Бусик Олена Леонідівна

Бусик О.Л. Як нашинкувати з ухвал суду дорогий автомобіль

Новости, Популярные новости, Суды

04.02.2021 року, через приймальну НАБУ, особа_1 подав на ім’я керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.
заяву за вих. № 4195/04 про вчинені Шереметьєвою Л.А. і Тромсою С.О. кримінальних правопорушень, яка 05.02.2021 року була зареєстрованою в НАБУ під вх. ЗГ № В-1585. У вказаній заяві особа_1 зазначив всі елементи вчиненого злочину: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Також, особа_1 вказав всі ознаки вчиненого злочину: час, місце, спосіб, імена осіб та їх місце роботи і посади тощо.
Крім цього, особа_1 кваліфікував вчинення вказаними особами низки кримінальних правопорушень за ч.3 ст.157, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Відповідно, в заяві за вих. № 4195/04 від 04.02.2021 року були всі необхідні дані для внесення її відомостей до ЄРДР впродовж 24 годин керівником ГПД НАБУ Калужинським А.В. у відповідності до п.6 ст.39 КПК України.
Зазначене узгоджується із позицією суддів ВССУ, яка викладена в п.1.1 Узагальнень «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затверджених на засіданні Зборів суддів ВССУ 23.12.2016 року: “…Визначений ч.1 ст.214 КПК обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про правопорушення, а передбачають обов’язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження”.
Звертаючись із заявою про вчинене правопорушення, особа_1 посилався на:
1) п.1 ч.1 ст.303 КПК, адже на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у не внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення;
2) ч.1 ст.306 КПК України, адже скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду;
3) ч.1 ст.214 КПК, адже слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування;
4) ч.2 ст.214 КПК, адже досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
При цьому, в реєстрі, згідно з п.4,5 ч.5 ст.214 КПК, зазначається попередня правова кваліфікація правопорушення з зазначенням статті Закону України про кримінальну відповідальність;
5) п.10 ч.1 ст.3 КПК, адже провадження – це досудове розслідування і провадження, процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Водночас, у випадку розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про правопорушення до ЄРДР, слідчі судді зобов’язані перевірити виконання органом досудового розслідування вимог ст.214 КПК при отриманні заяв та повідомлень про вчинення кримінального правопорушення, не вдаючись на даному етапі в оцінку відповідності повідомлення про злочин.
Тим більше, вирішення пов’язаних з цим питань правової кваліфікації та доведення наявності всіх елементів складу кримінального правопорушення, підсудного Солом’янському районному суді м.Києва, не може покладатися суддею на заявника. Навпаки, зі змісту ст.214 КПК слідує, що у разі, якщо у зверненні особа порушує перед органом розслідування питання про вчинення правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу правопорушення, то такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження, відповідно до ст.284 КПК України.
Також, положення законодавства не передбачають здійснення суддею оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов’язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження. За змістом і логічним аналізом ст.214 КПК слідує, що заява чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, що підлягає передачі іншому органу досудового розслідування (ч.5 ст.36 КПК України), за підслідністю (ч.7 ст.214 КПК України, ст.215 КПК України) або за місцем проведення досудового розслідування (ч.2,4 ст.218 КПК України), спочатку мають бути внесеними до Реєстру за місцем первісного подання у встановлений законом строк і лише після цього може бути вирішене питання щодо направлення зазначених заяв чи повідомлень за підслідністю. Такий алгоритм дій узгоджується і з Положенням про порядок ведення ЄРДР, у п.1 та п.3 розділу 3, з якого йдеться про передачу за підслідністю або за місцем проведення досудового розслідування саме кримінального провадження, а не окремої заяви чи повідомлення.
Однак, у порушення ч.1 ст.2 КК України, п.8 ч.1 ст.3 та ч.6 ст.39 КПК України, Розділу 2 Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого Наказом ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року у порядку, визначеним п.4,5 ч.5 ст.214 КПК України, станом на 11.02.2021 року особу_1 у жодний із способів так і не було повідомлено керівником ГПД НАБУ Калужинським А.В. про внесення до ЄРДР відомостей заяви за вих. № 4195/04 від 04.02.2021 року про вчинення Шереметьєвою Л.А. і Тромсою С.О. кримінальних правопорушень.
Пунктом 1 ч.2 ст.39 КПК України передбачено, що саме керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих. В таку групу слідчих може бути включений і сам керівник органу досудового розслідування.
Разом з тим, включення до групи слідчих керівника органу досудового розслідування є необов’язковим, оскільки, в силу наданих процесуальним законом, зокрема п.п.4, ч.2 ст.39 КПК України повноважень, керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх порушення слідчим, здійснювати досудове розслідування, виконувати функції реєстратора кримінальних правопорушень, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.
