Разумков Д.О. Житомирський неуч і перевертень приховує злочини

На підставі Закону України «Про очищення влади», Закону України “Про засади запобігання і протидію корупції”, ст.88 Конституції України, ст.74-78 Регламенту Верховної Ради України, Закону України “Про звернення громадян”, Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та Статуту громадської організації особа 1 подав 24.03.2020 року від імені фізичної і юридичної особи через поштову службу України п’ять заяв на ім’я Голови Верховної Ради України Разумкова Дмитра Олександровича:
1) за вих. № 7 від 24.03.2020 року;
2) за вих. № 09/03/24 від 24.03.2020 року;
3) за вих. № 10/03/24 від 24.03.2020 року;
4) за вих. № 11/03/24 від 24.03.2020 року;
5) б/н від 24.03.2020 року з особистим повідомленням Голови Верховної Ради Разумкова Д.О. про:
1) Корупцію, безчинність і свавілля в КМДА (в тому числі в діях голови КМДА Кличка В.В. та в діях його заступників, в Департаменті містобудування і архітектури, Департаменті міського благоустрою та збереження природного середовища, в КП «Київреклама»);
2) Корупцію, безчинність і свавілля в Солом’янській у місті Києві державної адміністрації (в тому числі в КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва», в відділі контролю за благоустроєм Солом’янської у місті Києві державної адміністрації;
3) Корупцію, безчинність і свавілля в Дарницькій у місті Києві державній адміністрації (в тому числі в КП «Керуюча компанія з обслуговування нежитлового фонду Дарницького району м.Києва», в відділі контролю за благоустроєм Дарницької у місті Києві державної адміністрації);
4) Тривале не виконання КМДА Рішення Окружного адміністративного суду (понад 18 місяців);
5) Перешкоджання КМДА впродовж 34 місяців законній господарській діяльності приватного підприємства (що спричиняє несплату податків державі, а власнику підприємства – збитку і банкротство);
6) Корупцію, безчинність і свавілля в органах ДФС, що призводить до недоотримання державою сотень мільярдів гривень на рік;
7) Корупцію, безчинність і свавілля в діяльності ДСА, ВРП, в загальних судах м.Києва та Рівненської обл.;
8) Корупцію, безчинність і свавілля в діяльності Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та у Вищому антикорупційному суді (на прикладі особливо бездарних, безграмотних, злочинних суддях: Воронько Володимира Дмитровича, Мойсак Сергія Мирославовича, Широкої Катерини Юріївни, Олійник Оксани Вікторівни, Мовчан Наталії Володимирівни, Хамзіна Тимура Рафаїловича, Михайленко Віри Володимирівни, Боднар Сергія Богдановича, Чорної Валерії Вікторівни, Калугіної Інни Олегівни, Панкулича Віктора Івановича, Павлишин Олега Федоровича, Никифорова Андрія Сергійовича, Чорненької Даниїли Степанівни, Михайленко Дмитра Григоровича, Панаід Ігора Васильовича, Глотова Миколи Сергійовича, Семенникова Олександра Юрійовича), які перешкоджають поступленню в скарбницю держави сотень мільярдів гривень на рік;
9) Рейдерство, незаконне зайняття земельних ділянок, незаконне будівництво, незаконну реконструкцію будівель, незаконне облаштування прибудинкових територій, зведення незаконних прибудов до житлового і нежитлового фонду, незаконну реконструкцію житлових і нежитлових споруд, самовільне облаштування вхідної групи, незаконного розміщення рекламних засобів (які загрожують життю і здоров’ю перехожих громадян та мешканцям будинків), незаконне ведення господарської діяльності, несплата податків, приховування найманої робочої сили від належної реєстрації, що спричиняє недоотримання державою сотні мільярдів гривень на рік;
10) Побори і вимагання хабарів чиновниками з РДА і КМДА, переслідування суб’єктів господарювання;
11) Тотальну бездіяльність у всіх правоохоронних органах та про корупцію в них;
12) Тотальну бездіяльність в органах прокуратури та про корупцію в них;
