Кір’янова Олена Іванівна. Від директора ТОВ до шахрая
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань веб-сайту Міністерства юстиції України (доступ вільний), Кір’янова Олена Іванівна, 18.11.1973 року народження, що зареєстрована в м.Маріуполь по вул.Будівельників, 113, кв.59 (а фактично тривало проживає без паспортної реєстрації у свого сожителя-подільника Ременнікова С.В. в м.Києві по пр-ту Лісний, 35, кв.127), являється директором ТОВ «Металург-Спорт» (ідентифікаційний код 24646793; адреса місцезнаходження: 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Євпаторійська, 45-А; дані про реєстраційний номер платника єдиного внеску: 05-43-04-1209; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; товариство не перебуває у стані припинення господарської діяльності).
У відповідності до протоколу допиту у кримінальному провадженні за №32016100030000069 від 27.09.2016 року щодо вчинення Кір’яновою Оленою Іванівною і її сожителем-подільником Ременніковим Сергієм Віталійовичем кримінальних правопорушень, остання пояснила слідчому, що ТОВ «Металург-Спорт» перебуває на стадії припинення діяльності, з приводу чого вона проживає в м.Києві. Відповідно, Кір’янова Олена Іванівна, імітуючи припинення господарської діяльності ТОВ «Металург-Спорт», насправді продовжує вести його господарську діяльність в м.Києві, при цьому не сплачуючи жодних податків і відрахування в установлені законом фонди, не кажучи вже – що ця робота виходить за межі заявленої діяльності в органах ДФС України.
Схема злочинного угрупування була побудована і практично багато років успішно функціонувала, опираючись на наступне. ФОП Ременніков С.В. (ІНН 2675719758, що діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію сер. В02 № 629616), не маючи фаху та жодного дозволу на розробку веб-сайтів, оренду веб-сайтів, розробку інтернет-магазинів, продаж інтернет-магазинів, оренду інтернет-магазинів, продаж веб-сайтів, просування веб-сайтів, послуги з СЕО-оптимізації, продажу програм, а також на послуги досі не існуючої студії дизайну “Мотильок” укладав відповідні Договори.
У відповідності до п.2.1., 2.2., 4.1.13 шаблонних Договорів на розробку веб-сайтів, Виконавець приймав на себе зобов’язання розробити веб-сайт на основі затвердженого технічного завдання та викласти його на хостинг Замовника, а Замовник зобов’язаний був прийняти веб-сайт відповідно з умовам Технічного завдання та оплатити його вартість згідно умов Договору.
Крім цього, Виконавець брав на себе наступні зобов’язання:
– забезпечити на 100% працездатність і валідність розробленого веб-сайту на всіх його сторінках і розділах;
– нести гарантійний обов’язок по програмній частині веб-сайта впродовж 1 (одного) року;
– безоплатно ліквідувати недоліки веб-сайту впродовж до 3 (трьох) днів на протязі усього гарантійного строку;
– безоплатно консультувати по питанням керування веб-сайту впродовж усього гарантійного строку;
– прискорити загрузку веб-сайта до показника 90 із 100, згідно сервісу developers/google;
– створити веб-сайт у такий спосіб, щоб в рамках однієї сторінки автоматично перевірялися помилки мінімум як у трьох мовах: українська, російська та англійська;
– оптимізувати коди веб-сайту без змін матеріалів веб-сайту.
Тобто, згідно змісту Договору на розробку веб-сайту, загальна вартість робіт включає в себе вартість створення веб-сайту, вартість викладення веб-сайту на хостинг Замовника, вартість навчання керуванням веб-сайтом, вартість оптимізації веб-сайту, вартість гарантійної підтримки веб-сайту впродовж 12 (дванадцяти) місяців, вартість консультацій впродовж гарантійного терміну.
В даних Договорах окремо прописувалися вимоги щодо актуалізації реквізитів Виконавця:
– при зміні статусу, адреси, банківського рахунку тощо, Виконавець не пізніше 5 (п’яти) днів повідомить Замовника про такі зміни.
Таким чином, кожна із сторін, укладаючи Договір на розробку веб-сайту, брала на себе зобов’язання:
1) зі сторони Виконавця – розробити веб-сайт, викласти його на хостинг та надати йому гарантійну підтримку впродовж одного року;
2) зі сторони Замовника – оплатити договірну вартість програмних робіт по створенню веб-сайту;
Загальна вартість робіт встановлювалася індивідуально і в гривнях, в залежності від матеріальної забезпеченості клієнта та степені обізнаності його з схемами шахрайства.