А слідчий, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КПК України, уповноважений починати досудове розслідування та розглядати подані йому клопотання.
11.02.2021 року, що відповідало 6 (шостому) процесуальному дню, особа_1 подав подав через канцелярію Солом’янського районного суду м.Києва скаргу за вих. № 4223/11 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В., яка виразилася у невнесенні до ЄРДР відомостей заяви за вих. № 4195/04 від 04.02.2021 року про вчинення Шереметьєвою Л.А. і Тромсою С.О. кримінальних правопорушень та клопотання про скерування судової справи до Київського апеляційного суду для визначення підсудності провадження.
В прохальній частині своєї скарги за вих. № 4223/11 від 11.02.2021 року особа_1 просив:
“1) Якнайскоріше розглянути клопотання і направити судову справу до Київського апеляційного суду для визначення підсудності провадження шляхом винесення слідчим суддею Солом’янського районного суду м.Києва ухвали (не пізніше п’яти діб з моменту відкриття судової справи);
2) У визначеній Київським апеляційним судом першій інстанції розглянути скаргу впродовж 72 годин або у відповідності до пункту 2.3.36 Засад використання автоматизованої системи документообігу, п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджений рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 (зі змінами) передати судову справу для повторного авторозподілу (шляхом винесення відповідного Розпорядження керівником апарату суду та на підставі погодження Головою суду Акту прийняття — передачі судової справи); 3) Розглянути дану скаргу без моєї участі;
4) Зобов’язати керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. внести до ЄРДР відомості заяви за вих. № 4195/04 від 04.02.2021 року, яка 05.02.2021 року яка 05.02.2021 року була зареєстрованою в НАБУ під вх. ЗГ № В-1585 про вчинені Шереметьєвою Л.А. і Тромсою С.О. кримінальних правопорушень за кваліфікацією – ч.3 ст.157, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України;
6) Зобов’язати керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. повідомити суд про виконання Ухвали суду (у відповідності до ст.129-1 Конституції України);
7) Зазначити в резулятивній частині ухвали вказані в заяві кваліфікаційні статті вчиненого злочину – ч.3 ст.157, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України;
8) За наслідками розгляду даної скарги надати копію належним чином завіреної ухвали”.
У відповідності до ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Солом’янського районного суду м.Києва, судова справа № 760/3599/21 почергово розподілялася на слідчих суддів, які один за одним брали в порядку ст.32, 34 КПК України самовідводи від розгляду даної справи. А коли слідчі судді у даному суді уже вичерпалися, то Голова Солом’янського районного суду м.Києва виніс ухвалу про передачу вказаної скарги до Київського апеляційного суду для визначення її підсудності. Київський апеляційний суд визначив підсудність скарги за вих. № 4223/11 від 11.02.2021 року за Печерським районним судом м.Києва.
У відповідності до протоколу автоматичного розподілу судової справи № 760/3599/21 Печерського районного суду м.Києва, скаргу за вих. № 4223/11 від 11.02.2021 року було розподілено на слідчого суддю Бусик О.Л.
17.08.2023 року, із затримкою розгляду судової справи на 10 днів, слідча суддя Печерського районного суду м.Києва Бусик Олена Леонідівна, за результатами розгляду скарги за вих. № 4223/11 від 11.02.2021 року, винесла ухвалу у справі № 760/3599/21, якою відмовила особі_1 у її задоволенні. Єдиною підставою для відмови у задоволенні скарги за вих. № 4223/11 від 11.02.2021 року тупорила шльондра Бусик О.Л. зазначила те, що “…факти, викладені у заяві не свідчать про вчинення кримінального правопорушення”.
З яких це пір під час виборів до Верховної ради України не приймати позовні заяви від кандидатів у народні депутати не являється кримінальним правопроступком? Адже саме тому під час виборів встановлено цілодобове чергування судів усіх рівнів, включаючи Верховний Суд. І потім, слідчі судді не наділені правом вирішувати, чи є злочин в діях тієї чи іншої особи, так як для цього існують органи досудового розслідування із відповідним штатом слідчих (детективів) та прокурорів. Більше цього, для слідства, з метою встановлення цього факту, закон відводить від 1 до 3 років слідчої роботи (ст.219 КПК України).
Відтак, рішення тупої курви Бусик О.Л. не узгоджується із нормами закону та здоровістю психіки. А оскільки корупційна лярва Бусик О.Л. під час розгляду справи № 761/3599/21 ще й порушила норми матеріального і процесуального права, то тим самим надала вагомі підстави для скасування її неправосудної ухвали Київським апеляційним судом:
— не викликала у судове засідання особу_1 як скаржника (адже зазначене в його скарзі прохання розглядати судову справу без його участі не позбавляло суддю обов’язку виконати вимоги ст.134-137 КПК України, тим паче що за два роки очікувань розгляду судової справи № 761/3599/21 обставини, які існували на момент подання слідчому судді скарги № 4223/11 від 11.02.2021 року, могли усунутися, що власне і відбулося;
— не викликала у судове засідання суб’єкта оскарження — керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.;
— викликала у судове засідання “представника НАБУ”, про призначення якого у справі суду не було доказів;
— викликала у засідання “представника НАБУ”, бездіяльність якого особою_1 не оскаржувалася;
— викликала у засідання “представника НАБУ”, про призначення якого у справі суду не було доказів;
— проводила судове засідання без участі особи_1 (адже суддя не повідомляла його про розгляд справи № 761/3599/21, про що і сама зазначає в своїй ухвалі);
— проводила судове засідання без участі керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. (адже суддя не повідомляла його про розгляд справи № 761/3599/21, про що і сама зазначає в своїй ухвалі);
— при винесенні рішення суддя знехтувала вимогами Наказу ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, який вимагав від керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. внести необхідні відомості до ЄРДР;
— не витребувала і не досліджувала заяву особи_1 від керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.;
— взамін розгляду скарги за вих. № 4223/11 від 11.02.2021 року суддя вдалася до протиправного розгляду заяви за вих. № 4195/04 від 04.02.2021 року про вчинене кримінальне правопорушення по суті справи, чого не дозволено нормами ст.26 КПК України;
— протиправно вирішувала ті питання, які законом віднесені до повноважень органу досудового розслідування (слідчого, процесуального керівника);
— при винесенні ухвали стверджувала обставини справи, не маючи на те підстав і повноважень, а також не посилаючись на жоден доказ, норму або на закон;
— постановила ухвалу (відмовила у задоволенні скарги за вих. № 4223/11 від 11.02.2021 року на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В., яка виразилася у невнесенні до ЄРДР відомостей заяви № 4195/04 від 04.02.2021 року, що передбачене ч. 1,4,5 ст.214 КПК України, Наказом ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, Узагальненням про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування ВССУ з розгляду Цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.17 року за № 9-49/0/4-17, а також Узагальненням «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затвердженого на засіданні Зборів суддів ВССУ 23.12.2016 року);
— винесла ухвалу (якою відмовила у задоволенні скарги за вих. № 4223/11 від 11.02.2021 року на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В., яка виразилася у невнесенні до ЄРДР відомостей заяви за вих. № 4195/04 від 04.02.2021 року про вчинені кримінальні правопорушення), ґрунтуючись лише на результатах судового розгляду такої заяви, що не дозволено ч.3 ст.214 КПК України;
— при винесенні ухвали суддя не надала значення тому, що представник НАБУ змінив підслідність заяви за вих. № 4195/04 від 04.02.2021 року до органів ТУ ДБР, в той час як ця прерогатива належить виключно прокурору, на підставі ч.7 ст.214 КПК України та Закону України “Про прокуратуру”;
— при винесенні ухвали суддя не врахувала те, що представник НАБУ, змінивши підслідність заяви за вих. № 4195/04 від 04.02.2021 року про вчинені кримінальні правопорушення, попередньо не виконав вимог ч.7 ст.214 КПК України, Закону України “Про прокуратуру” і Наказу ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року – не вніс до ЄРДР відомостей заяви про вчинені кримінальні правопорушення;
– винесла ухвалу у справі № 761/3599/21 на підставі судової практики, яка не являється нормами прямого права, а також посилаючись на не існуючий Наказ № 139 від 06.04.2016 «Про затвердження Положення про порядок ведення ЄРДР» (Із змінами, внесеними згідно з Наказами Генеральної прокуратури № 147 від 22.05.2017, №16 від 31.01.2019 року), якого ГПУ замінило 30.06.2020 року на Наказ № 298.
Слідча суддя Бусик О.Л. під час прийняття рішення за скаргою за вих. № 4223/11 від 11.02.2021 року залишила поза увагою такі засади кримінального провадження як верховенство права, законність, доступ до правосуддя, справедливість, об’єктивність, рівність усіх сторін провадження тощо.
За таких обставин, слідча суддя Бусик О.Л., постановивши Ухвалу у судовій справі № 761/3599/21 від 17.08.2023 року, якою відмовила у задоволенні скарги за вих. № 4223/11 від 11.02.2021 року, поданої на підставі ст.303-304 КПК України, фактично істотно порушила вимоги цих самих законів.
21.08.2023 року, на підставі усього вищенаписаного, особа_1 подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на Ухвалу божевільної шльондри Печерського районного суду м.Києва Бусик О.Л. у судовій справі № 761/3599/21 від 17.08.2023 року.
Вищенаписане надало суттєві підстави засумніватися, чи колаборантка Бусик О.Л. має будь-яку юридичну освіту і чи наділена правом відправляти правосуддя. Хоча, цілком має право на своє існування і припущення, що причиною прийняття такого неправосудного рішення являються психічні відхилення у аферистки Бусик О.Л. За інакших підстав ця тупа лярва за чималі роки своєї роботи в суді мусила б хоч чомусь навчитися, навіть якби вона і купила або підробила диплом про вищу юридичну освіту.
