Сасевич Олександр Михайлович

Сасевич О.М., Мельник О.П., Усик Г.І. ВРП знищує волонтерів

ВРП, Новости, Популярные новости

Стаття 131 Конституції України тлумачить:
В Україні діє Вища рада правосуддя, яка:
1) вносить подання про призначення судді на посаду;
2) ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності;
3) розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;
4) ухвалює рішення про звільнення судді з посади;
5) надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою;
6) ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;
7) вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів;
8) ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого;
9)здійснює інші повноваження, визначені цією Конституцією та законами України.
Незалежний орган суддівського врядування:
-формується за принципом політичної нейтральності та професійності;
– відповідно до стандарту Ради Європи у складі більшість суддів, обраних суддями;
– члени ВРП призначаються на підставі відкритих конкурсів.
Головний орган в питаннях суддівської кар’єри:
– ухвалює рішення про призначення, звільнення, переведення суддів;
– відповідає за формування доброчесного, високопрофесійного, незалежного корпусу суддів;
– призначає та звільняє з посад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Єдиний дисциплінарний орган щодо покарання суддів:
– розгляд дисциплінарних справ щодо суддів здійснює прозоро;
– рішення про притягнення до відповідальності ухвалюються Дисциплінарними палатами, скарги на рішення розглядаються ВРП у пленарному складі.
ВРП контролює додержання закону та етики в діяльності прокурорів:
– ухвалює рішення стосовно порушення прокурором вимог щодо несумісності;
– здійснює розгляд скарг на рішення у дисциплінарних провадженнях стосовно прокурорів.
Роль у притягненні судді до кримінальної відповідальності:
– надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом;
– ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.
Роль в забезпеченні незалежності судової влади та дотриманні гарантій незалежності суддів:
– надає обов’язкові до розгляду висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, статусу суддів чи судоустрою;
– узагальнює пропозиції судів, органів та установ системи правосуддя стосовно законодавства щодо їх статусу та функціонування, статусу суддів та судоустрою.
Сприяє фінансовій незалежності суддів:
– бере участь у визначенні видатків Державного бюджету України на судову систему;
– погоджує перерозподіл бюджетних видатків між судами, крім Верховного Суду;
– затверджує нормативи кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення судів.
Участь у формуванні професійного корпусу державних службовців у системі правосуддя:
– затверджує регулятивні положення щодо проведення конкурсів для призначення на посади державних службовців в судах, органах та установах системи правосуддя;
– ухвалює рішення про затвердження персонального складу Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя.
Закони України, що супроводжують діяльність ВРП:
– «Про Вищу раду правосуддя»
– «Про судоустрій і статус суддів»
– «Про Вищий антикорупційний суд»
– «Про відновлення довіри до судової влади в Україні»
– «Про забезпечення права на справедливий суд»
– «Про Регламент Верховної Ради України»
– «Про звернення громадян»
Підзаконні акти, що супроводжують діяльність ВРП:
– Указ Президента України «Про Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки» від 11 червня 2021 року № 231/2021
– Указ Президента «Питання конкурсу з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя» від 23 липня 2022 року № 527/2022
– Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної антикорупційної програми на 2023—2025 роки» від 04.03.2023 року за № 220
Міжнародні стандарти судочинства, якими керується ВРП:
– Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи
– Висновки КРЕС
– Висновки СЕPEJ
– Висновки Венеціанської комісії
– Документи Європейської мережі рад правосуддя
– Бангалорські принципи поведінки судді
– Коментарі до Бангалорських принципів
– Європейська Хартія про статус суддів
– Основні принципи незалежності судових органів
– Велика хартія суддів
– Монреальська універсальна декларація щодо незалежності правосуддя
– Загальна (Універсальна) хартія судді
– Статут суддів в Європі (Європейська асоціація суддів, 1997 року)
– Бордоська декларація
– Збірка “Європейські та міжнародні стандарти у сфері судочинства”
– Висновки Консультативної ради європейських прокурорів.
Практика ЄСПЛ у сфері правосуддя, якими керується ВРП:
– Міжнародні акти та практика ЄСПЛ
– Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.
