Федоров М.А. качав боти з ЦРУ, а тепер морить голодом дітей
У рішенні Кабміну зазначалося, що оформлення картки «є-Підтримка» безкоштовне і без плати за обслуговування. Витратити 1000 грн. можна буде на визначений перелік послуг. “Для отримання виплат на першому етапі треба лише подати заявку в “Дії” до 29 грудня 2021 року”. “Подати заявку на отримання виплати можна буде в застосунку “Дія” в декілька кліків, якщо ви громадянин України, старший 18 років і маєте «зелений» сертифікат у застосунку”, – йдеться у повідомленні.
Уряд зазначив, як можна буде отримати таку виплату: шляхом оформлення спеціальної картки “є-Підтримка” в одному з банків-партнерів. Після запуску обіцяної програми, банки мали б додаватися автоматично і щодня. Оформлення картки безоплатне як онлайн, так і офлайн у відділенні банку. При цьому, використати інший банківський рахунок – неможливо. Потім громадянам потрібно буде завантажити на свій мобільний телефон (смартфон) інтернет-застосунок “Дія” та авторизуватися у ньому.
Переконавшись, що у претендента є «зелений» COVID-сертифікат про отримання дві дози вакцин, який отриманий на порталі “Дія”, або на паперовому носії. Сертифікат, виданий сімейним лікарем, не підходить для отримання виплат. Отримати COVID-сертифікат у застосунку “Дія” можна як і з ID-карткою, так і за паспортом-книжечкою. Для цього потрібно зайти в розділ “Послуги” та вибрати підрозділ “є-Підтримка”, потім потрібно вибрати для виплат картку “є-Підтримка”. Після цього потрібно очікувати зарахування коштів на цю картку від Мінекономіки. Гроші надаються на 4 місяці з моменту отримання. Якщо за цей час вони не будуть витрачені, рахунок закриють. Кошти можна буде витратити як онлайн, так і офлайн, але лише на вказані категорії українського бізнесу. Банки розпізнаватимуть категорію під час оплати карткою за допомогою МСС-кодів. Це код, який присвоюється торговій точці і характеризує напрям її бізнесу. При оплаті карткою “є-Підтримка” МСС-код має збігтися з одним з кодів, указаних у постанові. Якщо бізнес зареєстрований в іншій категорії, здійснити оплату не вдасться. За таким принципом працюють кешбеки у банках. Якщо зайти у ваш онлайн-банкінг і подивитися історію виплат, ви зможете побачити категорії оплати – таксі, одяг, ресторани, продукти. Це і є МСС-коди. «Ці кошти претенденти зможуть витратити в музеях, театрах, кінотеатрах та книжкових магазинах, а також на внутрішні перевезення. Також зазначається, що витратити дані гроші, шляхом їх переказу на іншу банківську картку, або зняти готівкою – буде неможливо.
За ініціативи Президента України Володимира Зеленського Уряд України також розробив та мав уже реалізувати комплексну програму підтримки переселенців, яка охоплює три напрямки: гроші, робота та житло. Програма мала розпочати свою роботу з 21 березня 2022 року з реєстрації тимчасових переселенців територіальними громадами та ЦНАПами. З 30-го березня 2022 року також мала запрацювати реєстрація відповідних громадян через інтернет-застосунок «Дія». Обіцяні злочинним урядом Зеленського виплати мали здійснюватися на банківську картку громадян (є-картку).
Згідно обіцянок В.Зеленського держава має виплатити кожному переселенцю мінімальну грошову щомісячну допомогу в сумі 2 тисячі гривень. Дана опція мала бути доступною у застосунку «Дія».
Крім цього, В.Зеленський обіцяв 3 тисячі гривень кожній дитині, яка через війну вимушено переїхала в більш безпечні регіони України. Також, уряд В.Зеленського мав розпочати програму працевлаштування всіх переселенців. Для цього держава зобов’язалася виплачувати роботодавцям, які беруть на роботу переселенців з постраждалих регіонів, по 6,5 тис. грн за кожного працевлаштованого. Ці кошти роботодавці нібито матимуть право витрачати на оплату праці таких працівників.
