https://proisvol.net/wp-content/uploads/2023/12/Титаренко-Олександр-Володимирович.jpg

Титаренко О.В. Аферист приховує докази вчинених злочинів

Госучреждения, Интернет, Новости, Популярные новости, Чиновники

Міжнародна громадська організація “Україна проти свавілля чиновників” за вісім років своєї кропіткої діяльності розслідувала численні факти:
– корупції;
– казнокрадства;
– несплати податків;
– несплати ЄСВ та військового збору;
– приховування від реєстрації в органах ДПС найманої робочої сили;
– здійснення незаконної господарської діяльності,
– незаконного будівництва;
– реконструкції житлових і не житлових будівель;
– незаконного розміщення рекламних конструкцій;
– облаштування вхідних груп;
– заволодіння земельними ділянками;
– незаконного облаштування торгових точок (МАФИ, кава на колесах, бутики, ларьки тощо);
– викрадення електроенергії та газу;
– незаконного виготовлення та збуту наркотиків та сильнодіючих засобів;
– убивств;
– замахів на убивство;
– переслідування;
– вимагательства;
– шантажа;
– підроблення;
– шахрайства;
– колабораціонізму;
– державної зради;
– винесення неправосудних рішень;
– приховування вчинених злочинів;
– надання допомоги злочинним угрупуванням;
– недбальства;
– халатності;
– бездіяльності;
– не виконання рішень суду;
– не проведення досудового розслідування у приблизно 2000 (двох тисячах) кримінальних проваджень;
– підліткової проституції;
– перевищення повноважень;
– нанесення тілесних ушкоджень працівниками поліції;
– погроз;
– крадіжок;
– пошкодження майна тощо,
які з особливою ретельністю розміщувалися на веб-сайті www.proisvol.info
Здавалось би, громадська організація зробила неможливе. Фактично вона робила усе те, що було не під силу компетентним структурам виконавчої влади. Принаймні, громадська організація надала гарантовану можливість злочинному уряду Зеленського повернути до бюджету вкрадені чиновниками трильйони гривень, а також повернути у комунальну власність земельні ділянки, які незаконно були захопленими суб’єктами приватного господарювання або фізичними особами. Крім того, була чудова нагода навести порядок у власній країні, що під час війни з Росією було просто необхідно, а також частково відбілити заплямовану репутацію бездарного і свавільного уряду Зеленського. Досягнуті успіхи в багаторічній діяльності громадської організації також могли стати важливим уроком для твердолобих “цирульників” і “весільних фотографів” з Верховної ради України. За таких умов громадська організація “Україна проти свавілля чиновників” мусила бути відзначеною Президентом Зеленським та Верховною радою України відповідними грамотами, медалями і орденами.
Натомість, 29.08.2023 року, Розпорядженням по Національному Центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій за № 591/1422 “Про блокування доменних імен”, начальник НЦУ Титаренко Олександр Володимирович, без спеціального на те рішення суду, розпорядився здійснити блокування доменного імені www.proisvol.info та його усіх піддоменів. Згідно вказаного розпорядження, підставою для блокування даного домену послужило звернення Служби безпеки України.
У відповідності до норм КК України, ця дія являється злочином: перевищення повноважень, зловживання владними повноваженнями, приховування вчинених злочинів, колабораціонізм, державна зрада, надання допомоги організованим злочинним угрупуванням, співучасть у вчинених злочинах, перешкоджання діяльності громадських організацій, протиправне втручання в діяльність ЕОМ тощо.
Тобто, начальник Національного Центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій Титаренко О.В., без спеціального на те рішення суду, постановив злочинне Розпорядження, яким наказав усім мобільним операторам України заблокувати веб-сайт www.proisvol.info, тим самим знищивши численні докази вчинених злочинів чиновниками і бізнесменами різних рівней та їх імена, адреси місцезнаходження і телефони.
Більше цього, на зазначеному веб-сайті були поради Президенту України і Кабміну, як повернути до державного бюджету вкрадені чиновниками трильйони грн. та як заставити неплатників податків і ЄСВ (ПДВ) сплачувати податки і реєструвати найману робочу силу, а також як позбутися корумпованих чиновників, на яких громадська організація уже відкрила приблизно 2000 кримінальних справ.
Статтею 396 КК України (Приховування злочину) передбачається:
1. Заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину, – карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Не підлягають кримінальній відповідальності за заздалегідь не обіцяне приховування злочину члени сім’ї чи близькі родичі особи, яка вчинила злочин, коло яких визначається законом.
1. Об’єктом злочину є діяльність суду, органів досудового слідства та дізнання з своєчасного виявлення, присікання та розкриття злочинів. 2. Об’єктивна сторона злочину полягає у заздалегідь не обіцяному приховуванні тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Таке приховування передбачає приховування злочинця, слідів злочину, засобів та знарядь вчинення злочину, факту придбання або збуту майна, здобутого в результаті його вчинення, легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом. Способами приховування можуть, зокрема, бути надання злочинцю сховища, транспортних засобів, знищення слідів злочину, перенесення знарядь злочину в інше місце, зміна зовнішнього вигляду злочинця, забезпечення злочинця підробленими документами.