З 06.02.2021 року, на підставі усього вищезазначеного та по даний час, особа_1 подав до Вищої ради правосуддя (вул.Студентська, 12-А, м.Київ, 04050) приблизно 250 дисциплінарних скарг щодо вчинених суддями першої, другої і третьої інстанцій дій, що мають ознаки дисциплінарних проступків, визначених підпунктами «а», «б», «г», «ґ», «д» пункту 1; пунктами 2, 3, 4, 5, 12 частини першої та пункту 2 (скасоване рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права та неналежного ставлення до службових обов’язків) статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також у зв’язку з тим, що певні судді регулярно погрожують особі_1 розправою та сфальшованим засудженням, переслідують його як фізичну і юридичну особу, не дозволяють знімати на портативний відеозаписуючий пристрій (на телефон) відкриті судові засідання, умисно наносять значної матеріальної і моральної шкоди та шкоди здоров’ю особі_1 (аж до стану інвалідності), перешкоджають діяльності громадської організації та законній господарській діяльності, умисно затягують розгляд судових справ до 2-8 років, фабрикують звинувачення у неналежній поведінці під час судових засідань та ведуть себе неадекватно, фабрикують декларації, культивують корупцію, шкодять економічним і безпековим інтересам держави, дискредитують вітчизняну судову владу, порушують присягу судді, вчиняють службові підроблення, приховують вчинені злочини, надають допомогу злочинним особам і кримінальним угрупуванням, деморалізують воїнів ЗСУ і бійців тероборони, наражають ЗСУ на поразку у війні з Росією тощо. Паралельно, з цього самого приводу, до Вищої ради правосуддя (вул.Студентська, 12-А, м.Київ, 04050) перекидалися з НАБУ, ДБР та СБУ заяви особи_1 про вчинення низкою суддів кримінальних правопорушень і дисциплінарних проступків, в приблизній кількості 90 штук.
Серед таких суддів найчастіше фігурували такі особи: суддя Краматорського міського суду Донецької області Митрофанова А.О., суддя Солом’янського районного суду міста Києва Бурлака О.В., суддя Шевченківського районного суду міста Києва Антонюк М.С., судді Київського апеляційного суду Сілкова І.М., Балацька Г.О., Горб І.М., судді Київського апеляційного суду Шроль В.Р., Миколюк О.В., Дзюбін В.В., судді Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., Кияшко О.А., Васильєва М.А., суддя Шевченківського районного суду міста Києва Дунаєвська Д.Л., судді касаційного кримінального Суду Макаровець А.М., Маринич В.К., Марчук Н.О.
При чому слід особливо відмітити, що вказані судді завдали непоправимої шкоди економічним інтересам нашої держави на мільярди гривень, шляхом винесених ними сотень неправосудних ухвал, якими перешкодили наповнення держскарбниці податками і зборами, а також безпековим інтересам держави, адже своїми сотнями неправосудних ухвал приховали злочини корупційних чиновників, детективів, правоохоронців, слідчих, суддів, депутатів різних рівнів, прокурорів тощо. І що найголовніше, саботуючи роботу судів, роками виносячи тисячі неправосудних рішень, вказані судді тим самим спровокували виникнення в особи_1 низки не виліковних інвалідизуючих захворювань та нанесли йому грошовий збиток на десятки мільйонів гривень.
При чому, грошові витрати на лікування в ці суми не входять, адже перебіг хворіб щодня ускладняється і потребує все більших і більших витрат. Не дивлячись на все це, особа_1 в муках і в безсонні, по 20 годин на день (без вихідних і святкових днів, без відпусток), в дощову і спекотну погоду, без заробітної плати та будь-яких урядових подяк і надалі невпинно продовжував боротися як громадський діяч та волонтер із корупціонерами і казнокрадами різних мастей, із шахраями і колаборантами, зрадниками і диверсантами, тим самим допомагаючи нашим бійцям ЗСУ і теробороні у веденні війни з РФ.
За таких обставин Вища Рада правосуддя не мала жодного права і надалі приховувати вказані порушення в діяльності хоча б перерахованих вище суддів та відкрити хоча б на них формальні дисціплінарні провадження. Однак, цього в жодному разі не сталося: ані за попереднього складу ВРП, ані за теперішнього оновленого.
А саме, станом на 14.08.2023 року жодного рішення ВРП з відкриття дисциплінарних проваджень за поданими 340-ка дисциплінарним скаргам особи_1 чомусь так і не було прийнято.
До того ж, члени ВРП лише приблизно у 8 випадках повідомили особу_1 про наслідки розгляду його 8 дисциплінарних скарг, якими йому було відмовлено у відкритті провадження у причині нібито зазначення в скаргах лише ініціалів оскаржуваних суддів, в той час як це дисциплінарною процедурою нібито передбачено зазначати їх повні імена і по-батькові. Крім цього, ВРП повернуло особі_1 біля шести заяв нібито через те, що НАБУ, ДРБ і ГПУ не мали права від його імені переадресовувати до ВРП заяви, в яких чітко вбачалися ознаки дисциплінарних порушень в діяльності суддів, що є неправдою у відповідності до положень Закону України “Про звернення громадян”. Разом з тим, термін притягнення до дисциплінарної відповідальності на даний час для значної частини оскаржуваних суддів за фактом закінчення строку давності уже минув. А судячи з Акту № 664/0/15-23 від 27.06.2023 року “Про вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя”, ВРП має за мету покарати не вказаних злочинних суддів, а громадську організацію та волонтерів, при цьому зухвало перевищуючи свої повноваження, шляхом вчинення підроблення та методом завідомо неправдивого повідомлення правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення.