Для цього Постановою Кабінету Міністрів України за № 331 від 20.03.2022 року було затверджено Порядок надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні. Така компенсація витрат мала б надаватися роботодавцю за кожну працевлаштовану особу на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), гіг-контракту, зокрема за сумісництвом, за таких умов:
1) роботодавець перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове соцстрахування;
2) розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством;
3) подання податкової звітності за IV квартал 2021 року або річної звітності за 2021 рік.
Компенсація урядом витрат передбачалась у розмірі 6500 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу на період воєнного часу та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення.
Також, уряд ухвалив рішення про механізм компенсації комунальних витрат громадам, які надають безкоштовний прихисток переселенцям у школах, садочках, будинках культури та комунальних установах. Проте наразі програма доповнюється, щоб компенсувати витрати за комунальні послуги для сімей, які приймають переселенців у себе вдома.
Всі ті, хто відгукнувся на біду, надав дах переселенцям, надав безкоштовний прихисток, отримуватимуть 450 грн. в місяць за кожного, кому було надано таку допомогу, для компенсації комунальних послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України за № 269 від 13 березня 2022 року внесені зміни до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 509 від 1 жовтня 2014 року “Про облік внутрішньо переміщених осіб”.
Згідно даної постанови на отримання довідки мають право особи, які після введення Указом Президента України за № 64 від 24 лютого 2022 року “Про введення воєнного стану в Україні” перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії, та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України за № 204 від 06 березня 2022 року.
Тобто на отримання довідки і внесення інформації до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб мають право особи, які перемістилися з 24 лютого 2022 року (дати введення воєнного стану) з наступних областей: Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська, а також м.Київ.
Для отримання довідки особа може звернутися за місцем свого фактичного перебування до:
1) структурного підрозділу з питань соціального захисту населення;
2) уповноваженої особи територіальної громади;
3) центру надання адміністративних послуг.
Постанова передбачає можливість подання документів через інтернет-портал «Дія» із включенням поданих даних до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та формування довідки в електронному вигляді. При зверненні до цих органів, уповноважені особи видають довідку ВПО за своїм підписом і формують електронну справу для включення інформації до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, – через законного представника (батьки, усиновителі, а також опікуни та піклувальники). Від імені дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, звертається керівник закладу, в який влаштована дитина. Від імені дитини до 14 років, яка прибула без супроводу батьків/опікунів, заяву подає родич (бабуся, дідусь, прабабуся, прадідусь, повнолітні брат чи сестра, тітка, дядько) або вітчим, мачуха, у яких проживає дитина. У разі відсутності будь яких родичів заяву подає представник органу опіки та піклування.
Для оформлення довідки уряд вимагає подати такі документи:
1) заяву (встановленого зразка);
2) документ, що засвідчує особу і підтверджує громадянство України, або документ, що засвідчує особу і підтверджує її спеціальний статус;
3) свідоцтво про народження дитини.
При необхідності додатково можуть вимагатися:
– документ, що посвідчує особу законного представника;
– документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника;
– документи, що підтверджують родинні стосунки між дитиною і заявником.
При цьому слід мати на увазі, що відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою (далі – ВПО) є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
На жаль, як це згодом виявилося, усе вищенаписане було бреднею психічно нездорових урядовців.
Враховуючи численні звернення громадян, яким цей самий уряд не тільки відмовив у наданні вищеобіцяних коштів, але і у реєстрації на їх отримання, громадською організацією було проведено трьохмісячне журналістське розслідування. І почалося воно з того, що було понад 1000 раз вчинено спроб по марній реєстрації банківської картки “є-Підтримка” у різних банках, уповноважених на цю дію.