В той же самий час, брудна шалава Бусик О.Л. задекларувала авто Honda CR-V 2018 року випуску за 1 мільйон 38 тисяч 336 гривень при задекларованій зарплаті трохи більше ста тисяч гривень.
Згідно тієї ж самої декларації аферистки Бусик О.Л., остання володіє квартирою у Києві на 97,8 “квадратів”, у якій з нею проживають чоловік, троє синів і донька. Суддя також має половину іншої квартири у Києві на 41 “квадрат”. Шахрайка Бусик О.Л. також декларує земельну ділянку та будинок на 179 “квадратів” у Київській області і авто Honda Civic 4D 2008 року випуску. Варто зазначити, що вартість як нерухомості, так і автомобіля у документі не вказано. Але доходи судді досить скромні. За минулий рік вона заробила лише 167 тисяч 801 гривню. І отримала допомогу при народженні 2-х дітей у розмірі 33 тисяч 73 гривні. Тобто, заробляє безмозка Бусик О.Л., 14 тисяч гривень на місяць. Усе це чомусь досі залишається поза належною увагою уповноважених підрозділів НАЗК і НАБУ. Останнє являється незаконним і по крайній мірі дивним проявом бездіяльності НАЗК і НАБУ, адже за це закон передбачає кримінальне покарання, завдячуючи чому суддя-виродок Бусик О.Л. мала б зараз гнити у тюрмі, а не виносити неправосудні рішення.
А що стосується стану психіки дебілки Бусик О.Л., то її явна ненормальність доказується тим, що у порушення Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (Наказ ДСА України від 24.12.2019 року за № 1196 «Про внесення змін до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» з додатком, відповідно до якого затверджуються зміни до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом ДСА за № 814 від 20.08.2019 року), остання надіслала особі_1 електронну копію ухвали у судовій справі № 760/3599/21 від 17.08.2023 року у формі, яка не відповідає жодним вимогам: ухвала не зшита та не опломбована, шрифт ухвали значно менший дозволеного, в правому верхньому куті ухвали немає напису “З оригіналом згідно”, окремі слова в ухвалі виділені жирним кольором та надруковані великими літерами, в ухвалі не вказано де зберігається її оригінал, в ухвалі не написано, коли вона набрала законної сили, в ухвалі не вказано ПІП секретаря суду, в ухвалі немає підпису секретаря суду, ухвала не завірена гербовою печаткою суду, кожна друга сторона аркушу ухвали не перекреслена.
Усе це робить з вказаної ухвали шматок недієздатного паперу, який може бути використаним не за призначенням – для підтирання дупи Зеленського, який незаконно тримає її на посаді судді.
Також слід зазначити, що безграмотна і божевільна суддя Бусик О.Л. за наслідками розгляду скарг особи_1 на бездіяльність органів досудового розслідування, регулярно виносить неправосудні рішення, якими частково нівелює кропіткі досягнення громадської організації та перешкоджає наповненню державного бюджету на декілька десятків мільйонів гривень, тим самим послаблюючи боєздатність наших ЗСУ і тероборони та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури).
В статті 306 КПК України зазначається: «2.Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше 72 годин з моменту надходження скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше 5 днів з моменту надходження скарги. 3.Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність належним чином повідомленого слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги».
У відповідності до Наказу за № 298 ГПУ від 30.06.2020 року, в ч.2 (Облік кримінальних правопорушень) розділу II (Порядок формування та ведення реєстру), в п.8 зазначається (Цитата): «Відомості про декілька вчинених кримінальних правопорушень, зазначених в одній заяві, повідомленні або виявлених безпосередньо прокурором, слідчим чи працівником іншого підрозділу, незалежно від часу їх учинення, наявності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, вносяться до Реєстру за кожним правопорушенням окремо. 3. Кримінальні провадження, що надходять для проведення досудового розслідування з органів прокуратури до органу досудового розслідування або з органів досудового розслідування до іншого органу досудового розслідування, а також провадження, що надійшли з одного району в інший район, удруге не обліковуються і закінчуються провадженням за номером первинної реєстрації. При прийнятті рішення про передачу кримінального провадження за підслідністю відомості до Реєстру вносяться одночасно з направленням до органу досудового розслідування матеріалів кримінального провадження».
Відповідно ст.412 КПК України (Істотні порушення вимог кримінального процесуального закону):
“1. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу,
які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
2. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо:
1) за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито;
2) судове рішення ухвалено незаконним складом суду;
3) судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чи статтею 381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов’язковою; 4) судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов’язковою;
5) судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання; 6) порушено правила підсудності…”.
Відповідно вимогам ст.214 КПК України, передбачено:
«1. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
3. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
4. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про правопорушення не допускається».
Згідно із вимогами ст.8 КПК України, судові провадження здійснюються з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. У даному ж випадку аферистка Бусик О.Л. під час прийняття рішення за скаргою особи_1 залишила поза увагою такі засади кримінального провадження як верховенство права, законність, доступ до правосуддя.
Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ч.3 ст.8 Конституції). Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ч.1 ст.6).
Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами і доповненнями, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У доктрині Європейського суду з прав людини «право на суд» охоплює 3 елементи:
1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
У відповідності до ст.68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У відповідності до ст.64 Конституції (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Хіба не за ці вітчизняні і міжнародні стандарти права щодня і на протязі восьми років гинули в ОСС найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України та продовжують зараз гинути у російсько-українській війні? Тупа курка Бусик О.Л. через свою твердолобість і психічну ненормальність напевно уже забула про посмертний героїзм Небесної Сотні, воїнів АТО (ООС), солдат української армії і бійців територіальної оборони, які уже віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на шиї і у відповідності до існуючих стандартів міжнародного права. Більше цього, виродок Бусик О.Л. саме у такий злочинний спосіб навмисно сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню, бійців АТО (ООС), воїнів ЗСУ і бійців територіальної оборони, нівелюючи своїми диверсійними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ООС), учасники Майдану, воїни ЗСУ і бійці територіальної оборони, які щодня влаштовуватимуть божевільній колаборанці Бусик О.Л. фекальну люстрацію, якщо ВРУ, ВРП, Президент України і СБУ не бажають реагувати на її підривну діяльність, саботаж і державну зраду у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що аферистка Бусик О.Л. вчинила кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України.
А якщо врахувати те, що судова справа № 761/3599/21 від 17.08.2023 року також витікає з предмету громадської діяльності особи_1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність виродка Бусик О.Л. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді-шизофреніка Бусик О.Л. являються антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави.
Брудна хвойда Бусик О.Л. через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищує службові повноваження, перешкоджає доступу до правосуддя, вчиняє підроблення, затримує розгляд судових справ понад розумний строк, приховує вчинені злочини, надає допомогу організованим кримінальним угрупуванням, виносить неправосудні рішення, завдає шкоди економіці держави на декілька десяток мільйонів гривень, підриває міць і безпеку держави, деморалізує бійців ЗСУ і тероборони, вчиняє саботаж і диверсії, веде підривну діяльність, сприяє поразці ЗСУ і тероборони у війні з Росією, перешкоджає діяльності громадських організацій, завдає значної фізичної, матеріальної і моральної шкоди учасникам судових процесів, культивує і поширює корупцію, грубо порушує присягу судді, дискредитує судову владу України, підриває авторитет держави в очах світової громадськості. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Неадекватна наволоч Бусик О.Л. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки наша країна ще не зазнала поразки у війні. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею-дегенератом Бусик О.Л. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності твердолобої аферистки Бусик О.Л. наявний склад додаткових кримінальних правопорушень, що передбачені ч.1 ст.111 і ч.7 ст.111-1 КК України.
Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею-колаборантом Бусик О.Л. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ч.7 ст.111-1, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування.
З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ ДБР, ГСУ СБУ і НАЗК про вчинені кримінальні правопорушення суддею-колаборантом Бусик О.Л.
Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої ради правосуддя про не належну поведінку судді Бусик О.Л., яка грубо порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування ГСУ ДБР, ГПД НАБУ, ГСУ СБУ і НАЗК стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої ради правосуддя — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Бусик-О.Л.-неправосудна-ухвала-1