Останнє досить легко доказується на прикладі того, що Голова ВРП Усик Григорій Іванович, разом із Членами Вищої ради правосуддя Мельником Олексієм Петровичем та Сасевичем Олександром Михайловичем неправомірно звернулися 27.06.2023 року до Міністерства юстиції України з пропозицією розглянути питання щодо проведення перевірки діяльності ГО «Україна проти свавілля чиновників», в той самий час як перевірки зараз урядом України заборонені:
– Законом № 2118 від 24 лютого 2022 року;
– Постановою Кабінету Міністрів №303 від 13 березня 2022 року;
– Законом № 2260 від 20 травня 2022 року;
– Постановою № 1363 від 11.10.2023 року;
– Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”
– Законом України від 17.03.2020 року за № 533-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів,
спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)
– Законом України від 15.02.2022 року за № 2260-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та
єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану”
– Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року за № 1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на
території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”
– Наказом Державної регуляторної служби України від 15.11.2021 року за № 383 “Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2022 рік”
– Роз’яснення Міністерства економіки України “Мораторій на перевірки бізнесу під час карантину”.
Зрештою, діяльність ГО «Україна проти свавілля чиновників» не забезпечується урядом, а тому виборювати право на існування такої організації не виправдовується для їх керівників. Насправді ж, боротися нашому уряду потрібно не з громадськими організаціями, які допомагають уряду і ЗСУ, а з корумпованою і колаборантною ВРП, яке своїми ганебними та протиправними діями регулярно нищить основи нашої держави. Як би то не було, безкоштовні волонтери і активісти завжди допомагатимуть ЗСУ і теробоні боротися із РФ, в той час як колаборанти і корупціонери з ВРП завжди були і будуть кримінальною обузою для держави.
Разом з тим, в маніакальній погоні за отриманням чергових хабарів, безмозкі виродки Мельник О.П., Сасевич О.М. та Усик Г.І., відразу після обрання їх на посаду членів і Голови Вищої ради правосуддя, 27.06.2023 року вирішили в черговий раз атакувати останній форпост свободи слова та демократії в Україні – Громадську організацію “Україна проти свавілля чиновників” шляхом бездоказового обвинувачення у нібито втручанні в діяльність суддів з метою перешкодити виконанню ними службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення (ч.1 ст.376 КК України).
А в обґрунтування підстав своєму злочинному задуму аферисти Мельник О.П., Сасевич О.М. і Усик Г.І. заклали завідомо брехливі повідомлення судді Краматорського міського суду Донецької області Митрофанової А.О., судді Солом’янського районного суду міста Києва Бурлаки О.В., судді Шевченківського районного суду міста Києва Антонюк М.С., суддів Київського апеляційного суду Сілкової І.М., Балацької Г.О., Горб І.М., суддів Київського апеляційного суду Шроля В.Р., Миколюка О.В., Дзюбіна В.В., суддів Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., Кияшко О.А., Васильєвої М.А., судді Шевченківського районного суду міста Києва Дунаєвської Д.Л., суддів касаційного кримінального Суду Макаровець А.М., Маринича В.К., Марчука Н.О. та власну нічим не підтверджену думку, яка повністю суперечить позиції “належності” і “припустимості” доказів в розумінні ч.2 ст.84, ч.1 ст.86, ч.1,2 ст.87, ст.88, ч.1,2 ст.89, ст.94, п.3 ч.1 ст.276 КПК України.
А саме, як це стверджують у своєму надуманому Акті від 27.06.2023 року за № 664/0/15-23 “Про вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя” психічно хворі виродки Мельник О.П., Сасевич О.М. і Усик Г.І., що на такому-то веб-сайті в мережі інтернет Громадська організація “Україна проти свавілля чиновників” розміщує матеріали, які перешкоджають діяльності суддів.