При чому, робилися такі спроби від імені осіб, які не мали ІПН і мали ІПН (все решта повністю відповідало вимогам Міністерства та Комітету цифрової трансформації України).
За поясненнями працівників гарячої лінії Кабінету Міністрів України 15-45 (звукозапис такої розмови наявний під даною статтею), відповідальність за будь-які негаразди щодо отримання грошової допомоги покладені на Віце-прем’єр-міністра — Міністра цифрової трансформації України Федорова Михайла Альбертовича. Саме тому, впродовж останніх двох місяців, було зроблено біля 1000 телефонних дзвінків за номерами телефонів Міністра цифрової трансформації України: (044) 207-17-48, (096) 922-61-27.
Однак, на них жодного разу ніхто так і не відповів. Крім цього, на ім’я Міністра цифрової трансформації України Федорова М.А. було надіслано два запити (за адресою: 03150, м.Київ, вул.Ділова,24, а також на електронні адреси Мінцифри – [email protected] та [email protected], на які, всупереч Закону України “Про звернення громадян” та ст.40 Конституції України, навіть через два місяці ніхто жодної відповіді не надав.
В той же час, на веб-сайті Міністерства та Комітету цифрової трансформації України було прочитано повідомлення, яке було чомусь розміщене “задньою” датою (явно у відповідь на громадські звернення), яким повідомлялося суб’єктів на отримання “президентської” допомоги, що “єПідтримка тимчасово не буде приймати заявки від нових користувачів, оскільки відсутній зв’язок із реєстрами”.
Останнє не витримує ніякої критики, адже за останніх 60 днів бездіяльності Федорова М.А. цю проблему можна було повністю вирішити: шляхом звернення до відповідних служб, звернення до В.Зеленського або отримати ці реєстри у копіях на паперовому носії чи на зовнішніх жорстких дисках, за прикладом колишнього СРСР, коли це було звичайною роботою клерків. І потім, яким чином пояснюється “…відсутній зв’язок із реєстрами” із фактами неможливості відкрити в уповноважених банках картки “є-Підтримка”? Адже цей етап відпрацьовується людьми ще до реєстрації в додатку “Дія”. І чому працівники банків пояснюють цю проблему тим, що у певної категорії людей немає ІПН? Враховуючи це, а також ознайомившись із компроматом на Міністра цифрової трансформації України Федорова М.А. та на Володимира Зеленського, було встановлено наступне: В.Зеленський і Федоров М.А. були уже давно знайомі та разом фальсифікували результати виборів Президента України, при цьому зухвало порушуючи виборче право та низку антикорупційних законів, в тому числі – Податковий Кодекс України (докази у відеозаписі під даною статтею).
Як виявилося, безмозкий неук, аферист і корупціонер Федоров М.А., під час виборів Президента України, був відповідальним за накрутку результатів голосів свого боса Зеленського. Уже тоді Федоров М.А. отримував від Зеленського по 75000 доларів США за створення інтернет-ботів для соціальних мереж “Твіттер”, “Телеграм” і “Фейсбук”, при чому без відображення їх у відповідних звітах ЦВК і в деклараціях.
