Афера директора Координаційного Центру Бонюка О.П. і мінюсту

Учасник бойових дій і тимчасово непрацюючий особа 1 звернувся до Четвертого київського місцевого Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про надання йому безоплатної вторинної правової допомоги, у відповідності до чого на підставі окремих доручень даним Центром було винесено низку позитивних рішень і виділено “…для представницьких інтересів та для складання процесуальних документів” нижчеперелічену кількість адвокатів згідно нижчевказаних Довіреностей (або Доручень):
1) Адвоката Гончаренко Олену Анатоліївну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 513/10 від 29.09.1994 року, що видане Київською обласною КДКА згідно протоколу №13 від 29.09.1994 року, Довіреність № 04-0000738 від 09.10.2017 року;
2) Адвоката Кудрявцева Олександра Владиславовича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 4432 від 29.03.2011 року, що видане Київською міською КДКА згідно протоколу №10-19-11 від 29.03.2011 року, Довіреність № 04-0000753 від 19.10.2017 року;
3) Адвоката Гребенника Миколу Олександровича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 4196 від 26.10.2010 року, що видане Київською міською КДКА згідно протоколу №6-12-7 від 26.10.2010 року, Довіреність № 04-0000754 від 19.10.2017 року;
4) Адвоката Лукацьку Лілію Григорівну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 1890/10 від 29.03.2001 року, що видане Київською обласною КДКА згідно протоколу №77 від 29.03.2001 року, Довіреність № 04-0000749 від 19.10.2017 року;
5) Адвоката Лукацьку Лілію Григорівну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 1890/10 від 29.03.2001 року, що видане Київською обласною КДКА згідно протоколу №77 від 29.03.2001 року, Довіреність № 04-0000750 від 19.10.2017 року;
6) Адвоката Рибіну Оксану Геннадіївну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 2752 від 26.12.2007 року, що видане Донецькою обласною КДКА згідно протоколу №34 від 26.12.2007 року, Довіреність № 04-0000750 від 19.10.2017 року;
7) Адвоката Гребенника Миколу Олександровича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 4196 від 26.10.2010 року, що видане Київською міською КДКА згідно протоколу №6-12-7 від 26.10.2010 року, Довіреність № 04-0000762 від 19.10.2017 року;
8) Адвоката Гребенника Миколу Олександровича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 4196 від 26.10.2010 року, що видане Київською міською КДКА згідно протоколу №6-12-7 від 29.11.2011 року, Довіреність № 04-0000763 від 19.10.2017 року;
9) Адвоката Ткаченко Наталію Миколаївну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 585 від 21.12.2011 року, що видане Чернігівською обласною КДКА згідно протоколу №10 від 26.12.2007 року, Довіреність № 04-0000767 від 19.10.2017 року;
10) Адвоката Рибіну Оксану Геннадіївну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 2752 від 26.12.2007 року, що видане Донецькою обласною КДКА згідно протоколу №34 від 26.12.2007 року, Довіреність № 04-0000770 від 19.10.2017 року;
11) Адвоката Ткаченко Наталію Миколаївну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 585 від 21.12.2011 року, що видане Чернігівською обласною КДКА згідно протоколу №10 від 26.12.2007 року, Довіреність № 04-0000768 від 19.10.2017 року;
12) Адвоката Вербіло Ларису Павлівну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 2255 від 15.09.2005 року, що видане Київською міською КДКА згідно протоколу №22-4-20 від 15.09.2005 року, Довіреність № 04-0000743 від 19.10.2017 року;
13) Адвоката Алімова Дмитра Володимировича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 1970 від 27.05.2004 року, що видане Київською міською КДКА згідно рішення №210 від 15.06.2017 року, Доручення № 04-0001019 від 19.03.2018 року;
14) Адвоката Дроботенка Юрія Олександровича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 000764 від 15.06.2017 року, що видане Радою адвокатів Черкаської області згідно рішення №210 від 15.06.2017 року, Доручення № 04-0000741 від 10.10.2017 року;
15) Федосіна Артема Вікторовича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 3875 від 24.09.2009 року, що видане Київською міською КДКА згідно рішення №210 від 24.09.2009 року, Доручення № 04-0001021 від 13.10.2017 року;
16) Овсяннікова Віктора Володимировича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 5201 від 29.08.2012 року, що видане Київською міською КДКА згідно рішення №28-59-28 від 29.08.2012, Доручення № 04-0001022 від 19.03.2018 року;
17) Галкіну Яну Геннадіївну (свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю за № 001608 від 29.03.2018 року, видане Радою адвокатів Запорізької області, Доручення № 04-0001305 від 28.08.2018 року;
18) Турову Євгенію Олександрівну (на підставі наказу про уповноваження працівника відділу представництва від 13.11.2017 року за №04-0000059, Довіреність № 04-0000797 від 20.11.2017 року).