Якщо спосіб приховування сам по собі є злочинним, він потребує самостійної кримінально-правової оцінки. Якщо винний для приховування злочину вчинив вбивство, то його дії слід кваліфікувати тільки за п.9 ч.2 ст.115 КК України. Якщо особа з метою приховати злочин вчиняє завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину або дає завідомо неправдиве показання, її дії кваліфікуються, відповідно, за ст.383 або 384 КК України. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, що спрямовані на приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину. 3. Суб’єкт злочину загальний. 4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. При цьому, особа не обов’язково повинна знати, що приховує саме тяжкий чи особливо тяжкий злочин, – вона повинна усвідомлювати фактичні обставини вчиненого діяння, яке за законом визнається тяжким чи особливо тяжким злочином.
Ст.256 КК України (Сприяння злочинним організаціям та укриття їх діяльності) зазначає:
“1.Заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій та укриття Їх злочинної діяльності шляхом надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів, а також заздалегідь не обіцяне здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють Їх злочинній діяльності,- караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. 2. Ті самі дії, вчинені службовою особою або повторно, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. За своєю сутністю це посягання являє собою сприяння діяльності вже існуючої злочинної організації, а за юридичною конструкцією – причетність до передбаченого ст.255 КК України злочину, яка виділена в спеціальній статті особливої частини кримінального кодексу. Об’єктом злочину є громадська безпека.
Об’єктивна сторона злочину включає в себе заздалегідь не обіцяне: 1) сприяння учасникам злочинних організацій; 2) укриття Їх злочинної діяльності; 3) здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють їх злочинній діяльності. Сприяння учасником злочинних організацій – це допомога організації в цілому, її підрозділам чи окремим учасникам, призначена для забезпечення існування і розвитку організації, можливості реалізації злочинних намірів, які вони ставлять перед собою.
Це сприяння не стосується вчинення конкретних посягань, що їх здійснює злочинна організація,- така допомога означає співучасть у відповідних злочинах. Укриття злочинної діяльності учасників злочинних організацій – це діяння, які полягають в переховуванні: організаторів, керівників та рядових учасників злочинної організації; осіб, які, не будучи членами злочинної організації, виступають співучасниками злочинів, вчинених такою організацією; знарядь чи засобів вчинення злочину, інших предметів, які використовуються для забезпечення діяльності усієї організації чи при вчиненні окремих посягань; предметів, що здобуті внаслідок злочинної діяльності організації тощо. Заздалегідь не обіцяним сприяння учасникам злочинних організацій є тоді, коли про його наступне надання не повідомлялося до моменту створення організації. Тобто сприяння надається вже існуючій організації, й виникнення не обумовлене наданим сприянням. Інакше таке сприяння становить пособництво злочину, передбаченому ст.255 КК України. Укриття злочинної діяльності учасників злочинних організацій буде заздалегідь не обіцяним за умови, що воно не обіцяне до створення організації чи до моменту завершення окремих злочинів, вчинюваних злочинною організацією. В іншому випадку такі дії становлять співучасть у злочині, передбаченому ст.255, або в злочинах, які вчиняє організація і приховування яких було заздалегідь обіцяне. Способами вчинення таких дій є: надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів.
Під здійсненням інших дій, які сприяють злочинній діяльності учасників злочинних організацій, розуміються будь-які дії, які можуть полягати, наприклад, у створенні перешкод для представників влади, що ведуть боротьбу з діяльністю організації, наданні учасникам злочинних організацій інших засобів здійснення злочинної діяльності, крім тих, що перелічені вище, тощо. Суб’єкт злочину загальний. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом. Винний знає, що надання допомоги учасникам злочинної організації, а тим самим і всій організації, укриття їх злочинної діяльності служить продовженню їх злочинної діяльності, розуміє, що цим він сприяє організованій злочинній діяльності, а, отже усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх діянь. Він передбачає, що такі його діяння призводять до того, що продовжується злочинна діяльність організації, а тим самим і заподіюється шкода громадській безпеці. Усвідомлюючи неминучість таких наслідків, винний бажає їх або ж байдуже ставиться до них. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) службового особою; 2) повторно. Повторність, у складі цього злочину означає вчинення його два або більше рази, якщо відсутні ознаки продовжуваного сприяння.
