічної роботи судді, просто не існує.
Відсутність елементарних знань у смердючої судді-клімактерички Усатової І.А. спростовує наявність у неї будь-якої юридичної освіти, а також того, що вона дійсно підтвердила здатність здійснювати правосуддя.
Останнє підтверджується копією наданої ухвали у судовій справі № 760/7643/22 від 01.12.2022 року, яка зовсім не відповідає вимогам Наказу ДСА за № 814 від 20.08.2019 року (із змінами і доповненнями від 24.03.2021 року за № 92), так як не містить у правому верхньому куті напису “З оригіналом згідно”, розмір шрифту ухвали значно менший встановленого, окремі слова ухвали написані друкованими літерами та виділені жирним кольором, в ухвалі наявні міжрядкові відступи, кожна друга сторона аркушу не перекреслена і чомусь заповнена текстом ухвали, в ухвалі відсутня інформація про місцезнаходження її оригіналу, в ухвалі не зазначено дати виготовлення її копії, в ухвалі немає підпису судді, не вказане прізвище секретаря суду, ухвала не зшита та не опломбована, на пломбі не вказані ПІП секретаря судового засідання та судді, на пломбі немає підписів судді і секретаря судового засідання, на пломбі не вказана дата виготовлення копії, на пломбі не вказано кількість зшитих аркушів, що робить з такої ухвали звичайний шматок недієздатного паперу для потреб підтирання смердючої дупи Зеленського.
Постановивши чергове неправосудне рішення суддя-виродок Усатова І.А. завдала особі_1 чи малої матеріальної шкоди і шкоди його здоров’ю, частково нівелювала кропіткі досягнення громадської організації та перешкодила наповненню бюджету держави на сотні мільйонів гривень, тим самим послабивши боєздатність ЗСУ і територіальної оборони, добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури).
У відповідності до Наказу за № 298 ГПУ від 30.06.2020 року, в 2 частині (Облік правопорушень) розділу II (Порядок формування та ведення реєстру), в пункті 8 зазначається таке (Цитата): «Відомості про декілька вчинених кримінальних правопорушень, зазначених в одній заяві, повідомленні або виявлених безпосередньо прокурором, слідчим чи працівником іншого підрозділу, незалежно від часу їх учинення, наявності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, вносяться до Реєстру за кожним правопорушенням окремо. 3. Кримінальні провадження, що надходять для проведення досудового розслідування з органів прокуратури до органу досудового розслідування або з органів досудового розслідування до іншого органу досудового розслідування, а також провадження, що надійшли з одного району (міста) в інший район (місто), удруге не обліковуються і закінчуються провадженням за номером первинної реєстрації. При прийнятті рішення про передачу кримінального провадження за підслідністю відомості до Реєстру вносяться одночасно з направленням до органу досудового розслідування матеріалів кримінального провадження».
Відповідно до ст.220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин – надсилається їй поштою».
Під час кримінального провадження можуть бути заявлені клопотання, які направлені на встановлення фактичних даних, що мають значення для кримінального провадження; на забезпечення прав і законних інтересів особи, яка заявила клопотання. Розгляд клопотання містить в собі діяльність слідчого, прокурора, яку він здійснює відразу ж після прийому клопотання. В ході розгляду аналізу піддається прохання здійснити певні дії чи заперечення щодо здійснення окремих дій, яке міститься у клопотанні, та його обгрунтованість. З’ясовується, про встановлення яких обставин клопоче заявник, яким способом пропонує встановити їх слідчому, прокурору та чи мають ці обставини значення для цього кримінального провадження. Клопотання підлягає розгляду і вирішенню безпосередньо після його заяви.
У тих випадках, коли негайне прийняття рішення за клопотанням неможливе, воно повинно бути задоволено за наявності відповідних підстав у строк не більше трьох днів з моменту подання. Такий строк встановлено законодавцем для розгляду уповноваженою процесуальною особою клопотання, заявленого учасниками кримінального процесу у ході досудового розслідування.