Крім цього, Федоров М.А. діяв разом із відомими кримінальними елементами Запоріжжя (в тому числі з Анісімою Іриною Комісар), які забезпечували підроблення результатів виборів Президента України та фінансували виборчу компанію афериста В.Зеленського. Саме тому Федоров М.А. опинився на 6 місці у списках “Слуга народу”, та саме за це він отримав мандат депутата Верховної Ради України 9 скликання, при цьому навіть не знаючи таблички множення та правил орфографії. Останнє доказується на прикладі того, що Федоров М.А. на веб-сайті Міністерства та Комітету цифрової трансформації України з ганебними помилками написав свою посаду: “Віцепрем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації”, в той час, як згідно нової редакції Українського правопису (22 травня 2019 року Кабінет міністрів України схвалив нову редакцію Українського правопису, який покликаний замінити стару редакцію Українського правопису від 1992 року), з 03 червня 2019 року уже прийнято писати цю посаду без рисочок: “Віцепрем’єрміністр — Міністр цифрової трансформації”. Однак, навіть якби Федоров М.А. і намагався писати свою посаду відповідно старим правилам Українського правопису, тоді йому потрібно було після кожного слова ставити рисочку: “Віце-прем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації”. При цьому слід зауважити, що Федоров М.А. являється програмістом, оскільки розробив “Дію” та інтернет-боти для кандидата у Президенти України В.Зеленського, а відповідно ніхто інший не міг за нього це зробити. Також, смішно подумати, що Федоров М.А. досі ні разу не заходив у рубрику “Про нас” веб-сайту Міністерства та Комітету цифрової трансформації України і жодного разу не бачив свого фото і назви ним займаної посади.
На цьому злочинна діяльність Федорова М.А. не скінчилася, адже він, штучно створюючи потребу у своїх службових поїздках по країнам ЄС і США, багаторазову витрачав державні кошти не за цільовим призначенням – оплачував казенними коштами витрати на свою дружину: від оплати вартості спецлітаків до проживання в дорогих готелях, харчування і шопінгу. Федоров М.А., будучи настільки неадекватним і явно божевільним, що досі викладає в інтернеті фотографії про ці самі спільні поїздки з дружиною по країнам ЄС і США.
Отож, добре проаналізувавши численні скарги громадян з цього приводу, а також ознайомившись із негативними відгуками громадян на веб-сайті Міністерства та Комітету цифрової трансформації України, було зроблено адекватний висновок – В.Зеленський і Міністр цифрової трансформації України Федоров М.А. насправді і не збиралися виплачувати громадянам України цих самих коштів. Ці байки в черговий раз були придумані популістами-урядовцями у зв’язку з наближенням нових президентських виборів, у разі програшу на яких ця фашистська хунта буде відразу піддана кримінальному переслідуванню за геноцид українського народу, адже ними було знищено біля 47 мільйонів громадян (з урахуванням переселенців, які покинули Україну у кількості 11 мільйонів). Застосовуючи саме такий дурнуватий популізм В.Зеленський, Д.Шмигаль і Федоров М.А. також добиваються стравлювання виживших українських людей між собою, щоб вони, як голодні собаки загризали одне одного в боротьбі за кістку.
Більше цього, завдячуючи даним широкого кола людей та результатам журналістського розслідування (в тому числі – програми “Наші Гроші”), було встановлено, що В.Зеленський продав портфель “Віце-прем’єр-міністра — Міністра цифрової трансформації” недоумку Федорову М.А. тільки за те, що останній буде перевозити контрабанду інтернет-ботів із ЦРУ для потреб фальсифікації виборчого процесу, контролю громадської думки населення України, збору персональних і банківських даних громадян, щоб згодом відстежувати людей, контролювати їх поведінку і лояльність.
Статтею 40 Конституції України зазначається, що «Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк».
Стаття 1 Закону України “Про звернення громадян” (Звернення громадян) зазначає:
“Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення…”.
Ст.4 ЗУ “Про звернення громадян” (Рішення або дії, які можуть бути оскаржені) тлумачить:
“До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов’язки або його незаконно притягнуто до відповідальності”.
Ст.7 ЗУ “Про звернення громадян” (Заборона відмови у розгляді звернення) констатує:
“Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об’єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються”.
У відповідності до положення ст.366 КК України, “1. Службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, – карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років”.
Ст.361 КК України (Несанкціоноване втручання в роботу ЕОМ (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку передбачено:
1. Несанкціоноване втручання в роботу ЕОМ (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, – карається штрафом від 600 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років, або позбавленням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, – караються позбавленням волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.