Ст.361 КК України (Несанкціоноване втручання в роботу ЕОМ (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку передбачено:
1. Несанкціоноване втручання в роботу ЕОМ (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, – карається штрафом від 600 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років, або позбавленням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, – караються позбавленням волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.
Розвиток методів обробки інформації за допомогою комп’ютерів спричинив застосування цих машин в усіх галузях національної економіки та інших сферах суспільного життя. Значна кількість таких машин об’єднана комп’ютерними мережами, деякі з них набули інтернаціонального характеру. Комп’ютерна та інша інформація швидко передається на значні відстані за допомогою засобів електричного зв’язку. За цих умов виникли і набули суспільної небезпеки різні діяння, що заподіюють шкоду нормальній роботі електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку, яка поряд зі встановленим порядком їх використання становить об’єкт цього злочину. Додатковим факультативним його об’єктом може бути право власності на комп’ютерну інформацію.
Предметом злочину є: 1) електронно-обчислювальні машини (комп’ютери) (далі у цьому розділі – ЕОМ);
2) автоматизовані системи (далі у цьому розділі – АС); 3) комп’ютерні мережі; 4) мережі електрозв’язку.
Під електронно-обчислювальною машиною (комп’ютером) розуміється комплекс електронних та інших технічних пристроїв, за допомогою якого здійснюється автоматична обробка даних.
Основними складовими елементами ЕОМ, як правило, є системний блок, монітор та клавіатура.
Найбільш типовими різновидами ЕОМ є сервери (потужні комп’ютери, призначені для обробки великої кількості інформації, одночасного функціонування великої кількості програм, забезпечення роботи АС, мереж) та персональні комп’ютери. Під автоматизованою системою розуміють організаційно-технічну систему, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів.
Зокрема, АС слід вважати сукупність ЕОМ, засобів зв’язку та програм, за допомогою яких ведеться документообіг, формуються, оновлюються та використовуються різного роду бази даних, накопичується та обробляється інформація, яка є результатом спостережень чи експериментів, збирається, систематизується та оновлюється в електронному вигляді статистична інформація.
Оскільки обробка певних даних, як правило, можлива і в результаті роботи одного комп’ютера, то АС – це і окремо взятий комп’ютер разом з його програмним забезпеченням.
Комп’ютерна мережа – це сукупність програмних і технічних засобів, за допомогою яких забезпечується можливість доступу з однієї ЕОМ до програмних чи технічних засобів іншої (інших) ЕОМ та до інформації, що зберігається у системі іншої (інших) ЕОМ, а мережа електрозв’язку – сукупність засобів та споруд електричного зв’язку, поєднаних в єдиному технологічному процесі для забезпечення інформаційного обміну.
Об’єктивна сторона злочину проявляється у формі несанкціонованого втручання у роботу ЕОМ, їх систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, наслідком якого є: 1) витік; 2) втрата; 3) підробка; 4) блокування інформації; 5) спотворення процесу обробки інформації або 6) порушення встановленого порядку її маршрутизації. Несанкціоноване втручання в роботу ЕОМ, їх систем чи комп’ютерних мереж – це проникнення до цих машин, їх систем чи мереж і вчинення дій, які змінюють режим роботи машини, її системи чи комп’ютерної мережі, або ж повністю чи частково припиняють їх роботу, без дозволу (згоди) відповідного власника або уповноважених ним осіб, а так само вплив на роботу АЕОМ за допомогою різних технічних пристроїв, здатних зашкодити роботі машини. Під несанкціонованим втручанням в роботу мереж електрозв’язку слід розуміти будь-які (окрім втручання в роботу ЕОМ, їх систем чи комп’ютерних мереж, що забезпечують роботу мереж електрозв’язку) вчинені без згоди власника відповідної мережі чи службових осіб, на яких покладено забезпечення її нормальної роботи, дії, внаслідок яких припиняється (зупиняється) робота мережі електрозв’язку або відбуваються зміни режиму цієї роботи. Оскільки заборонене ст.361 КК України діяння полягає у втручанні в роботу комп’ютерів і комплексів, робота яких пов’язана з роботою комп’ютерів, то слід вважати, що інформацією, про яку йдеться у статті, головним чином є комп’ютерна інформація. Комп’ютерна інформація – це текстова, графічна чи будь-яка інша інформація (дані), яка існує в електронному вигляді, зберігається на відповідних носіях і може створюватись, змінюватись чи використовуватись за допомогою ЕОМ. У той же час дія статті поширюється і на передачу каналами зв’язку іншої інформації (наприклад, передачу інформації за допомогою факсу, телетайпу, телексу).
Частиною 1 ст.361 КК України охоплюються як випадки проникнення (впливу) у працюючу ЕОМ, систему чи мережу (наприклад, проникнення до системи одного працюючого персонального комп’ютера з такого ж іншого), так і несанкціоноване увімкнення непрацюючої машини і проникнення до неї (вплив на її роботу).