В той же самий час, аферисти Мельник О.П., Сасевич О.М. і Усик Г.І. не зазначають у своєму божевільному висновку, на підставі яких доказів вони прийшли саме до такого нездорового висновку? Також, вказані виродки ніде не зазначають, а кому насправді належить вказаний веб-сайт? Адже як це було уже неодноразово встановлено за результатами проведеного незалежного журналістського розслідування ГО “Україна проти свавілля чиновників” та безпосереднім оглядом адміністративної частини вказаного веб-сайту двома суддями різних судів першої інстанції, оглядом скріншотів адміністративної частини згаданого веб-сайту – колегією суддів другої інстанції, а також безпосереднім оглядом адміністративної частини даного веб-сайту колегією суддів другої інстанції, то згаданий веб-сайт досі знаходиться під керівництвом і адміністративним керуванням одразу 4 (чотирьох) незалежних одне від одного юридичних і фізичних осіб, і хто саме з них розміщує на спільному веб-сайті патріотично настроєну інформацію, досі поки що не встановлено.
А той факт, що тупоголові шахраї Мельник О.П., Сасевич О.М. і Усик Г.І. посилаються в своєму божевільному Акті від 27.06.2023 року за № 664/0/15-23 “Про вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя” як нібито на прийнятний доказ підконтрольності вказаного веб-сайту ГО “Україна проти свавілля чиновників” лише через те, що на ньому розміщуються копії відеозаписів декотрих відкритих судових засідань, насправді ще не служить належним і припустимим доказом тому, так як за правилами спільноти YouTube, любе його відео (html-код) можна безперешкодно копіювати і клонувати, при цьому навіть не отримуючи дозволу від їх справжніх власників. Також, як це було вже встановлено за результатами проведеного незалежного журналістського розслідування ГО “Україна проти свавілля чиновників” та безпосереднім оглядом скріншотів згаданого Ютуб-каналу двома незалежними одне від одного суддями першої інстанції, а також безпосереднім оглядом відповідних скріншотів згаданого Ютуб-каналу колегією суддів Київського апеляційного суду з розгляду цивільних справ, що вказаний неуками і дебілами Мельником О.П., Сасевичем О.М. і Усиком Г.І. Ютуб-канал насправді знаходиться під керівництвом і адміністративним керуванням фізичної особи Ігоря Бродського, що мало б відкинути наявні у божевільних виродків Мельника О.П., Сасевича О.М. і Усика Г.І. претензії до ГО “Україна проти свавілля чиновників”. Більше цього, Ютуб-канал, на якого хворобливо посилаються у своєму шахрайському Акті душевно хворі Мельник О.П., Сасевич О.М. і Усик Г.І., насправді був створеним у 2014 році, тоді як ГО “Україна проти свавілля чиновників” була створеною (зареєстрованою) в 2015 році.
Здавалось би, навіть ці дві речі мали б схилити правоохоронні органи для притягнення до кримінальної відповідальності колаборантів Мельника О.П., Сасевича О.М. і Усика Г.І. до тюремного ув’язнення як мінімум за ст.189, 383, 384, 366, 192, 112 КК України.
Крім цього, диверсантів Мельника О.П., Сасевича О.М. і Усика Г.І. аж ніяк не можна залишати на роботі в якості членів і Голови ВРП, так як існують підстави для їх звільнення через гостру невідповідність займаній посаді. Це саме стосується і положення ст.170 КК України, адже колаборанти Мельник О.П., Сасевич О.М. і Усик Г.І. своїми сфальшованими Актами перешкоджають діяльності ГО “Україна проти свавілля чиновників”, що наруку зовнішнім ворогам нашої держави, і що мусить стати другою підставою для їх кримінального переслідування.
Якби там не було, ГО “Україна проти свавілля чиновників” наділена усіма можливими повноваженнями від Мінюсту України на ведення спостереження за роботою судових органів, що вона власне і робить останні 7 років в рамках наявного Статуту. При чому, вказана громадська організація виконує свою громадську роботу сумлінно, безоплатно та виключно після процесу прийняття професійними суддями судових рішень, а не на етапі слухання судових справ чи підготовки до винесення судових рішень. В такому разі, згідно чинного законодавства, така форма громадської діяльності не може являтися злочинною. В протилежному випадку, жодного злочинного суддю не можна було б притягнути до кримінальної відповідальності. В той же самий час, зараз по тюрмам України відсиджуються десятки корумпованих і свавільних суддів за фактами винесення неправосудних рішень та за вчинення ними інших кримінальних дій.
Поміж тим, згідно наявної інформації в мас-медіа (в тому числі розміщеної на інтернет-порталі “Еспрессо.тв”), Олександр Сасевич у 2018-му році брав участь у зустрічах, де заздалегідь погоджувалися кандидатури до Вищої ради правосуддя від З’їзду суддів. А це не відповідає принципам відбору на посади та підриває довіру до суддівської незалежності.
Журналісти Bihus зафіксували своїми камерами, як Сасевич разом з іншими суддями брав участь в одній із таємних нарад в приміщенні Адміністративного суду, де обговорювались саме такі питання. Із наради Сасевича вийшов останній разом із суддею сумновідомого ОАСКу Богданом Саніним та сів з ним в одне авто. Сасевич також був засвіченим і на маніпуляціях з декларуванням майна.