13) Економічну недоцільність в фінансуванні ДБР, НАБУ, ВАКС, АП ВАКС, СБУ та про корупцію в них;
14) Саботаж і диверсії в діяльності усіх органів виконавчої влади;
15) Не проведення досудового розслідування усіма правоохоронними органами і органами прокуратури;
16) Не виконання декількох тисяч рішень слідчих суддів СБУ, НАБУ, ДБР, НП України та органами прокуратури;
17) Тривалу бездіяльність (біля 8 років) і корумпованість Виконавчої служби Дарницького РУЮ м.Києва;
18) Антидержавну діяльність і саботаж суддів, правоохоронних органів, чиновників, ВРП, органів прокуратури;
19) Замовне засудження громадян до позбавлення волі та застосування до них тортур;
20) Приховування правоохоронними органами і органами прокуратури важких злочинів, в тому числі фактів вбивства, замаху на вбивство, грабіж, розбій та розкрадання державного майна;
21) Участь правоохоронних органів і органів прокуратури у виробництві і збуту наркотиків, а також незаконного видобутку і продажу (закордон) бурштину;
22) Незаконну конфіскацію приватного майна та знищення окремого переліку майна приватного підприємства працівниками КП “Київреклама”;
23) Привласнення і розтрату державного майна, а також заволодіння ним шляхом зловживання;
24) Незаконне тримання в багаторічній черзі учасника бойових дій, записаного на особистий прийом до прем’єр-міністра України (в тому числі і до Шмигаля Д.А.) та до Голови Верховної Ради.
При цьому, особа 1 надавав Голові Верховної Ради України Разумкову Д.О. список конкретних імен посадових осіб органу виконавчої влади із зазначенням займаних ними посад та місця їх роботи (в тому числі з КМДА, районних РДА м.Києва, правоохоронних органів і органів прокуратури), що вчиняли та продовжують вчиняти протиправні дії. А в прохальній частині усіх цих п’яти вищезазначених на ім’я Разумкова Д.О. заяв особа 1 зазначав:
1. Створити відповідні комісії та провести компетентні розслідування щодо кожного з описаних вище випадків, забезпечивши мені участь у їх роботі.
2. Притягнути до дисциплінарної відповідальності начальника Управління з питань реклами КМДА Смирнова Олександра Григоровича, в.о. директора КП «Київреклама» Дзядевич Оксану Анатоліївну, директора Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації Свистунова Олександра Вікторовича, заступників голови Київської міської державної адміністрації Пантелєєва Петра Олександровича та Мондриївського Валентина Миколайовича, директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва» Радика Володимира Івановича, директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м.Києва» Солодуха Андрія Миколайовича, начальника КП «Залізничне» Солом’янської районної в м.Києві державної адміністрації Дудара Миколу Петровича.
3. Забезпечити ремонт навмисно пошкодженого рекламного засобу підприємства та повернути незаконно вилучене майно у мою приватну власність.
4. Забезпечити облаштування на тому ж самому місці і у такий же самий спосіб незаконно демонтованого рекламного засобу підприємства.
5. Забезпечити поновлення строку дії Договору на розміщення рекламного засобу підприємства на термін, що рівняється часу відсутності його на місці первинного розташування.
6. Забезпечити повернення у законну власність держави незаконно зайняту земельну ділянку ТОВ «Адамант» (02096, м.Київ, Харківське шосе, 51-А, ЄДРПО 36506315).
7. Забезпечити демонтаж незаконно встановлених малих і великих архітектурних споруд ТОВ «Адамант» на незаконно зайнятій земельній ділянці.
8. Забезпечити демонтаж самовільно встановлених гаражів ТОВ «Адамант» навколо артезіанської свердловини, які забруднюють питну воду та загрожують масовому отруєнню населення.
9. Забезпечити демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів за вказаними вище адресами.
10. Забезпечити демонтаж незаконних прибудов до житлового і нежитлового фонду за вказаними адресами.