Витік інформації – це ситуація, коли внаслідок певних дій інформація в системі стає відомою чи доступною фізичним та/або юридичним особам, що не мають права доступу до неї, а втрата інформації – ситуація, коли інформація, яка раніше існувала в АС, перестає існувати для фізичних або юридичних осіб, які мають право власності на неї, в повному чи обмеженому обсязі.
Підробка інформації означає несанкціоновану власником чи уповноваженою ним особою зміну інформації, яка зберігається в АС, а блокування інформації – дії, внаслідок яких унеможливлюється доступ до інформації в системі. Спотворення процесу обробки інформації – зміна методики чи процесу обробки інформації комп’ютером чи АС, внаслідок якої обробка інформації не дає результатів взагалі, дає неправильні результати або ж дає лише частину тих результатів, які можна було отримати до цієї зміни. Порушенням встановленого порядку маршрутизації інформації слід вважати зміну режиму роботи мережі електрозв’язку, внаслідок якої певна інформація, що передається у цій мережі, потрапляє чи може потрапити у розпорядження особи, яка за умов нормальної роботи мережі не повинна була отримати цю інформацію. Злочин вважається закінченим з моменту настання хоча б одного із зазначених у ч.1 ст.361 КК України наслідків. Суб’єкт злочину загальний.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною виною. Злочинні дії можуть бути вчинені лише з прямим умислом, тоді як ставлення винного до наслідків злочину може характеризуватись як прямим, так і непрямим умислом. Кваліфікуючими ознаками (ч.2 ст.361 КК України) злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб, а так само 3) заподіяння ним значної шкоди. Поняття значної шкоди для випадків, коли вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, визначене у примітці до ст.361 КК України. Про порядок розрахунку розміру шкоди див. коментар до ст.199 КК України. Однак із змісту примітки випливає, що значна шкода може мати і нематеріальний характер. Нематеріальна шкода у разі вчинення діянь, передбачених ст.361-363 КК України, може виразитися у тимчасовому зупиненні (припиненні) роботи або іншому порушенні нормального режиму роботи певного підприємства, організації, установи, їх окремих структурних підрозділів, підриві ділової репутації громадянина чи юридичної особи, заподіянні громадянину моральної шкоди внаслідок втрати, незаконного поширення чи витоку інформації, яка є результатом його наукової чи творчої діяльності тощо. Значна шкода нематеріального характеру є оціночним поняттям.
Отже, питання про те, чи слід визнати таку шкоду значною, вирішується органами досудового слідства, прокурором або судом з урахуванням конкретних обставин справи.
Під незаконними операціями з використанням електронно-обчислювальної техніки як кваліфікуючою ознакою шахрайства слід розуміти такі спрямовані на заволодіння чужим майном або придбання права на майно операції, в основі яких лежать обман чи зловживання довірою. При цьому вказану кваліфікуючу шахрайство обставину утворюють лише операції, здійснення яких без використання електронно-обчислювальної техніки е неможливим (наприклад, здійснення електронних платежів, інших операцій з безготівковими коштами).
Якщо з використанням такої техніки здійснюються операції, які цілком можуть здійснюватись за допомогою іншої техніки (наприклад, комп’ютер використовується для набору тексту, виготовлення документа тощо), то розглядуваний склад шахрайства відсутній.
Електронно-обчислювальна техніка у даному випадку виступає засобом вчинення злочину, а здійснювані з використанням неї операції становлять зміст шахрайського заволодіння чужим майном чи правом на нього. Використання електронно-обчислювальної техніки для неправомірного заволодіння чужим майном утворює склад злочину, передбаченого ч.З ст.190 КК України, лише тоді, коли винна особа здійснює викрадення шляхом обману чи зловживання довірою. Обман при вчиненні цього злочину може виразитись у застосуванні програмних засобів, які дають змогу винному будь-яким чином здійснити несанкціонований доступ до інформації, яка зберігається чи обробляється в автоматизованих системах, щоб ввести в оману автоматизовану систему і видати себе за того, хто має право в ній працювати і здійснювати відповідні операції.
Проникнувши у такий спосіб до відповідної електронної системи, винний здійснює ті чи інші операції, як це робив би той, хто має на це право. При цьому він може вплинути на процес обробки інформації, перекрутити її зміст чи знищити, задати необхідну для заволодіння майном чи правом на нього команду, налагодити систему так, щоб вона функціонувала в режимі, який би забезпечив винному або іншим особам незаконне отримання чужого майна чи права на нього. Суть шахрайського обману при цьому залишається незмінною, з тією лише особливістю, що реалізується він за допомогою використання електронно-обчислювальної техніки, що потребує наявності відповідних знань, рівня підготовки, навичок. Зловживання довірою як спосіб шахрайства при незаконних операціях з використанням електронно-обчислювальної техніки має місце тоді, коли винна особа в результаті довірчих відносин (у зв’язку з виконанням службових обов’язків, дружніми стосунками з потерпілим тощо) має вільний доступ до здійснення відповідних операції і недобросовісно використовує ці відносини для неправомірного заволодіння чужим майном чи правом на нього.