Зокрема, навмисно занизив ціну своєї автівки – Suzuki SX4 2012-го року випуску, вказавши вартість всього 149 тисяч 900 гривень, тоді як на той час таке авто навіть вживане — коштувало дорожче. У 2014-му році дружина Сасевича придбала ще одне авто Volkswagen Passat 2013-го року. Вже у 2020-му році дружина кандидата до ВРП разом із сином придбала квартиру у Львові на 92 кв.м та 2 паркомісця.
У скільки ця покупка обійшлася родині – суддя не пам’ятає. Як бачимо, відповідальність, відкритість та незалежність, які є обов’язковими для члена ВРП – не найсильніші сторони Олександра Сасевича. Сподіваємось, що аферисти Мельник О.П., Сасевич О.М. і Усик Г.І. і на себе складуть відповідні Акти допущених порушень та найближчим часом передадуть їх до Офісу ГПУ.
Статтею 383 КК України (Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину) передбачено:
Завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому або органу досудового розслідування про вчинення злочину – карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.
Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжко­му злочині або із штучним створенням доказів обвинувачення, а також вчинені з корисливих мотивів, – караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Неправдивість цього повідомлення характеризує фактичні обставини злочину, а не юридичну їх оцінку. Якщо особа повідомляє дійсні (правдиві) відомості, але по­миляється щодо їх юридичної оцінки, то ознаки злочину, передбачено­го ст.383 КК України, відсутні. Не може кваліфікуватися за ст.383 КК України і так зване «самообмовляння», коли особа удавано обвинувачує саму себе у вчиненні злочину. Таке рішення пояснюється тим, що навіть після порушення кримінального провадження давання підозрюваним чи обвинувачуваним завідомо неправдивих показань, у тому числі й самообмовляння, не тягне за собою відповідальності. Повідомлення може бути здійснене у будь-якій формі: усно, письмово, по теле­фону, з використанням комп’ютерних мереж тощо. Повідомлення може виходити від власного імені, бути анонімним чи від імені іншої особи, але має бути спрямоване на адресу лише органів (службових осіб), що наділені за законом правом на порушення та здійснення кримінального провадження, а саме до суду (п.20-22 ч.1 ст.3 КПК України), прокурора (п.15 ч.1 ст.3, ст.36 КПК України), слідчого (п.17 ч.1 ст.3, ст.40 КПК України) або до органу досудового розслідування (ст.38 КПК України). Тому неправдиве повідомлення про злочин, яке спрямовується на адресу інших органів чи осіб, не утворює складу зло­чину, передбаченого ст.383 КК України, бо в цьому випадку не заподіюється шкода інтересам правосуддя. За ч.2 ст.383 КК України караються ті самі дії, якщо вони: а) або поєднані з об­винуваченням у тяжкому (ч.4 ст.12 КК України) чи особливо тяжкому (ч.5 ст.12 КК України) зло­чині; б) або пов’язані зі штучним створенням доказів обвинувачення (наприклад, підроблення речових доказів та документів, використання лжесвідчень тощо); в) або учинені з корисливих мотивів (прагнення одержати внаслідок вчинення злочину ма­теріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди). Якщо злочин, передбачений ст.383 КК України, одночасно містить ознаки діяння, перед­баченого ст.259 КК України, то вчинене заподіює шкоду не тільки відносинам у сфері здій­снення правосуддя, а й громадській безпеці, що потребує кваліфікації таких дій за сукупністю злочинів, передбачених цими статтями КК України).
Суб’єктивна сторона злочину характеризується лише прямим умислом, бо вказівка закону на завідомо неправдивий характер повідомлення свідчить про усві­домлення винним того, що спрямовані ним на адресу відповідних органів відомості не відповідають дійсності, і його бажання вчинити такі дії. Помилкова думка особи про відповідність відомостей дійсності виключає відповідальність за ст. 383 КК України. Суб’єкт злочину загальний – будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.
Стаття 170 КК України (Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій) тлумачить:
“Умисне перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій або їх органів – карається виправними роботами на строк до 2 років або позбавленням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років”.
Відповідно статті 384 КК України (Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу:
1. Завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, – караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. 2. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів, – караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.