На жаль, як це згодом з’ясувалося, майже усі вищеперелічені адвокати лише існували на папері та в хворобливій уяві директора центру Бреус Сергія Михайловича. За 1,5 (півтори) роки особа 1 навіть в очі не бачив майже усіх цих адвокатів, а яких в поодиноких випадках і бачив, то лише на судових засіданнях, на які вони з’являлися в якості слухачів, так як вивчати судові справи і складати процесуальні документи вони категорично відмовлялися.
Провівши власне 16-місячне розслідування (в тому числі опитування біля 100-а суб’єктів права на отримання безоплатної вторинної правової допомоги та порядка 50-ти адвокатів системи безоплатної вторинної правової допомоги) особа 1 прийшов логічного висновку, що Координаційний Центр з надання правової допомоги з усіма його Регіональними і місцевими Центрами є ніщо інше як чергова афера Міністерства юстиції України!
А саме, як це пояснювали опитувані адвокати з багатьох Рігіональних і місцевих Центрів надання безоплатної вторинної правової допомоги, що вони жодного разу за весь час існування системи з надання безоплатної вторинної правової допомоги не отримували офіційної заробітної плати (?). Крім того, штат Координаційного Центру з надання правової допомоги, як і Регіональні та місцеві представництва, мінімально укомплектовані фахівцями з права і то за рахунок вкрай не кваліфікованих осіб, осіб без стажу та осіб, що мають вкрай негативний імідж в адвокатурі України (через власну криміногенність, алкоголізм і наркоманію). Відповідно, щоб утримати у своєму штаті хоч би таку категорію мізерної кількості некваліфікованих адвокатів та люмпен-адвокатів, Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, за протекцією Міністра юстиції України, йдуть на поступки таким адвокатам і неофіційно дозволяють їм займатися вимагательствами, шантажом, комерцією або банальним випрошуванням коштів від суб’єктів на отримання безоплатної вторинної правової допомоги. А оскільки далеко не всі суб’єкти на отримання безоплатної вторинної правової допомоги мають фінансову можливість надавати хабарі адвокатам вказаних Центрів, то відповідно саме такі горе-адвокати абсолютно і безкарно ігнорують своїх клієнтів.
Враховуючи те, що особа 1 виявився одним з таких “неплатоспроможніх” клієнтів Четвертого київського місцевого Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а власна малообізнаність в юриспруденції терміново вимагала у судових і кримінальних провадженнях регулярної участі адвоката, останній записався на особистий прийом до директора Координаційного Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Бонюк Олексія Петровича та після невеличкої доповіді по суті справи подав йому на особистий розгляд скаргу за вих. № 2303/17 від 18.04.2018 року. В своїй скарзі особа 1 доволі у зрозумілій формі і подробно виклав всі негаразди роботи Четвертого київського місцевого Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, втому числі щодо відсутності жодного контролю за належною роботою адвокатів (кількісним і якісним наданням адвокатських послуг клієнтам), за своєчасною явкою адвокатів в Центр для знайомства з клієнтами і з процесуальними документами, за явкою в Центр адвокатів для отриманні Довіреностей і Доручень на представництво інтересів клієнтів, за явкою адвокатів на призначені судові засідання клієнтів, за складанням процесуальних документів адвокатами, за поданням процесуальних документів в різні інстанції тощо. Отож, особа 1 даним зверненням вимагав від Бонюка Олексія Петровича проведення службового розслідування фактів адвокатської бездіяльності, а також зловживання обов’язками директором Четвертого Центру Бреус С.М., за результатами яких застосувати відповідні санкції, про що його своєчасно повідомити поштовим листом.
Вже на особистому прийомі директор Координаційного Центру Бонюк О.П. повністю відхрестився від своєї відповідальності та відповідальності директора Четвертого київського місцевого Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Бреус С.М. за усі негаразди в роботі адвокатів і Четвертого київського місцевого Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. За соловами Бонюка О.П., до його повноважень і повноважень Бреуса С.М. не належить контроль за роботою адвокатів, а також робота з організації роботи адвокатів. І що саме ці питання находятиься в прямій компетенції КДКА, куда нібито особі 1 і належало звернутися, якщо у нього є відповідні кошти.
29.06.2018 року особа 1 отримав простий поштовий лист за вих. № В-0640-34-18/11 від 17.05.2018 року, який був підписаним заступником директора Координаційного Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Сінчук Оленою Анатоліївною, за підготовки Головним спеціалістом відділу забезпечення доступу до публічної інформації (?) Зубрицької Діани Вікторівни.