Розвиток методів обробки інформації за допомогою комп’ютерів спричинив застосування цих машин в усіх галузях національної економіки та інших сферах суспільного життя. Значна кількість таких машин об’єднана комп’ютерними мережами, деякі з них набули інтернаціонального характеру. Комп’ютерна та інша інформація швидко передається на значні відстані за допомогою засобів електричного зв’язку. За цих умов виникли і набули суспільної небезпеки різні діяння, що заподіюють шкоду нормальній роботі електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку, яка поряд зі встановленим порядком їх використання становить об’єкт цього злочину. Додатковим факультативним його об’єктом може бути право власності на комп’ютерну інформацію.
Предметом злочину є: 1) електронно-обчислювальні машини (комп’ютери) (далі у цьому розділі – ЕОМ);
2) автоматизовані системи (далі у цьому розділі – АС); 3) комп’ютерні мережі; 4) мережі електрозв’язку.
Під електронно-обчислювальною машиною (комп’ютером) розуміється комплекс електронних та інших технічних пристроїв, за допомогою якого здійснюється автоматична обробка даних.
Основними складовими елементами ЕОМ, як правило, є системний блок, монітор та клавіатура.
Найбільш типовими різновидами ЕОМ є сервери (потужні комп’ютери, призначені для обробки великої кількості інформації, одночасного функціонування великої кількості програм, забезпечення роботи АС, мереж) та персональні комп’ютери. Під автоматизованою системою розуміють організаційно-технічну систему, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів.
Зокрема, АС слід вважати сукупність ЕОМ, засобів зв’язку та програм, за допомогою яких ведеться документообіг, формуються, оновлюються та використовуються різного роду бази даних, накопичується та обробляється інформація, яка є результатом спостережень чи експериментів, збирається, систематизується та оновлюється в електронному вигляді статистична інформація.
Оскільки обробка певних даних, як правило, можлива і в результаті роботи одного комп’ютера, то АС – це і окремо взятий комп’ютер разом з його програмним забезпеченням.
Комп’ютерна мережа – це сукупність програмних і технічних засобів, за допомогою яких забезпечується можливість доступу з однієї ЕОМ до програмних чи технічних засобів іншої (інших) ЕОМ та до інформації, що зберігається у системі іншої (інших) ЕОМ, а мережа електрозв’язку – сукупність засобів та споруд електричного зв’язку, поєднаних в єдиному технологічному процесі для забезпечення інформаційного обміну.
Об’єктивна сторона злочину проявляється у формі несанкціонованого втручання у роботу ЕОМ, їх систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, наслідком якого є: 1) витік; 2) втрата; 3) підробка; 4) блокування інформації; 5) спотворення процесу обробки інформації або 6) порушення встановленого порядку її маршрутизації. Несанкціоноване втручання в роботу ЕОМ, їх систем чи комп’ютерних мереж – це проникнення до цих машин, їх систем чи мереж і вчинення дій, які змінюють режим роботи машини, її системи чи комп’ютерної мережі, або ж повністю чи частково припиняють їх роботу, без дозволу (згоди) відповідного власника або уповноважених ним осіб, а так само вплив на роботу АЕОМ за допомогою різних технічних пристроїв, здатних зашкодити роботі машини. Під несанкціонованим втручанням в роботу мереж електрозв’язку слід розуміти будь-які (окрім втручання в роботу ЕОМ, їх систем чи комп’ютерних мереж, що забезпечують роботу мереж електрозв’язку) вчинені без згоди власника відповідної мережі чи службових осіб, на яких покладено забезпечення її нормальної роботи, дії, внаслідок яких припиняється (зупиняється) робота мережі електрозв’язку або відбуваються зміни режиму цієї роботи. Оскільки заборонене ст.361 КК України діяння полягає у втручанні в роботу комп’ютерів і комплексів, робота яких пов’язана з роботою комп’ютерів, то слід вважати, що інформацією, про яку йдеться у статті, головним чином є комп’ютерна інформація. Комп’ютерна інформація – це текстова, графічна чи будь-яка інша інформація (дані), яка існує в електронному вигляді, зберігається на відповідних носіях і може створюватись, змінюватись чи використовуватись за допомогою ЕОМ. У той же час дія статті поширюється і на передачу каналами зв’язку іншої інформації (наприклад, передачу інформації за допомогою факсу, телетайпу, телексу).