11. Забезпечити мені особистий прийом у Голови Верховної Ради (якого я очікую майже 4 роки).
12. Встановити правову, фахову і економічну доцільність перебування в лавах антикорупційних суддів вищеперелічених осіб, що скомпроментували себе тривалим саботажем і підривною діяльністю.
13. Встановити правову, фахову і економічну доцільність перебування в лавах НАБУ керівників ГПД НАБУ і УВК НАБУ, а також керівника НАБУ і всіх його заступників.
14. Усунути перешкоди для подальшого здійснення законної господарської діяльності підприємства.
15. Забезпечити виконання рішення Окружного адміністративного суду у справі № 826/247/18 від 24.07.18 р.
16. Звільнити керівників ГУ ДФС у м.Києві, які шкодять інтересам держави і громадян, а також начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м.Києві Новачука Сергія Андрійовича, який впродовж років приймає активну участь в аферах і корупційних діях Демченеко Л.Д. та блокує проведення всіх кримінальних проваджень, досі ігноруючи сотні ухвал слідчих суддів Деснянського і Шевченківського районних судів м.Києва (у 27 провадженнях на 27 суб’єктів господарювання, які завдячуючи даним посадовим особам уникли оподаткування доходів на суму коштів, що перевищує 2 мільярди гривень на рік).
17. Подати відповідні депутатські запити до КМДА.
18. Надати відповідь за наслідками розгляду заяв у визначений законом строк.
Крім цього, особа 1 в окремому порядку просив Голову Верховної Ради України Разумкова Д.О., в силу ст.7 Закону України “Про звернення громадян”, не перекидати в руки оскаржуваних осіб подані на його ім’я п’ять вищевказаних заяв. Однак, як це витікає із надісланої за № 04-23/14-2020/49937 від 18.05.2020 року відповіді особі 1, взамін того що б діяти у відповідності до вимог Закону України «Про очищення влади», Закону України “Про засади запобігання і протидію корупції”, ст.88 Конституції України, ст.74-78 Регламенту Верховної Ради України, Закону України “Про звернення громадян”, Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Разумков Д.О. протиправно перекинув одну з п’яти отриманих заяв на розгляд оскаржуваній особі (голові КМДА Кличку В.В.), а решта чотири заяви – проігнорував (приховав). Станом на 05.07.2020 року особа 1 так і не отримав належних йому ще чотири відповіді від Голови Верховної Ради України Разумкова Д.О. на ще чотири заяви. Даних відповідей також не поступило і від можливо уповноважених на розгляд цих звернень інших посадових осіб чи інстанцій.
Поміж цим, навіть перекидаючи на розгляд лише одну із п’яти заяв в руки оскаржуваних осіб, Голову Верховної Ради України Разумкова Д.О. чомусь не зупинило те, що у тексті вказаних заяв особа 1 зазначав, що на всіх оскаржуваних посадових осіб він відкрив біля 25 кримінальних справ, а також те, що в додатках до вказаних заяв знаходилися як для прикладу копії деяких витягів з ЄРДР, що не дозволяло Разумкову Д.О. перекидати дані заяви на розгляд в руки оскаржуваних чиновників. А якщо врахувати ще й той факт, що Голова Верховної Ради України наділений дюжиною повноважень, а також те, що Україна зараз перебуває на межі дефолту, в той час як його корумповані держслужбовці систематично позбавляють скарбницю держави грошових надходжень на сотні мільярдів гривень у рік, то було б цілком доречно, що б впродовж лише однієї доби усіх цих корупційних чиновників було звільнено з роботи та притягнуто до кримінальної відповідальності.