В даному листі в хронологічному порядку описувався процес заміни одних адвокатів на інших, на що пішло майже півтори роки, в той час як жодної допомоги від них особа 1 не отримував, за невеличким виключенням. Даний процес безконечної заміни адвокатів, за словами Бонюка О.П., Сінчук О.А. і Зубрицької Д.В. виключає жодні порушення в діяльності як самих адвокатів так і Четвертого київського місцевого Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Насправді ж, в цій бесконечній заміні адвокатів, є кримінальний умисл. На справді ж, як показало приватне розслідування, Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги та Міністр юстиції України вчиняють шахрайства: з однієї сторони, на паперовому носії нібито надається клієнту адвокат для надання безоплатної вторинної правової допомоги, а з іншої – його ніколи насправді не було, так як реально він не існував або існував, але не отримавши хабаря – відмовився юридично супроводжувати клієнта. За таких умов Центри правовох допомоги безконечно міняють на папері одного адвоката на іншого, поки у клієнта взагалі не відпаде потреба у такому адвокаті за фактами закінчення судового процесу чи обставин, за яких цей адвокат був конче потрібним для суб’єкта на отримання безоплатної вторинної правової допомоги. Крім того, факт існування системи безоплатної правової допомоги в Україні є чистою фікцією, в такій формі як він зараз є, та фактично позбавляє права українських громадян звертатися до ЄСПЛ зі каргами на порушення їх прав, в тому числі щодо обмеження доступу до правосуддя через тотальну зубожілість. Нікому зараз вже не секрет, що судовий збір та інші судові витрати вже не по карману 90% населення України, і що Міністерство юстиції України навмисно вводить цивілізований світ в заблуду тим, що імітує безкоштовність і якісність безоплатної правової допомоги, якої де-факто не існує. Поміж тим, добре вивчивши Положення про Координаційний центр з надання правової допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2012 року за № 504, а також Постанову Кабінету Міністрві України від 6 червня 2012 року за № 504 “Про утворення Координаційного центру з надання правової допомоги та ліквідацію Центру правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції” особа 1 прийшов висновку, що Бонюк О.П., Сінчук О.А. і Зубрицька Д.В. вчинили кримінальне правопорушення за ч.2 ст.366 КК України, адже насправді до обов’язків директора Координаційного Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги належать вирішення саме тих питань, які у своїй скарзі він піднімав.
Обов’язки директора Координаційного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги:
“1) очолює Координаційний центр, здійснює керівництво його діяльністю та системою безоплатної вторинної правової допомоги;
2) несе персональну відповідальність за виконання покладених на Координаційний центр завдань;
3) визначає пріоритети і стратегічні напрями роботи, затверджує плани діяльності Координаційного центру та його територіальних відділень;
4) представляє Координаційний центр у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними і фізичними особами;
5) подає на розгляд Міністра юстиції пропозиції Координаційного центру щодо формування і реалізації державної політики у сфері надання безоплатної правової допомоги, зокрема проекти законів та інших нормативно-правових актів;
6) розпоряджається майном та коштами Координаційного центру відповідно до законодавства;
7) затверджує:
– структуру Координаційного центру та положення про його структурні підрозділи;
– положення про територіальні відділення Координаційного центру, їх типову структуру та типові положення про структурні підрозділи таких територіальних відділень;
– кваліфікаційні вимоги до працівників Координаційного центру та його територіальних відділень;
8) подає на розгляд Міністра юстиції проекти штатного розпису та кошторису Координаційного центру, затверджує штатний розпис та кошторис регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
9) видає обов’язкові до виконання працівниками Координаційного центру та його територіальних відділень накази і доручення;
10) призначає на посади і звільняє з посад працівників Координаційного центру, керівників його територіальних відділень та їх заступників, розподіляє обов’язки між ними;
11) забезпечує відповідно до законодавства оплату праці працівників Координаційного центру;
12) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства”.
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності Бонюк О.П., Сінчук О.А. і Зубрицької Д.В. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії Бонюк О.П., Сінчук О.А. і Зубрицької Д.В. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів виконавчої влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам України. Бонюк О.П., Сінчук О.А. і Зубрицька Д.В., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, вчиняють службові підроблення, перевищують службові повноваження, покривають вчинені злочини, поширюють корупцію, безлад, свавілля і безчинність, тим самим саботуючи роботу Координаційного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Саботаж і бойкотування роботи Координаційного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Бонюк О.П., Сінчук О.А. і Зубрицька Д.В. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці Бонюк О.П., Сінчук О.А. і Зубрицькою Д.В. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Бонюк О.П., Сінчук О.А. і Зубрицької Д.В. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Бонюк О.П., Сінчук О.А. і Зубрицькою Д.В. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.2 ст.111 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ СБУ і ДБР про вчинені кримінальні правопорушення Бонюк О.П., Сінчук О.А. і Зубрицькою Д.В. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, ГСУ СБУ і ДБР стосовно вчасного внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.