Частиною 1 ст.361 КК України охоплюються як випадки проникнення (впливу) у працюючу ЕОМ, систему чи мережу (наприклад, проникнення до системи одного працюючого персонального комп’ютера з такого ж іншого), так і несанкціоноване увімкнення непрацюючої машини і проникнення до неї (вплив на її роботу).
Витік інформації – це ситуація, коли внаслідок певних дій інформація в системі стає відомою чи доступною фізичним та/або юридичним особам, що не мають права доступу до неї, а втрата інформації – ситуація, коли інформація, яка раніше існувала в АС, перестає існувати для фізичних або юридичних осіб, які мають право власності на неї, в повному чи обмеженому обсязі.
Підробка інформації означає несанкціоновану власником чи уповноваженою ним особою зміну інформації, яка зберігається в АС, а блокування інформації – дії, внаслідок яких унеможливлюється доступ до інформації в системі. Спотворення процесу обробки інформації – зміна методики чи процесу обробки інформації комп’ютером чи АС, внаслідок якої обробка інформації не дає результатів взагалі, дає неправильні результати або ж дає лише частину тих результатів, які можна було отримати до цієї зміни. Порушенням встановленого порядку маршрутизації інформації слід вважати зміну режиму роботи мережі електрозв’язку, внаслідок якої певна інформація, що передається у цій мережі, потрапляє чи може потрапити у розпорядження особи, яка за умов нормальної роботи мережі не повинна була отримати цю інформацію. Злочин вважається закінченим з моменту настання хоча б одного із зазначених у ч.1 ст.361 КК України наслідків. Суб’єкт злочину загальний.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною виною. Злочинні дії можуть бути вчинені лише з прямим умислом, тоді як ставлення винного до наслідків злочину може характеризуватись як прямим, так і непрямим умислом. Кваліфікуючими ознаками (ч.2 ст.361 КК України) злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб, а так само 3) заподіяння ним значної шкоди. Поняття значної шкоди для випадків, коли вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, визначене у примітці до ст.361 КК України. Про порядок розрахунку розміру шкоди див. коментар до ст.199 КК України. Однак із змісту примітки випливає, що значна шкода може мати і нематеріальний характер. Нематеріальна шкода у разі вчинення діянь, передбачених ст.361-363 КК України, може виразитися у тимчасовому зупиненні (припиненні) роботи або іншому порушенні нормального режиму роботи певного підприємства, організації, установи, їх окремих структурних підрозділів, підриві ділової репутації громадянина чи юридичної особи, заподіянні громадянину моральної шкоди внаслідок втрати, незаконного поширення чи витоку інформації, яка є результатом його наукової чи творчої діяльності тощо. Значна шкода нематеріального характеру є оціночним поняттям.
Отже, питання про те, чи слід визнати таку шкоду значною, вирішується органами досудового слідства, прокурором або судом з урахуванням конкретних обставин справи.
Під незаконними операціями з використанням електронно-обчислювальної техніки як кваліфікуючою ознакою шахрайства слід розуміти такі спрямовані на заволодіння чужим майном або придбання права на майно операції, в основі яких лежать обман чи зловживання довірою. При цьому вказану кваліфікуючу шахрайство обставину утворюють лише операції, здійснення яких без використання електронно-обчислювальної техніки е неможливим (наприклад, здійснення електронних платежів, інших операцій з безготівковими коштами).
Якщо з використанням такої техніки здійснюються операції, які цілком можуть здійснюватись за допомогою іншої техніки (наприклад, комп’ютер використовується для набору тексту, виготовлення документа тощо), то розглядуваний склад шахрайства відсутній.