Однак, з незрозумілих причин, всього цього чомусь так і не відбулося. Злочинне неробство, нахабне недбальство, кричуща безграмотність, безпардонне дилетантство та очевидна безмозкість Голови Верховної Ради України Разумкова Д.О. наштовхує на логічний висновок, що бездарного емісара екс-Президента України Януковича Віктора Федоровича цілком влаштовує надкритична ситуація, яка зараз склалася в нашій державі та навколо неї. Більше цього, своїм запланованим саботажем і диверсійною діяльністю Голова Верховної Ради України Разумков Д.О. сприяє:
– різкому падінню морального духу і патріотизму солдат і офіцерів, задіяних в Операції Об’єднаних сил;
– збільшення випадків дезертирства військових осіб, задіяних в Операції Об’єднаних сил;
– збільшенню числа військових осіб, які зраджують Україну і переходять на сторону ворога;
– збільшенню числа осіб, які ухиляються від служби в лавах Армії України;
– виникненню громадянської непокори всередині країни;
– виникненню страйкам і масовим заворушенням в державі;
– черговому державному перевороту, можливій втраті незалежності України;
– неконтрольованій діяльності правоохоронних органів і органів прокуратури;
– втраті чималої частки державного майна, збільшенню випадків вбивств, популяризації кілерства;
– непідконтрольності правоохоронних органів і органів прокуратури уряду країни;
– некерованості чиновників, некерованості органів виконавчої влади;
– різкому загостренню криміногенної ситуації в країні;
– популяризації політичного протистояння чинному уряду нашої держави;
– збільшення числа випадків несплати комунальних послуг;
– збільшення числа випадків уникання сплати податків суб’єктами приватного господарювання;
– знекровленню економіки нашої держави корупційним непотребом: ДБР, НАБУ, ВАКС, АП ВАКС, СБУ;
– загостренню економічної кризи через саботаж і диверсії в діяльності усіх органів виконавчої влади;
– дефолту, так як сотні мільярдів гривень продовжуватимуть щорічно осідати в кишенях корупціонерів, а не поступати в державну скарбницю;
– процвітанню корупції, популяризації безчинності і свавілля (в тому числі в КМДА: головою КМДА Кличком В.В. і всіма його заступниками, керівником Департаменту містобудування і архітектури, керівником Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, керівником КП «Київреклама»);
– поширенню корупції, безчинності і свавілля в Солом’янській у м.Києві державної адміністрації (в тому числі керівником КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва», керівником відділу контролю за благоустроєм Солом’янської у м.Києві державної адміністрації);
– поширенню корупції, безчинності і свавілля в Дарницькій у місті Києві державній адміністрації (в тому числі керівником КП «Керуюча компанія з обслуговування нежитлового фонду Дарницького району м.Києва», керівником відділу контролю за благоустроєм Дарницької у м.Києві державної адміністрації);
– подальшому не виконанню КМДА Рішення Окружного адміністративного суду у справі № 826/247/18;
– подальшому перешкоджанню керівниками КМДА законній господарській діяльності приватного підприємства (що пролонгує несплату податків державі, а власнику підприємства – подальшого збитку);
– поширенню корупції, безчинності і свавілля в органах ДФС (що вплине на недоотримання державою податків на сотні мільярдів гривень на рік);
– поширенню корупції, безчинності і свавілля в діяльності ДСА, ВРП, в усіх загальних судах м.Києва та в декотрих загальних судах Рівненської, Харківської і Вінницької областей;
– поширенню корупції, безчинності і свавілля в діяльності Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та у Вищому антикорупційному суді (на прикладі бездарних, безграмотних і злочинних суддях: Воронько Володимира Дмитровича, Мойсак Сергія Мирославовича, Широкої Катерини Юріївни, Олійник Оксани Вікторівни, Мовчан Наталії Володимирівни, Хамзіна Тимура Рафаїловича, Михайленко Віри Володимирівни, Боднар Сергія Богдановича, Чорної Валерії Вікторівни, Калугіної Інни Олегівни, Панкулича Віктора Івановича, Павлишин Олега Федоровича, Никифорова Андрія Сергійовича, Чорненької Даниїли Степанівни, Михайленко Дмитра Григоровича, Панаід Ігора Васильовича, Глотова Миколи Сергійовича, Семенникова Олександра Юрійовича), які роками перешкоджають поступленню в скарбницю держави сотень мільярдів гривень на рік;
– популяризації рейдерства, незаконного зайняття земельних ділянок, незаконного будівництва, незаконної реконструкції будівель, незаконного облаштування прибудинкових територій, зведення незаконних прибудов до житлового і нежитлового фонду, незаконної реконструкції житлових і нежитлових споруд, самовільного облаштування вхідної групи, незаконного розміщення рекламних засобів (які загрожують життю і здоров’ю перехожих громадян та мешканцям будинків), незаконного ведення господарської діяльності, несплати податків, приховування найманої робочої сили від належної реєстрації, що спричинить подальшого недоотримання державою сотень мільярдів гривень на рік;
– популяризації поборів і вимагательства хабарів чиновниками з РДА і КМДА, подальшого переслідування суб’єктів господарювання представниками влади;
– подальшій бездіяльності усіх правоохоронних органів та корупційних дій;
– подальшій бездіяльності органів прокуратури та корупційних дій тощо.