У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Отож, хіба не за ці стандарти права щодня і на протязі восьми років гинули в ОСС найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України та продовжують зараз гинути у російсько-українській війні? Виродки Мельник О.П., Сасевич О.М. і Усик Г.І. через свою нахабність, безграмотність, бездарність, протиправність і неадекватність напевно уже забули про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, воїнів ЗСУ і бійців територіальної оборони, які віддали свої безцінні життя за право уцілілих рештків українського народу жити без ярма на шиї і у відповідності до європейських стандартів міжнародного права. Більше цього, шахраї Мельник О.П., Сасевич О.М. і Усик Г.І. саме у такий спосіб навмисно сплюндровують добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і ветеранів АТО (ООС), воїнів ЗСУ і бійців територіальної оборони, нівелюючи своїми ганебними і протиправними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ООС), учасники Майдану, воїни ЗСУ і бійці територіальної оборони, які щодня влаштовуватимуть колаборантам Мельнику О.П., Сасевичу О.М. і Усику Г.І. фекальну люстрацію, якщо ВРУ, Етична рада ВРП, СБУ, ГПУ і Президент України не бажають реагувати на кричущі факти їх підривної діяльності, колабораціонізму, корупції і саботажу у передбачений законом спосіб. Вищенаписане дає чіткі підстави вважати, що безмозкі провокатори Мельник О.П., Сасевич О.М. і Усик Г.І. вчиняють умисні кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.383, ч.3 ст.384, ч.2 ст.366, ч.2 ст.192, ст.112, ч.1 ст.396, ч.2 ст.364, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що протиправна діяльність дебілів Мельника О.П., Сасевича О.М. і Усика Г.І. є частиною громадської діяльності особи_1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то любі неправомірні дії неадекватів Мельника О.П., Сасевича О.М. і Усика Г.І., по відношенню до особи_1, слід розцінювати як такі, що направлені на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягнуть за собою додаткову кримінальну відповідальність, передбачену ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, незаконні дії орків Мельника О.П., Сасевича О.М. і Усика Г.І. являються антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до суб’єктів неприбуткових організацій та керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Божевільні ватники Мельник О.П., Сасевич О.М. і Усик Г.І. через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом фальшують Акти ВРП та переслідують громадських діячів і волонтерів, перешкоджають діяльності громадських організацій, загрожують життю і здоров’ю активістів, займаються наклепами, подають завідомо неправдиві повідомлення в ГПУ та в правоохоронні органи про втручання в діяльність суддів, схиляють Мінюст до незаконних перевірок ГО, продають безграмотним особам повноваження судді, отримують від суддів хабарі (за не відкриття проти них дисциплінарних проваджень, за фальсифікацію результатів кваліфікаційного оцінювання, за надання статусу безстроковості повноважень судді, за приховування вчинених суддями дій, які призводять до каліцтв учасників судових процесів, за завдання учасника судових проваджень матеріальної і моральної шкоди), вчиняють саботаж і диверсії, дискредитують вітчизняну судову гілку влади, порушують присягу члена ВРП, деморалізують бійців ЗСУ і тероборони, вчиняють службові підроблення, приховують вчинені злочини, надають допомогу злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, сприяють поразці ЗСУ у війні з Росією. Аферисти Мельник О.П., Сасевич О.М. і Усик Г.І. умисно вчиняють злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має жорстоко каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці підривниками Мельником О.П., Сасевичем О.М. і Усиком Г.І. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення.
Зазначене підтверджує, що в діяльності виродків Мельника О.П., Сасевича О.М. і Усика Г.І. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 і ч.7 ст.111-1 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень зрадниками Мельником О.П., Сасевичем О.М. і Усиком Г.І. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.383, ч.3 ст.384, ч.2 ст.366, ч.2 ст.192, ч.2 ст.364, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.7 ст.111-1, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГСУ СБУ, ГСУ ДБР та ГСУ ГПУ про вчинені кримінальні правопорушення невігласами Мельником О.П., Сасевичем О.М. і Усиком Г.І. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Етичної ради ВРП про не належну поведінку Мельника О.П., Сасевича О.М. і Усика Г.І., які грубо і регулярно порушують присягу члена ВРП. Очікуємо результатів адекватного реагування керівників ГСУ ДБР, ГСУ СБУ та ГСУ ГПУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР та об’єктивних результатів проведеного досудового розслідування, а від Етичної ради ВРП — відкриття дисциплінарної справ. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

