Охріменко Сергій Іванович

Охріменко С.І., Ткаченко А.В., Ковалішина М.В. Орки проти ГО

Новости, Популярные новости, Прокуратура

З 22.10.2021 року в слідчому управлінні Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування у сфабрикованому проти громадської організації кримінальному провадженні за № 42021100000000654 за ч.1 ст.377 КК України.
При чому, жодних доказів вчиненого злочину членами та керівником громадської організації у справі даного кримінального провадження досі немає. Саме з цією метою, аби і надалі провадити незаконне досудове розслідування, старша слідча слідчого управління Головного управління Національної поліції у м.Києві Ткаченко Анна Володимирівна і слідча слідчого управління Головного управління Національної поліції у м.Києві Ковалішина М.В. та процесуальний прокурор відділу Київської міської прокуратури Охріменко Сергій Іванович провели незаконний обшук приватного підприємства “Клініка доктора Василевича” керівника громадської організації та вилучили компьютер, якого долучили до справи кримінального провадження як ніби-то належний і припустимий доказ, в той час як мали у своєму володінні лише ухвалу суду на обшук приміщення громадської організації, яка на час проведення обшуку клініки знаходилася зовсім за іншою поштовою адресою.
Добре знаючи, що у справі кримінального провадження за № 42021100000000654 від 22.10.2021 року досі немає жодного доказу про вчинення кримінального правопорушення, включаючи висновок судово-технічної експертизи, яка у своєму висновку також не містить прямих доказів вчиненого злочину, старша слідча слідчого управління Головного управління Національної поліції у м.Києві Ткаченко А.В. і слідча слідчого управління Головного управління Національної поліції у м.Києві Ковалішина Марія Віталіївна та процесуальний прокурор відділу Київської міської прокуратури Охріменко С.І. впродовж чотирьох з половиною місяців, не дивлячись на численні заяви та клопотання, досі не надають адвоката, або ж надають адвокатів, однак залякують їх, що останні беруть самовідводи.
Відтак, за весь час досудового слідства, всупереч КПК України та Конституції України, особу_1 не було забезпечено адвокатом, а всі процесуальні і слідчі дії, від обшуку, вилучення майна клініки, вручення підозри, продовження строку на досудове розслідування, допит, ознайомлення з матеріалами провадження і т.д. вчинялися і продовжують вчинятися без обов’язкової участі адвоката.
Щодо обов’язку ознайомитися з матеріалами кримінального провадження за № 42021100000000654 від 22.10.2021 року, особа_1, виходячи з того, що він на даний час перебуває на лікуванні (в післяопераційному періоді), подав чимало клопотань на ім’я старшої слідчої слідчого управління Головного управління Національної поліції у м.Києві Ткаченко А.В. такого змісту:
“Повістками на 22.01.2024 року – 02.02.2024 року мене було викликано слідчою Ткаченко А.В. в СУ ГУ НП у м.Києві для ознайомлення з матеріалами відкритого кримінального провадження № 4202100000000654 від 22.10.2021 року, куди я прибути не можу у поважній причині:
1) Через різке обмеження рухів в нижніх кінцівках грижами міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта, рожистим запаленням та циркулярними трофічними виразками обох гомілок;
2) Через важку степінь лімфо-венозної недостатності глибоких та поверхневих вен обох нижніх кінцівок;
3) Через недостатність серцево-судинної системи;
4) Через потребу у щоденних перев’язках не зашитих 7 післяопераційних ран і циркулярних трофічних виразок;
5) Через потребу в щоденному отриманні консультативних заключень (підписуванні обхідного листка лікарями-спеціалістами) з приводу потреби у ВТЕК;
6) Через щоденні гіпертонічні кризи та енцефалопатію;
7) Через відсутність у мене адвоката.
Крім цього, у зв’язку з виникненням у мене катаракти та через різке падіння зору на обох очах, лікарі 4 МКЛ прописали мені носіння спеціальних (асферичних) окулярів, які я уже замовив (та оплатив) і очікую їх виготовлення за кордоном (в Турції. Термін виготовлення таких окулярів складатиме приблизно 14-40 днів).
Усе вищенаписане підтверджується копіями документів, які уже наявні у кримінальному провадженні у вигляді виписок з двох лікарень, протоколу МРТ-обстеження та довідки лікаря-хірурга з поліклініки №2 МКЛ №4. Крім цього, у мене немає коштів на таксі, оскільки громадська діяльність державою не оплачується.
На підставі вищенаписаного прошу відкласти моє ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 4202100000000654 від 22.10.2021 року до поліпшення стану мого здоров’я та до моменту виготовлення для мене спеціальних окулярів. А ознайомлення мене з матеріалами кримінального провадження № 4202100000000654 від 22.10.2021 року згодом проводити за місцем мого знаходження.