Сумарним результатом допущеної бездіяльності, недбалості, халатності та саботажу Голова Верховної Ради України Разумков Д.О. жодних мір щодо фактів корупції, вимагательства, переслідування, незаконної конфіскації і пошкодження приватного майна, хуліганства, саботажу, рейдерства, розтрати державного майна, приховування злочинів, перевищення повноважень, вчинення підроблень, надання допомоги злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, перешкоджання законній господарській діяльності, бездіяльності практично усіх правоохоронних органів, корупції в усіх місцевих судах, в антикорупційному та в апеляційній палаті антикорупційного суду, корупції в КМДА і в РДА і т.д. – так і не прийняв.
Сподіватися на протилежне було б повною ахінеєю, адже Кличко В.В., його заступники, керівники департаментів і управлінь КМДА не наділені правом проводити проти себе службові розслідування та застосовувати до себе дисциплінарні покарання.
Тим не менше, оскаржувані посадові особи з КМДА, за “дорученням” Голови Верховної Ради України Разумкова Д.О., надіслали особі 1 лист, в якій заперечували свою винуватість у вчинених злочинах та знову вдалися до пропозицій надання їм хабаря за повернення незаконно вилученого майна (не дивлячись на те, що рішенням Окружного адміністративного суду було визнано їх дії протиправними).
Поміж цим, оскаржувані чиновники з КМДА скористалися адмінресурсом та вдалися до каральних мір по відношенню до особи 1. Різновидом застосованих до особи 1 репресій стало те, що Київська місцева прокуратура № 9, Сарненська місцева прокуратура Рівненської області та Генеральна прокуратура України продовжують роками не виконувати вимог слідчих суддів Солом’янського районного суду м.Києва та Кузнецовського міського суду Рівненської області – не вносити відомості до ЄРДР.
Більше цього, вказані вище чиновники, використовуючи своє службове становище, відразу закрили майже всі ті кримінальні провадження, про які особа 1 згадував в своїх заявах до Голови Верховної Ради України Разумкова Д.О. в контексті оскарження бездіяльності органів досудового розслідування та корупційних дій (на тривале не проведення низки досудових розслідувань щодо вказаних чиновників).
При цьому слід особливо зазначити, що низка кримінальних проваджень була відразу закритою навіть без визначення процесуального статусу особи 1, без виконання численних ухвал суду щодо вчинення процесуальних і слідчих дій, без розгляду клопотань, без надання оцінки висновкам проведених судово-медичних експертиз, без проведення допиту особи 1, без проведення допиту свідків і осіб, які вчинили тяжкі злочини (в тому числі вбивство, замах на вбивство, виготовлення та збут наркотиків, незаконне видобування бурштину і його продажа за кордон, проникнення в чужий будинок та незаконне проживання в ньому, рейдерство, хуліганство, розбійний напад, нанесення тілесних ушкоджень, а також без надання особі 1 копій Постанов про закриття кримінальних проваджень з метою перешкоджання його законному праву на їх оскарження в суді, що передбачено положенням ст.284 КПК України, ст.55, 129 Конституції України та практикою ЄСПЛ.