МРТ-хребта-грижі-дисків-та-хребців

Мельник-О.П.,-Сасевич-О.М.,-Усик-Г.І.-Підроблення-Акту-1

Мельник-О.П.,-Сасевич-О.М.,-Усик-Г.І.-Підроблення-Акту-2

Мельник-О.П.,-Сасевич-О.М.,-Усик-Г.І.-Підроблення-Акту-3

Мельник-О.П.,-Сасевич-О.М.,-Усик-Г.І.-Підроблення-Акту-4

Мельник-О.П.,-Сасевич-О.М.,-Усик-Г.І.-Підроблення-Акту-5

Мельник-О.П.,-Сасевич-О.М.,-Усик-Г.І.-Підроблення-Акту-6

Мельник-О.П.,-Сасевич-О.М.,-Усик-Г.І.-Підроблення-Акту-7

Мельник-О.П.,-Сасевич-О.М.,-Усик-Г.І.-Підроблення-Акту-8

Мельник-О.П.,-Сасевич-О.М.,-Усик-Г.І.-Підроблення-Акту-9

Мельник-О.П.,-Сасевич-О.М.,-Усик-Г.І.-Підроблення-Акту-10

Мельник-О.П.,-Сасевич-О.М.,-Усик-Г.І.-Підроблення-Акту-11

Мельник-О.П.,-Сасевич-О.М.,-Усик-Г.І.-Підроблення-Акту-12

Підписатися
Сповістити про
7 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Адам
6 місяців тому

Тут і без призначення судової експертизи більше чим доказується наявність прямої вини тих суддів, які сотнями раз виносили одні і тіж самі неправосудні ухвали, якими відмовляли активісту у задоволенні його скарг на не внесення відомостей до ЄРДР, через що даний чоловік мусив регулярно переробляти те, чого по закону не мусив: повторно складати і переподавати заяви про вчинення кримінальних правопорушень, а потім знов і знов переподавати скарги в суди першої-третьої інстанції через не внесення органом досудового слідства відомостей до ЄРДР. Ця лишня робота заставляла активіста роками просиджувати у комп’ютера, що не могло не викликати у нього гриж хребців і міжхребцевих дисків.… Читати далі »