Бусик-О.Л.-неправосудна-ухвала-2

Підписатися
Сповістити про
6 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Ібрагім
6 місяців тому

Як можна бути такою тупою піздою? Ця лярва не має навіть базисного рівня юридичних знань! Або ця єбланка Бусик дійсно хвора на голову. Але і за таких обставин, що їй заважає перед винесенням ухвали трохи підчитати КПК і Накази ГПУ? Не перестаю дивуватися, чому ця смердюча жидовня є такою зачуханою, смердючою, самовпевненою, тупою, дурною і корумпованою?

Абрам
6 місяців тому

“Яблочко від яблоньки далеко не закотиться”. Пам’ятаєте цю корисну народну приказку? І на що ця драна потвора Бусик сподівається, що хтось одружиться чи вийде заміж за її четверо байстрюків, які носять в собі гени твердолобої мами-параноїчки? Чи не для цього Бусик зараз скуповує таке дороге придане? Нормальний зять або невістка на цю дурню ніколи не клюнуть! Кому зараз потрібні хворі на голову діти? І це якщо вони у них іще будуть, адже бог в заправило карає дітей за гріхи їх батьків…

Назар
6 місяців тому

Маразматична курва Бусик мусила зважити, що мужик чекав розгляду своєї скарги цілих 2 роки, тоді як досудове розслідування за ст.219 КПК обмежується терміном в 1-1,5 роки! Тобто, мразь Бусик знала, що якщо винесе неправосудне рішення, то скаржник більше не зможе переподати заяву про вчинення злочину і що фігурантам зійде з рук вчинене правопорушення за фактом сплину терміну давності! А це означає, що і відповідальність шльондри у такому разі має бути подвійною! А щодо неосудності суддів, на що в ухвалі посилається стерво Бусик, так нехай краще вмикне телевізор і побачить свого колегу з Макарова (голову суду), який зараз сидить зараз в… Читати далі »

Мар'яна
5 місяців тому

Хіба така єбонуто-корупційна сучара потрібна воюючій країні? Невже її шахрайські дії будуть викликати у наших бійців ЗСУ патріотизм і подвиги? Цю потвору потрібно або засудити, або покалічити до рівня інваліда, що б срала і мочилася під себе, що б більше не знущалася з наших волонтерів і учасників бойових дій (хоча, згідно Конституції, ця безголова шлюха не має права виносити неправосудні рішення навіть для безхатченків)!

Тоня
5 місяців тому

Для чого і навіщо з цією безграмотною хвойдою люди так тяжко страждають? На кінець, візьміть і видушіть з неї її рашистське гімно і удавіть її ним десь у глухих закутках її суду!

Неля
5 місяців тому

Таких тупих і смердючих шлюх потрібно без всякого жалю, стида і сорому мочити чи не в кожному закоулку Печерського районного суду Києва! Ганебна смерть корупційним сукам і колаборантам, адже від нинішньої нацистської влади їх законного покарання не дочекатися!