Наприклад, після незаконного об’єднання керівником прокуратури м.Києва Романом Говдою 250 кримінальних справ в одне єдине – за № 42015100040000162, останнє було відразу ж закрито. Також, було закритим зовсім не розслідуване провадження за № 42018181200000106, яке стосувалося розкрадання державного і приватного майна, незаконне проникнення в житло, виготовлення і збуту наркотиків.
Також, було закритим зовсім не розслідуване кримінальне провадження за № 52018000000001092, яке стосувалося злочинних дій керівника і заступників керівника прокуратури Рівненської області не дивлячись на звернення особи 1 до керівника прокуратури Львівської області щодо не підсудності даного провадження СУ ГУ НП у Львівській області.
В той же самий час, партія Володимира Зеленського, що на той час очолювалася нібито перевертнем-політтехнологом Разумковим Д.О., в якості покарання за вчинені злочини, вирішила підвищити керівника Київської місцевої прокуратури № 9 Чечотку Ірину Романівну до рівня Голови Солом’янської РДА у м.Києві. Це саме стосується і Венедіктової Ірини Валентинівни”, яку за її злочини (під час роботи в ДБР) було підвищено до рівня Генерального прокурора України.
Не менш вражаючим прикладом повної неадекватності і потенційної диверсійної діяльності партії перевертня Разумкова Д.О. є і те, що її кадрами (Єрмаком А.Б.) було проігноровано ексклюзивну пропозицію особи 1 у вирішенні питань щодо гарантованого попередження поширення коронавірусного захворювання COVID-19 (спричинене коронавірусом SARS-CoV-2) та авторського лікування уже наявних хворих.
Яка б ще країна в світі відмовилась від безкоштовної допомоги у авторській профілактиці (гарантованого попередження) на коронавірусне захворювання COVID-19 (спричинене коронавірусом SARS-CoV-2) та від авторського лікування? Потрібно бути останнім дегенератом чи імбецилом що б відмовитися від вирішення проблеми, про що увесь цивілізований світ досі мріє.
З усього вищенаписаного витікає, що Голова Верховної Ради України Разумков Д.О. є психічно хворим або повним неучем, або ж московським диверсантом, задачею якого є повна деморалізація українського населення, ліквідація патріотизму, популяризація дезертирства в лавах збройних сил і перехід наших військових на сторону сепаратистів, здача ворогу українських територій на Сході України, планомірне винищення українського народу, ліквідація незалежності України. За цих підстав Голова Верховної Ради України Разумков Д.О. не має права і надалі обіймати займану посаду і бути в лавах народних депутатів та підлягає негайному відстороненню Верховною Радою України з метою притягнення його до жорсткої кримінальної відповідальності.
В статті 7 Закону України “Про звернення громадян” (Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення) зазначається: “Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об’єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються”.
Статтею 40 Конституції України встановлено, що «Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк».
В ст.21 Конституції України записано, що «Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними».
Статтею 30 Конституції України констатовано, що «Кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду».
В статті 41 Конституції України закріплено таке: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом».