Тарас
6 місяців тому

Як на мене, у нанесенні шкоди здоров’ю волонтерам також винні і Сасевич О. М., Мельник О. П. та Усик Г. І. Ці недорозвинені падли саботували розгляд 340 дисциплінарних скарг, за які від злочинних суддів отримали сумарно сотні тисяч, якщо не декілька мільйонів доларів США. Що б написати таку кучу скарг людям потрібно було роками сидіти у свого компьютера, тому це не могло їм не вилізти певними болячками у їх хребтах! А скільки грошей люди марно витратили на те, що б написати і через пошту відправити ці дисциплінарні скарги? Усі ми добре знаємо, скільки зараз коштують марки до конвертів і самі… Читати далі »

Аня
6 місяців тому

Я адвокат. Вирішила за ради істини опитати працівників кримінальних канцелярій окремих київських районних судів і Київського апеляційного суду, адже все рівно там щодня буваю у справах роботи. Як виявилося, керівника цієї ГО там дуже добре знають, так само як і Юру Слюсаря. Але правда виявилася зовсім іншою. Керівник ГО по цим усім судам уже не ходить більше року, оскільки судді зробили з нього кволу і малоходячу людину. І ця справка з Добробуту це доказує. Тоді навіщо в своєму підробленому акті ця напіврозумна піздобратія Мельник О.П., Сасевич О.М. і Усик Г.І. оббріхують керівника ГО і його організацію? Вважаю, що місце для… Читати далі »

Адам
6 місяців тому

340 дисциплінарних скарг на дії суддів, в яких в тій чи іншій мірі одночасно вимальовуються кримінальні проступки, вимагали від уповноважених членів ВРП надсилати відповідні повідомлення до ГПУ з наданням копій скарг (заяв), чого ці мудаки чогось не робили. Згідно КПК, якщо хтось і якось дізнався про наявність злочину в діях когось, то одразу набув обов’язку повідомити про це відповідні правоохоронні органи або прокуратуру. А якщо цього у якійсь причині не було зроблено, то тим самим отой “хтось” в ту ж саму мить сам перетворюється у злочинця за ч.1 ст. 396 і ст. 256 КК України! Про це навіть показують по… Читати далі »

Орест
6 місяців тому

от і навіщо нашій країні, яка зараз воює з непосильним супостатом така злочинна падаль Мельник О.П., Сасевич О.М. і Усик Г.І.? в них усіх немає йоти ума і граму користі для держави! ця йобана шахрайська наволоч за наші українські зарплати лише шкодить інтересам нашої держави! трійка єврейської пархатні ще не встигла просидіти в своїх кріслах і півроку, а вже встигла зрадити державу та нанести значний ущерб діяльності наших активістів і волонтерів!

Мар'яна
6 місяців тому

Ці божевільні засранці Сасевич О.М., Мельник О.П. і Усик Г.І. для того і були обраними злочинним єврейським урядом, що б згодом керувати ними! А якби до ВРП були обраними чесні і здорові на голову люди, то вони явно б не піддалися злочинному їх впливу! От і маємо те, що маємо, як казав перший президент Кравчук. Єдине що ми можемо, то це порозривати їх смердючі єврейські роти і щодня туди заливати відра свинячого гімна, сподіваючись що від цього у них спаде валютний апетит і божевільна жага до самоуправства та до перевищення службових повноважень.

Ольга
6 місяців тому

Я так розумію, що порядок розгляду повідомлень про втручання в діяльність судді має включати не лише факти втручання певними особами саме в таку суддівську діяльність, але і встановлення їх причин. Тобто, якщо судді Митрофанова А.О., Антонюк М.С., Сілкова І.М., Балацька Г.О., Горб І.М., Шроль В.Р., Миколюк О.В., Дзюбін В.В., Кепкал Л.І., Кияшко О.А., Васильєва М.А., Дунаєвська Д.Л., Макаровець А.М., Маринич В.К., Марчук Н.О. сотні раз виносили неправосудні ухвали при розгляді апеляційних скарг особи_1, тим самим завдавши йому крупної матеріальної шкоди та шкоди його здоров’ю, то Мельник О.П., Сасевич О.М. і Усик Г.І. не мали права брати до своєї уваги перше,… Читати далі »