Електронно-обчислювальна техніка у даному випадку виступає засобом вчинення злочину, а здійснювані з використанням неї операції становлять зміст шахрайського заволодіння чужим майном чи правом на нього. Використання електронно-обчислювальної техніки для неправомірного заволодіння чужим майном утворює склад злочину, передбаченого ч.З ст.190 КК України, лише тоді, коли винна особа здійснює викрадення шляхом обману чи зловживання довірою. Обман при вчиненні цього злочину може виразитись у застосуванні програмних засобів, які дають змогу винному будь-яким чином здійснити несанкціонований доступ до інформації, яка зберігається чи обробляється в автоматизованих системах, щоб ввести в оману автоматизовану систему і видати себе за того, хто має право в ній працювати і здійснювати відповідні операції.
Проникнувши у такий спосіб до відповідної електронної системи, винний здійснює ті чи інші операції, як це робив би той, хто має на це право. При цьому він може вплинути на процес обробки інформації, перекрутити її зміст чи знищити, задати необхідну для заволодіння майном чи правом на нього команду, налагодити систему так, щоб вона функціонувала в режимі, який би забезпечив винному або іншим особам незаконне отримання чужого майна чи права на нього. Суть шахрайського обману при цьому залишається незмінною, з тією лише особливістю, що реалізується він за допомогою використання електронно-обчислювальної техніки, що потребує наявності відповідних знань, рівня підготовки, навичок. Зловживання довірою як спосіб шахрайства при незаконних операціях з використанням електронно-обчислювальної техніки має місце тоді, коли винна особа в результаті довірчих відносин (у зв’язку з виконанням службових обов’язків, дружніми стосунками з потерпілим тощо) має вільний доступ до здійснення відповідних операції і недобросовісно використовує ці відносини для неправомірного заволодіння чужим майном чи правом на нього.
Якщо винна особа проникає до захищеної електронної системи в інший спосіб, наприклад шляхом блокування чи знищення захисних кодів, і здійснює незаконні операції по заволодінню чужим майном, її дії не утворюють складу шахрайства, оскільки в них відсутні обман чи зловживання довірою. Їх слід розглядати як крадіжку чужого майна і кваліфікувати за відповідною частиною ст.185 КК України.
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.
Отож, хіба не за ці стандарти права щодня і на протязі восьми років гинули в ОСС найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України та продовжують зараз гинути на 60 день у російсько-українській війні? Аферист Федоров М.А. через свою твердолобість, протиправність або психічну ненормальність напевно уже забув про посмертний героїзм Небесної Сотні, воїнів АТО (ООС), воїнів ЗСУ і бійців територіальної оборони, які віддали свої безцінні життя за право українського народу жити без ярма на шиї і у відповідності до існуючих стандартів міжнародного права. Більше цього, Федоров М.А. саме у такий підлий спосіб навмисно сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню, бійців АТО (ООС), воїнів ЗСУ і бійців територіальної оборони, нівелюючи своїми ганебними і протиправними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ООС), учасники Майдану, воїни ЗСУ і бійці територіальної оборони, які зможуть “переконати” йолопа Федорова М.А. піти у добровільну відставку або знищать його і його сім’ю як триклятого ворога, якщо Верховна Рада України не бажає реагувати на це неподобство у визначений спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності колабораціоніста Федорова М.А. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.4 ст.361, ч.2 ст.364, ч.3 ст.368, ч.2 ст.367, ч.2 ст.366, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що вищевказані зловживання владою також витікають з предмету громадської діяльності, яка делегована Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність диверсанта Федорова М.А. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії виродка Федорова М.А. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів державної влади і керівників держави в цілому, що на руку зовнішнім ворогам України. Аферист Федоров М.А., через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищує свої службові повноваження, вчиняє службові підроблення, втручається в діяльність ЕОМ, допускає недбальство і бездіяльність, культивує і поширює корупцію, порушує присягу, не притримується Конституції України, перешкоджає громадській діяльності, вводить людей в заблуду, тим самим саботуючи роботу органу виконавчої гілки влади. Саботаж і бойкотування роботи державотворчої і виконавчої гілки влади прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Дебіл Федоров М.А. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки наша країна ще не зазнала поразки у війні. Навмисна протидія нинішній державній політиці потворою Федоровим М.А. уже розчарувала значну частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності виродка Федорова М.А. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень недоумком Федоровим М.А. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.4 ст.361, ч.2 ст.364, ч.3 ст.368, ч.2 ст.367, ч.2 ст.366, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні звернення до Верховної Ради України з метою відсторонення неука і афериста Федорова М.А. від займаної посади по стану психічного здоров’я або у зв’язку з його потенційною протиправною діяльністю, у пряму шкоду інтересам держави, її цілісності і безпеці. Очікуємо результатів адекватного реагування Верховної Ради України стосовно вирішення питання щодо припинення повноважень афериста Федорова М.А. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.