Якщо винна особа проникає до захищеної електронної системи в інший спосіб, наприклад шляхом блокування чи знищення захисних кодів, і здійснює незаконні операції по заволодінню чужим майном, її дії не утворюють складу шахрайства, оскільки в них відсутні обман чи зловживання довірою. Їх слід розглядати як крадіжку чужого майна і кваліфікувати за відповідною частиною ст.185 КК України.
Стаття 364 КК України (Зловживання владою або службовим становищем) тлумачить:
1. Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, – карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, – карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 170 КК України (Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій) тлумачить:
“Умисне перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій або їх органів – карається виправними роботами на строк до 2 років або позбавленням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років”.
В ст.111 КК України (Державна зрада) передбачено таке:
“1. Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, – карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
2. Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання”.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах, повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.
У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Отож, хіба не за ці стандарти права щодня і на протязі восьми років гинули в ОСС найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України та продовжують зараз гинути у російсько-українській війні? Виродок Титаренко О.В. через свою нахабність, безграмотність, бездарність, протиправність і неадекватність напевно уже забув про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, воїнів ЗСУ і бійців територіальної оборони, які віддали свої безцінні життя за право уцілілих рештків українського народу жити без ярма на шиї та у відповідності до європейських стандартів міжнародного права.
Більше цього, божевільний аферист Титаренко О.В. саме у такий спосіб навмисно сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і ветеранів АТО (ООС), воїнів ЗСУ і бійців територіальної оборони, нівелюючи своїми ганебними і протиправними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ООС), учасники Майдану, воїни ЗСУ і бійці територіальної оборони, які свинячими фекаліями пролюструють недоумка Титаренка О.В., якщо правоохоронні органи України і Верховна рада України не бажають реагувати у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що колаборант Титаренко О.В. вчиняє умисні кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.361, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що протиправна діяльність невігласа Титаренка О.В. знаходиться в компетенції громадської організації, яка відповідно Статуту організації делегована їй Міністерством юстиції України, то любі неправомірні дії смердючого єврея Титаренка О.В. по відношенню до громадської організації слід розцінювати як такі, що направлені на умисне перешкоджання виконанню її громадських обов’язків і тягнуть за собою додаткову кримінальну відповідальність, передбачену ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, незаконні дії орка Титаренка О.В. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до громадських організацій та керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Неадекват Титаренко О.В., через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом вчиняє бандитизм, мародерство, службові підроблення, самоуправство, втручається в діяльність ЕОМ, перешкоджає діяльності громадських організацій, завдає збитку економіці держави, приховує вчинені злочини, надає допомогу злочинним особам і кримінальним угрупуванням, деморалізує воїнів ЗСУ і бійців тероборони, наражає ЗСУ на поразку у війні з Росією. Аферист Титаренко О.В. умисно вчиняє злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має жорстоко каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці ватником Титаренко О.В. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності безмозкого неуча Титаренка О.В. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 і ч.1 ст.111-1 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень колаборантом Титаренком О.В. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.361, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111-1, ч.2 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до СУ ДБР, ГСУ ГПУ і до ГПД НАБУ про вчинені кримінальні правопорушення аферистом Титаренком О.В. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Верховної ради України про не належну поведінку Титаренком О.В. Очікуємо результатів адекватного реагування СУ ДБР,ГПД НАБУ і ГСУ ГПУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР та об’єктивного проведення досудового розслідування, а від Верховної ради України — відсторонення Титаренка О.В. від займаної посади. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Титаренко-О.В.-блокування-сайту-4