Додатки: копія рецепту лікаря-офтальмолога; копія платіжних документів на виготовлення окулярів; копія обхідного лікарського листка; копія консультативного заключення судинного хірурга інституту Шалімова від 17.01.2024 року. ПІП, підпис, дата”.
30.01.2024 року слідча слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві Ковалішина М.В., за погодження прокурором відділу Київської міської прокуратури Охріменком С.І., проігнорувавши усі ці клопотання (навіть не надавши на них жодної відповіді, що передбачено вимогами ст.220 КПК України), подала клопотання слідчому судді Голосіївського районного суду м.Києва про встановлення строку для ознайомлення особи_1 з матеріалами досудового розслідування за № 42021100000000654 від 22.10.2021 року.
02.02.2024 року, приблизно в 10 годин 00 хвилин, особі_1 було вручено повістку на судове засідання, яке було призначене суддею Голосіївського районного суду міста Києва Машкевич К.В. рівно на 15 годин 00 хвилин 02.02.2024 року, що не узгоджувалося із вимогами ч.8,9 ст.135 КПК України.
02.02.2024 року, особа_1 надіслав на електронну пошту Голосіївського районного суду міста Києва [email protected] та на особисту електронну пошту судді Машкевич К.В. [email protected] клопотання, в якому зазначив причини своєї неявки на призначене судове засідання з проханням перенести його на інший час. А саме, в даному клопотанні зазначалося таке: “02.02.2024 року, рівно на 15-00 було призначене слідчим суддею Машкевич К.В. судове засідання в Голосіївському районному суді м.Києва у судовій справі № 752/19646/23, на яке я з’явитися не можу через те, що слідчий орган ГУ НП у м.Києві не забезпечив мене транспортом, при тому всьому що я в самостійному порядку ходити не можу через наявні у мене грижі міжхребцевих дисків та через те, що я зараз находжуся у післяопераційному періоді, з приводу чого мені призначені лікарем-хірургом щоденні перев’язки 7 (семи) не зашитих післяопераційних ран та множинних кровоточивих циркулярних виразок обох гомілок. Крім цього, у зв’язку з виявленою у мене катарактою та стрімким падінням зору, мені було призначено лікарем-окулістом спеціальні (складні, асферичні) окуляри, які я замовив та оплатив, однак які ще не виготовлені.
Окрім цього, в супереч вимогам ч.8,9 ст.135 КПК України, судову повістку мені було вручено в день судового засідання (02.02.2024 року), тоді як законом передбачено її вручення не менше чим за три дні. І що найголовніше, з метою приховування вчинених злочинів (перевищення службових повноважень…), слідчий орган і процесуальний прокурор, не дивлячись на мої численні заяви, досі не забезпечують мене адвокатом, без якого жодна процесуальна дія являється незаконною… На підставі вищенаписаного, прошу перенести призначене судове засідання на три-чотири тижні та призначити для мене адвоката.
Додатки: копії виписок з 4 і 6 лікарні; копія довідки судинного хірурга; копія протоколу МРТ-обстеження; копія рецепту лікаря-офтальмолога; копія обхідного листка; копія квитанції на виготовлення окулярів; копія довідки лікаря-хірурга щодо потреби у щоденних перев’язках”.
Аби переконатися, що дане клопотання було отримане канцелярією Голосіївського районного суду міста Києва та вручене судді Машкевич К.В., особа_1 зателефонував в 12 годин 00 хвилин 02.02.2024 року в Територіальне управління Державної судової влади за номерами телефонів (044) 285-18-72 (285-19-17) та дізнався, що його клопотання отримано судом та передано судді Машкевич К.В., про що зроблено відповідний запис у журналі вхідної кореспонденції за № 1724 02.02.2024 року.
02 лютого 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва Машкевич К.В., при секретарі Гненик К.П., за участю прокурора Охріменка С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві Ковалішиної М.В., погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури Охріменком С.І. про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування за № 42021100000000654 від 22.10.2021 року, постановила неправосудну ухвалу, якою задовольнила клопотання слідчого і прокурора та встановила особі_1 строк до 22.02.2024 року (включно) для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021100000000654 від 22.10.2021 року, “…після спливу якого особа_1 буде вважатись такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів провадження”.
Якщо виходити з матеріалів справи № 752/19646/23 від 02.02.2024 року то можна прийти висновку, що безмозкий прокурор Охріменко С.І. свідомо вводив суд в заблуду та надавав завідомо брехливі пояснення з метою постановлення слідчим суддею неправосудного рішення. Більше цього, прокурор-шизоїд наполягав у засіданні на відмові у задоволенні клопотання особи_1 про перенесення призначеного засідання, і що ніби-то судовою практикою передбачена можливість проведення його без участі підозрюваного та його представника, навіть без підтвердження факту вручення повістки, і що ніби-то є нормальним практикою заочно зобов”язовувати сліпу і не ходячу особу_1 на ознайомлення з матеріалами справи.