Підписатися
4 Коментарі
2 роки тому
Я працюю в Мінцифрі з давніх пір. Скажу відверто: занадто добре думають наші люди про гея Михайла Федорова. Ніяких він інтернет-ботів насправді не придумував, так як у нього для цього кишка тонка, а тупо їздив за ними до США (в Нью-Йорк) для їх особистого отримання. Куратори з ЦРУ особисто передавали це електронне барахло дебілу Федорову та навчали його як цими ботами користуватися, а також як фальшувати виборчий процес на користь наркомана Зеленського. А з часом взагалі це програмне барахло передавалося із США до України через дипломатичну пошту. Тому за велика честь цьому дебілу, що б про нього наші люди думали,… Читати далі »
2 роки тому
ні чуть не сумнівалася в аферах цього єврейського виродка Федорова. це пархате єврейське стерво навіть не здатен освоїти табличку множення, не то що придумати якийсь там стартап. смердючий єврей Федоров на останніх виборах президента України відповідав за фальсифікацію голосів і формування фальшивої думки громадськості, чим він і займався за рахунок спеціально навчених кадрів. а для цього він використовував спеціальні боти, які задовго до цих виборів були створеними в лабораторіях ЦРУ. словом, Федоров являється примітивним аферистом, іще одним клоуном, покликаним грати роль наперсточника у лавах бездарних цирульників і фотографів! тому, українцям не слід чекати від цього пархатого уйобища будь-яких виплат, обіцяних… Читати далі »
2 роки тому
краще б цей недорозвинений єврейський вилупок ще під час президентських виборів кварталівського наркомана втік за кордон, прихвативши із собою американські подачки для підкупів електорату, як вони і планували тоді зробити це (про що і самі говорили в своєму інтерв’ю). а тепер цей твердолобий задрот муситиме розділити свою долю із нехлюєм і неучем Зеленським, коли відправиться разом з ним у міжнародний військовий трибунал, якщо рашисти першими не доберуться до них обох і до їх смердючих єврейських сімей! український голодомор, біологічні експерименти і геноцид їм обом не зійде з рук!
Виходячи із пояснень Зе-команди, уже під час виборів Президента України усі знали, що Зеленський допускає чудовищні порушення законодавства, і що до цих самих виборів ним залучається надто багато мафії, що вкінці-кінців призведе до того, що згодом Зеленський муситиме роздавати портфелі міністрів криміналу, а згодом буде тікати за кордон за вчинені ним злочини. За словами команди Зеленського, уже тоді вони всі знали, що обіцяного розквіту України не буде і що пора їм усім утікати за кордон! З цього витікає, що одним із таких кримінальних виродків є і єврей Федоров, який за допомогою своїх численних тролей і ботів махлював результати виборів на… Читати далі »