Перешкоджання законній діяльності профспілок або їх органів може виразитись у: встановленні будь-яких обмежень трудових, соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод громадян, гарантованих Конституцією і законами України, у зв’язку з належністю або неналежністю до профспілок чи певної профспілки, вступом до неї або виходом із неї; порушенні гарантій, які встановлені законом для працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів; невиконанні роботодавцем обов’язку щодо створення належних умов для діяльності профспілкових організацій; невиконанні законного рішення профспілки; створенні перепон для об’єднання профспілок в асоціації; незаконному втручанні в організацію та порядок проведення зборів, конференцій, інших заходів, які проводяться профспілками відповідно до закону; примусовому розпуску, припиненні, а також забороні діяльності профспілок, їх об’єднань у не судовому порядку; позбавленні їх права власності на будь-яких інших, крім судового рішення, підставах; створення перепон щодо укладання профспілками колективних договорів, угод та здійснення контролю за їх дотриманням; ненаданні службовими особами відомостей, що стосуються умов праці, додержання законодавства про працю тощо. Перешкоджання законній діяльності громадських організацій або їх органів може проявитись у будь-яких діяннях, у тому числі із числа описаних вище, які спрямовані на створення перепон у виконанні громадськими організаціями або їх органами Їх статутних завдань, реалізації прав, включаючи право на майно та кошти, придбані в результаті господарської та іншої комерційної діяльності, обмеження прав і свобод громадян у зв’язку з їх належністю або неналежністю до об’єднань громадян. Перешкоджання може виразитись також у погрозах, насильстві або іншому протиправному впливі на керівників чи інших членів профспілок, політичних партій або громадських організацій та їх органів з метою не допустити виконання ними своїх повноважень чи домогтися прийняття неправомірного рішення з боку цього представника чи профспілкового органу. Об’єктивну сторону розглядуваного злочину утворює перешкоджання законній діяльності об’єднанню громадян з будь-яким статусом і будь-якого рівня (ланки): громадському об’єднанню з всеукраїнським, місцевим чи міжнародним статусом; первинній; місцевій, обласній, регіональній, республіканській чи іншій профспілковій організації; республіканській структурі політичної партії чи її місцевим осередкам; органу таких об’єднань будь-якого рівня (центральному чи місцевому, вищому (з’їзду, конференції, зборам) чи виконавчому); керівникам чи іншим представникам таких об’єднань чи їх органів.
Якщо спосіб перешкоджання сам по собі є злочинним (перевищення влади або службових повноважень, заподіяння тілесних пошкоджень, погроза вбивством, службове підроблення, порушення рівноправності громадян), то вчинене за наявності для того підстав слід кваліфікувати за сукупністю злочинів – за ст.170 та ст.365, 121, 122, 129, 366, 161 ККУ. Цей злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій чи бездіяльності, які спрямовані на перешкоджання законній діяльності зазначених об’єднань громадян або їх органів. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.
Отож, хіба не за ці всі стандарти конституційного права щодня і на протязі шести років гинуть в ООС найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь нашої держави?
Голова Верховної Ради України Разумков Д.О., явно через свою корумпованість, безграмотність, нахабність, бездарність, протиправність, неадекватність і зраду напевно уже забув про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів ООС, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на своїх шиях і у відповідності до європейських стандартів прав людини.
Більше цього, Разумков Д.О. саме у такий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців ООС, нівелюючи своїми неправомірними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які регулярно влаштовуватимуть цьому ганебному диверсанту фекальну люстрацію, якщо Верховна Рада України, ГПУ, СБУ і НАБУ не бажають реагувати на це неподобство у визначений спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності Голови Верховної Ради України Разумкова Д.О. є склад кримінальних правопорушень, що передбачені ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.369-3, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що вищевказані порушення також витікають з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність Разумкова Д.О. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії Разумкова Д.О. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів державної влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам України. Разумков Д.О. деморалізує українське населення, ліквідує патріотизм, популяризує дезертирство в лавах збройних сил і перехід наших військових на сторону сепаратистів, схиляє здачу ворогу українських територій на Сході України, винищує український народ, створює умови для ліквідації незалежності України. Разумков Д.О., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, вчиняє недбальство і службову бездіяльність, приховує вчинені злочини, надає допомогу злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, культивує і поширює корупцію, популяризує казнокрадство, вчиняє службові підроблення, перешкоджає громадській діяльності, тим самим саботуючи роботу органу виконавчої ланки влади. Саботаж і бойкотування державотворчої і виконавчої ланки влади прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Разумков Д.О. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці Разумковим Д.О. вже розчарувала значну частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Разумкова Д.О. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Разумковим Д.О. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.369-3, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення Разумковим Д.О. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ стосовно вчасного внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Верховної Ради України – вирішення питання щодо дострокового припинення повноважень Разумкова Д.О. та надання згоди ГПУ притягнути його до кримінальної відповідальності. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.