Крім цього, душевно хворий прокурор Охріменко С.І. під час судового засідання 02.02.2024 року у судовій справі № 752/19646/23 збрехав слідчому судді стосовно:
1) умисного ухиляння особи_1 від обов’язку ознайомитися із своєю кримінальною справою;
2) про існування домовленостей між ним та підозрюваним про передачу копій матеріалів справи;
3) про те що підозрюваний не впустив на свою фірму його і слідчих;
4) про те що підозрюваний не захотів взяти флеш-носії із копіями матеріалів справи;
5) про перемовини підозрюваного з даним прокурором та слідчими через двері фірми особи_1;
6) про наявність в особи_1 адвоката (в той час як адвокат ще 1,5 місяці назад взяла самовідвід);
7) про підслідність розгляду поданого ним клопотання.
Даний прокурор приховав від суду той факт, що у матеріалах кримінального провадження наявні копії тих самих медичних документів, які були в додатку до клопотання від 02.02.2024 року про перенесення призначеного судового засідання, та які ніби-то загубилися по дорозі до суду.
Також даний прокурор приховав від суду інформацію, що він та слідчий вже тричі транспортували на таксі підозрюваного до суду через те, що він являється малорухомим та малозрячим.
Усе це свідчить про те, що прокурор-шахрай Охріменко С.І. фальсифікує докази по справі та відсторонює особу_1 від участі у судових засіданнях.
Твердолобість, неадекватність і протиправність прокурора-корупціонера Охріменка С.І. доказується положенням ч.8 та ч.9 ст.135 КПК України, яка гарантує вручення повісток учасникам процесу не менше як за 3 дні, а не за 3 години до початку судового засідання. А щодо підслідності розгляду поданого прокурором клопотання, то це регулюється положенням ч.10 ст.290 КПК України, на що і посилалася в своїй шахрайській ухвалі свавільна суддя Машкевич К.В. Стосовно потреби виділення за рахунок держави безоплатного адвоката, то це регулюється ст.20, 49 КПК України.
Крім цього слід згадати, що слідча Ткаченко А.В. та прокурор Охріменко С.І. і раніше подавали до ГОлосіївського районного суду Києва подібні незаконні клопотання (про привід особи_1 на судове засідання), в той самий час як підозрюваний перебував на лікуванні, то є всі підстави вважати останніх явними шизофреніками, бездарними і безграмотними тварюками, які отримують заробітну плату виключно за саботаж роботи громадських організацій, клінік та волонтерів.
Також слід сказати, що слідча Ткаченко А.В., слідча Ковалішина М.В. та прокурор Охріменко С.І. під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4202100000000654 від 22.10.2021 року приховали вчинені злочини заявників з числа працівників суду: судді Бурлака Олександра Васильовича та судді Антонюк Марини Станіславівни, проти яких наявні дюжину доказів вчиненого злочину (від ознак державної зради до колабораціонізму, службового підроблення, нанесення матеріальної шкоди і шкоди життю і здоров’ю учасникам судового процесу, позбавлення права на судовий захист, подача завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину, приховування вчиненого злочину, позбавлення права держави на отримання податків, надання допомоги кримінальним угрупуванням, замах на вчинення злочину).
Також слід зазначити, що аферисти Охріменко С.І., Ткаченко А.В. і Ковалішина М.В. за наслідками сфабрикованого кримінального провадження уже знівелювали значну частину кропітких досягнень громадської організації та волонтерів, тим самим перешкодивши наповненню державного бюджету на декілька десятків мільйонів гривень, при цьому в значній мірі послабивши боєздатність наших ЗСУ і тероборони та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури).
Вказані виродки саме у такий спосіб під час війни займаються фабрикуванням кримінальних справ з метою спонукання патріотів країни давати їм хабарі, в той час як мали б самі не ухилятися від служби в ЗСУ, а давно воювати на передових рубежах російсько-української війни.
У такому разі, Президент України, ГПУ, НАБУ і ДБР (а щодо прокурора – то до усього перечисленого додається ще й компетенція ВРП) мусять відреагувати належним чином з метою жорсткого покарання пройдисвітів Охріменко С.І., Ткаченко А.В. і Ковалішину М.В., з повною конфіскацією незаконно отриманого майна і грошей, негайного звільнення з роботи та засудження за статтями КК України – перевищення повноважень, перешкоджання провадженню законної господарської діяльності, перешкоджання громадській діяльності, перешкоджання волонтерській діяльності, вимагательство, переслідування, самоуправство, державна зрада і колабораціонізм, приховування вчиненого злочину, надання допомоги кримінальним угрупуванням.