Титаренко-О.В.-блокування-сайту-1

Титаренко-О.В.-блокування-сайту-2

Титаренко-О.-В.-блокування-сайту-3

Підписатися
Сповістити про
5 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Тоня
1 місяць тому

Цей кокаїновий самодур Зеленський точно розумом тронувся! Чи не кожна його кандидатура – це буде або дурік, або казнокрад, або корупціонер. Невже Зеленський цього не розуміє? І потім, Зеленському рано чи пізно прийдеться відповідати за своїх протеже! А щодо Титаренка, то це закінчене уйобище! Це абсолютний недоумок, а не начальник! Як можна безкарно заблокувати волонтерський сайт під час війни? Хіба не зрозуміло що тим самим він шкодить нашій безпеці і економіці, в тому числі собі і своїм рідним. Хіба що він давно уже продався московитам і тому вчиняє підривну діяльність! Цю потвору потрібно заживо розірвати на дрібні куски і згодувати… Читати далі »

Ріта
1 місяць тому

Запитується, навіщо Зеленському отакі проросійські виродки? Яка може бути користь від колаборанта, зрадника, мародера і підривника? Київські активісти роками по зернятку намагаються повернути в бюджет країни вкрадені чиновниками кошти, а значить – покращити озброєння і добробут бійців ЗСУ, а виродок Титаренко все це в буквальному сенсі руйнує, да ще за чималу заробітну плату з наших податків отримує, коли всі інші люди жебракують! Крім того, активісти виявили і обнародували тисячі імен казнокрадів і корупціонерів, а ця наволоч пархата все це приховує від правоохоронних органів (ч.1 ст.396 КК України, ч.2 ст.256 КК України)! Невже немає кому доповісти кокаїновій мавпі Зе, щоб він… Читати далі »

Микола
1 місяць тому

Призначаючи на ключові посади таких дефектовочних як О.В. Титаренко кадрів Зеленський однозначно виявляє себе зрадником! Дивно що українці досі терплять його зраду і геноцид. Як там не було, не може президент держави у 99% помилятися і штампувати чиновників лише із числа диверсантів, зрадників, колаборантів, корупціонерів, казнокрадів і збоченців! Але навіть якби він так часто і помилявся, тоді не зрозуміло, чому він не звільняє цих поддонків із займаних посад і не притягує їх до кримінальної відповідальності?

Яніна
1 місяць тому

Це йобане чмо постійно переховується від активістів, яким завдає чимало клопоту своєю підривною діяльністю! Курва Титаренко навіть не має веб-сайту для своєї підривної контори! Єврейська наволоч гадає, що його не вистежать наші патріоти і що йому з рук так просто зійде саботаж роботи волонтерських організацій і диверсії проти киян! Рано чи пізно справедливість торжествує і його як Іуду Іскаріотського повісять на гіллячці наші герої!

Мар'яна
1 місяць тому

Дивно, що ця проросійська мерзота досі ще жива! Таких диверсантів і провокаторів потрібно розчленяти заживо! Ганьба Зеленському, що він формує свій кадровий склад за рахунок таких колаборантів, зрадників і підривників, тіпа виродка Титаренка!