Якщо заявлене слідчому клопотання зумовлює потребу звернення до прокурора, то це не може розглядатись як підстава для відмовлення в задоволенні клопотання, і таке звернення розглядає слідчий, повідомляючи заявника про рішення останнього. Слідчий, прокурор зобов’язані розглянути і вирішити кожне заявлене за кримінальним провадженням клопотання. При цьому вони не вправі відмовити у допиті свідка, проведенні експертизи, в проведенні інших слідчих (розшукових) дій або прийнятті певних процесуальних рішень, якщо вони сприяють об’єктивному і повному дослідженню обставин кримінального провадження, забезпеченню прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Відповідно ст.22 КПК, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених Кодексом. Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних рішень.
Як передбачено вимогами ст.23 КПК України (Безпосередність дослідження показань, речей):
“1. Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
2. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом дослідження суду, крім випадків, передбачених Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених Кодексом.
3. Сторона обвинувачення зобов’язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним судом”.
В статті 21 КПК України зазначається (Доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень): «Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону». Вирок та ухвала суду, що набрали законної сили, в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов’язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України. Кожен мас право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов’язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Якщо інше не передбачено цим Кодексом, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.
В статті 306 КПК України зазначається: «2.Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше 72 годин з моменту надходження скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше 5 днів з моменту надходження скарги. 3.Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність належним чином повідомленого слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги».
У доктрині Європейського суду з прав людини «право на суд» охоплює 3 елементи:
1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за № 3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ст.68 Конституції, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.
Хіба не за ці вітчизняні і міжнародні стандарти права щодня і на протязі восьми років гинули в ОСС найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України та продовжують зараз гинути у російсько-українській війні? Аферистка Усатова І.А. через свою твердолобість і психічну ненормальність напевно уже забула про посмертний героїзм Небесної Сотні, учасників АТО (ООС), воїнів ЗСУ і бійців територіальної оборони, які уже віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на шиї і у відповідності до існуючих стандартів міжнародного права. Більше цього, суддя-виродок Усатова І.А. саме у такий підлий спосіб навмисно сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню, учасників АТО (ООС), воїнів ЗСУ і бійців територіальної оборони, нівелюючи своїми диверсійними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ООС), учасники Майдану, воїни ЗСУ і бійці територіальної оборони, які щодня влаштовуватимуть маразматичці Усатовій І.А. фекальну люстрацію, якщо вже ВРУ, ВРП, Президент України і СБУ не хочуть реагувати на її підривну діяльність, саботаж і державну зраду у визначений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що суддя-аутсайдер Усатова І.А. вчинила кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України.
Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 760/7643/22 також витікає з предмету громадської діяльності особи_1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді-потвори Усатової І.А. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді-шизофреніка Усатової І.А. являються антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави.
Суддя-ватник Усатова І.А. через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищує свої службові повноваження, перешкоджає доступу до правосуддя, вчиняє підроблення, затримує розгляд судових справ понад розумний строк, приховує вчинені злочини, надає допомогу кримінальним угрупуванням, виносить неправосудні рішення, завдає шкоду економіці держави на сотні мільйонів гривень, підриває міць і безпеку держави, деморалізує бійців ЗСУ і тероборони, вчиняє саботаж і диверсії, веде підривну діяльність проти держави, сприяє поразці ЗСУ і тероборони у війні з Росією, перешкоджає діяльності громадських організацій, завдає фізичної, матеріальної і моральної шкоди учасникам судових процесів, культивує і поширює корупцію, грубо порушує присягу судді, дискредитує судову владу України, підриває авторитет держави в очах світової громадськості. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя-наволоч Усатова І.А. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки наша країна ще не зазнала поразки у війні. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею-шльондрою Усатовою І.А. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді-шахрайки Усатової І.А. наявний склад додаткових кримінальних правопорушень, що передбачені ч.1 ст.111 і ч.7 ст.111-1 КК України.
Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею-колаборантом Усатовою І.А. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ч.7 ст.111-1, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГСУ ГПУ, ГСУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею-шльондрою Усатовою І.А. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої ради правосуддя України про не належну поведінку судді Усатової І.А., яка грубо і регулярно порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування ГСУ ДБР, ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої ради правосуддя України — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.