Однак, згідно шаблону Договору, авансовий платіж на розробку веб-сайту мав скласти 50% від його загальної договірної вартості, який Замовник мав сплатити Виконавцеві в строк до 5 (п’яти) банківських діб з дати укладення даного Договору, а остаточний розрахунок – до 3 (трьох) діб з дати підписання Акту виконаних робіт. Обов’язок Замовника по сплаті послуг рахується виконаним в день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.
Після отримання ФОП Ременніковим Сергієм Віталійовичем авансового платежу на розробку веб-сайту в сумі 50% від його загальної договірної вартості, на сцену удаваної “Студії “Мотильок” наступала черга виходити директора ТОВ «Металург-Спорт» Кір’янової Олени Іванівни.
Вказана неврастенічна особа настільки талановито відшліфувала свою одурманюючу акторську гру, що жодний Замовник навряд чи зможе запідозрити її у тому, що її справжня робота заключається в наданні в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, і то зовсім в іншому кінці України – в Маріуполі, а не виробляти веб-сайти.
Відповідно, Кір’янова О.І. у кожній зі своїх електронних листівок, майстерськи вішатиме кожному із Замовників лапшу на вуха тим, що вона являється куратором веб-проектів “Студії “Мотильок”, керівником інтернет-проектів “Студії “Мотильок”, а в шахрайських листах від імені Ременнікова С.В. – припіднесе Замовникам удаваного Арт-директора “Студії “Мотильок”.
Мета всієї цієї акторської гри Кір’янової О.І. – правдами і неправдами завчасно заволодіти другою частиною грошей Замовників, а після всього цього поставити Замовника перед фактом, що йому потрібно збільшувати бюджет на створення веб-сайту через нібито допущені в обрахунках Арт-директором “Студії “Мотильок” Ременніковим С.В. банальних помилок.
А згодом, що цьому самому Замовнику знову потрібно добавити трохи грошей, так як талантів у них не вистачає і що потрібно залучити якихось додаткових програмістів, аби закінчити веб-проект. Врешті-решт чергові вимагательства припідносяться Замовникам у формі потреби додаткової оплати за роботи по заміні плагінів на веб-сайті у зв’язку з тим що старі плагіни тормозять загрузку сторінок сайтів, або що вони формують не валідні помилки. Фіналом шахрайської гри є те, що керівник інтернет-проектів “Студії “Мотильок” Кір’янова О.І. та Арт-директор “Студії “Мотильок” Ременніков С.В. призначають приблизно на 19-00 (в весняний період часу) зустріч з Замовником для буцімто здачі робіт. Відповідно, за годину-дві неудачних спроб залити на хостинг Замовника начебто вже виконаного ними веб-сайту, останні чисто “випадково” находять в своїй роботі додаткові недоробки (програмні помилки) та знову просять від Замовника додаткових коштів і трохи додаткового часу на дороблення веб-сайту, однак уже в дистанційному режимі.
Однак, як згодом Заявник переконається, обіцяних дистанційних робіт керівником інтернет-проектів “Студії “Мотильок” Кір’яновою О.І. та Арт-директором “Студії “Мотильок” Ременніковим С.В. по доробці веб-сайту провадитися не буде, рівно як і любих інших.
Розуміється, що Замовник не змириться з таким обманом і буде боротися за свої права і гроші, подумає читач даної статті, і буде правим. Саме так і сталося з особою 1, який вже через неділю-півтори після отакого нахабного обману почав в телефонному спілкуванні вимагати від керівника інтернет-проектів “Студії “Мотильок” Кір’янової О.І. та від Арт-директора “Студії “Мотильок” Ременнікова С.В. вимагати особистої зустрічі в їх офісі для досудового урегулювання виниклого спору (у відповідності до діючого Договору). Однак, Замовник у відповідь від даних осіб почує лише таке: “Ми вас не хочемо бачити. Не приїжджайте до нас бо ми вас не впустимо”.
Все що залишалося особі 1 у даному випадку зробити, це взяти Договір в руки і поїхати за вказаною в Договорі адресою. Яким же було великим здивуванням у Замовника, коли він за вказаною у Договорі адресою не побачив зазнаного в договорі будинку. Опитуючи мешканців інших номерів будинків і працівників організацій, які перебували на тій же самій вулиці, а також серфінгуючи по інтернету, обманутий Замовник зрозумів, що саме такого номеру будинку і назви саме такої веб-студії на цій вулиці немає, як і не значилося їх в усій країні. Найближчі неділі особа 1 до своїх безрезультатних пошуків залучив декілька громадських активістів, силами яких удалося попередньо встановити, що в м.Києві по пр-ту Лісний,35 проживає схожий за описом Ременніков С.В., який перебуває на обліку в органах ДПІ Деснянського району м.Києва в статусі ФОП. Згодом Замовник з громадськими активістами переконалися (шляхом опитування консьєржок практично всіх підрозділів), що в одному з під’їздів будинку №35 по пр-ту Лісний в м.Києві дійсно проживає людина з іменем Ременніков С.В. На прохання до консьєржки повідомити номер його квартири та пропустити Замовника і активістів до нього в будинок, остання в цьому задоволенні усім відмовила, однак погодилася зателефонувати Ременнікову С.В. і викликати його до себе. Оскільки Ременніков С.В. брехливо заявив консьєржці, що він ніколи не бачив в очі Замовника і що би вона його не впускала в будинок, останнім було викликано оперативно-слідчу групу, якою було тимчасово затримано даного шахрая та доставлено в Деснянське УП ГУ НП в м.Києві для надання відповідних письмових пояснень.
За фактами відкриття трьох карних справ та проведення окремих слідчих дій у трьох окремих досудових розслідуваннях з’ясувалося, що насправді не існує керівника інтернет-проектів “Студії “Мотильок” Кір’янової О.І., рівно як і “Студії “Мотильок”, так як вона нібито являється громадською дружиною Ременнікова С.В. Також з’ясувалося, що насправді не існує Арт-директора “Студії “Мотильок” Ременнікова С.В., рівно як і “Студії “Мотильок”, рівно як і “Студії дизайну”, рівно як і окремого офісу, так як Ременніков С.В. провадить свою господарську діяльність в статусі ФОП за місцем свого фактичного проживання. Також з’ясувалося те, що ФОП Ременніков С.В. разом із директором ТОВ «Металург-Спорт» вступили в злочинну змову з метою незаконного збагачення через шахрайські дії, при цьому використовуючи печатки і штампи та зумисно вказуючи в Договорах завідомо не існуючу адресу.
Відповідно, Кір’янова О.І. роками отримує дохід від незаконної господарської діяльності надуманої «Студії Мотильок», з якої не сплачує податки і відрахування до бюджету, що карається ст.212 КК України. Також, як це добре видно з електронного листування, Кір’янова О.І. використовує в своєму фіктивному «бізнесі» незареєстровану робочу силу, податків за що теж не платить.
Кір’янова Олена Іванівна, будучи директором ТОВ «Металург-Спорт», насправді проводить господарську діяльність під виглядом «Студії Мотильок», що пов’язана з виробництвом, орендою і продажем веб-сайтів та інтернет-магазинів, надання послуг СЕО-оптимізації, продажу програм, вчиняючи злочин за ст.205, 212 ККУ.
На підставі вищенаписаного в діях Кір’янової Олени Іванівни вбачається склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.205, ч.2 ст.212 КК України.
Відповідно до ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди. Діями Кір’янової Олени Іванівни, особі 1 було завдано матеріальну шкоду на суму 600 000 (шістсот тисяч) грн., а моральної – ще на 100 000 (сто тисяч) грн., разом – на 700 000 (сімсот тисяч) грн.
Таким чином, відомості щодо вчинення правопорушень Кір’яновою Оленою Іванівною мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.205, ч.2 ст.212 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. Частина 2 ст.55 КПК України, передбачає, що права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. У відповідності до ч.4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Як передбачено ч.1 ст.214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Досудове розслідування, відповідно до ч.2 ст.214 КПК України, розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З цього приводу були подані відповідні заяви до СУ ФР Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, яке 05.04.2018 року відкрило карну справу №32018050290000009, в якій зараз провадиться досудове розслідування. Очікуємо результатів резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості, а також належної реакції мас-медіа.
4 comments
брудна маріупольська дешовка. приїхала до києва розширяти свій шахрайський бізнес. дивно що її попередній чоловік ще не задушив якоюсь мотузкою
нашла киевского лоха с хатой, навешала ему своих недоделанных байстрюков на шею и спокойно себе отсасывает стручки жеребчикам деснянского района
Клімактерична кошолка вирішила показати шахрайський майстер-клас. А чому б і ні, коли кожна ментяра готова продатися за копійки? Зараз такі як ця шльондра новій владі конче потрібні для реалізації своїх підлих задумів…
оце курва шахрайська викидає. спершу видає себе за керівника інтернет-проектів, за фірму “студія мотильок”, а коли її за яйця взяли слідчі: опачкі, я вже не керівник проектів і не крута арт-фірма, я лише бойова подружка скромного підприємця сергія ременнікова, і що ми обоє клопіткі батьки двох діточок…