Статтею 135 КПК України (Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні) передбачено:
1. Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком…
2. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
3. Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув’язнення.
4. Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику. Інший порядок вручення повістки допускається лише у випадку, якщо це обумовлюється обставинами кримінального провадження.
5. Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається її піклувальнику.
6. Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв’язку, правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в суді.
7. Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого – за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
8. Повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою – сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
9. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
В статті 306 КПК України зазначається: «2.Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше 72 годин з моменту надходження скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше 5 днів з моменту надходження скарги. 3.Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність належним чином повідомленого слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги».
У відповідності до Наказу за № 298 ГПУ від 30.06.2020 року, в ч.2 (Облік кримінальних правопорушень) розділу II (Порядок формування та ведення реєстру), в п.8 зазначається (Цитата): «Відомості про декілька вчинених кримінальних правопорушень, зазначених в одній заяві, повідомленні або виявлених безпосередньо прокурором, слідчим чи працівником іншого підрозділу, незалежно від часу їх учинення, наявності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, вносяться до Реєстру за кожним правопорушенням окремо. 3. Кримінальні провадження, що надходять для проведення досудового розслідування з органів прокуратури до органу досудового розслідування або з органів досудового розслідування до іншого органу досудового розслідування, а також провадження, що надійшли з одного району в інший район, удруге не обліковуються і закінчуються провадженням за номером первинної реєстрації. При прийнятті рішення про передачу кримінального провадження за підслідністю відомості до Реєстру вносяться одночасно з направленням до органу досудового розслідування матеріалів кримінального провадження».
Відповідно ст.412 КПК України (Істотні порушення вимог кримінального процесуального закону):
“1. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу,
які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
2. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо:
1) за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито;
2) судове рішення ухвалено незаконним складом суду;
3) судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чи статтею 381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов’язковою; 4) судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов’язковою;
5) судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання; 6) порушено правила підсудності…”.
У ст.42 КПК України (Підозрюваний, обвинувачений) зазначається:
1. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
2. Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.
Особою, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, є фізична особа, стосовно якої за результатами проведеного досудового розслідування настав випадок та існують підстави, передбачені частиною першою статті 276 цього Кодексу для повідомлення про підозру, але якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, не повідомлено про підозру через її смерть.
3. Підозрюваний, обвинувачений має право:
1) знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують;
2) бути своєчасно повідомленим про свої права, передбачені Кодексом, а також отримати їх роз’яснення;
3) на першу вимогу мати захисника і зустріч із ним незалежно від часу в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту – зустрічі без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних діях; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв’язку з відсутністю коштів для оплати такої допомоги;
4) не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
5) давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення або відмовитися їх давати;
6) вимагати перевірки обґрунтованості затримання;
7) у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – на негайне повідомлення членів сім’ї, близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування згідно з положеннями статті 213 цього Кодексу;
8) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази;
9) брати участь у проведенні процесуальних дій;
10) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
11) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься (виноситься) вмотивована постанова (ухвала);
12) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, майна, житла тощо;
13) заявляти відводи;
14) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
15) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
16) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку КПК;
17) вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердилися;
18) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.
4. Обвинувачений також має право:
1) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
2) збирати і подавати суду докази;
3) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
4) виступати в судових дебатах;
5) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов’язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;
6) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
7) отримувати роз’яснення щодо порядку підготовки та використання досудової доповіді, відмовлятися від участі у підготовці досудової доповіді;
8) брати участь у підготовці досудової доповіді, надавати представнику персоналу органу пробації інформацію, необхідну для підготовки такої доповіді, ознайомлюватися з текстом досудової доповіді, подавати свої зауваження та уточнення.
5. Підозрюваний, обвинувачений мають також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
6. Підозрюваний, обвинувачений, який є іноземцем і тримається під вартою, має право на зустріч з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави, яку йому зобов’язана забезпечити адміністрація місця ув’язнення.
7. Підозрюваний, обвинувачений зобов’язаний:
1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
2) виконувати обов’язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення провадження;
3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
4) надавати інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки доповіді.
8. Підозрюваному, обвинуваченому вручається пам’ятка про його процесуальні права та обов’язки одночасно з їх повідомленням особою, яка здійснює таке повідомлення.
Стаття 49 КПК України (Залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням) передбачає:
1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо:
1) відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов’язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
2) підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об’єктивних причин не може його залучити самостійно;
3) слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.
3. Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов’язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, встановлену законом.
Стаття 20 КПК України (Забезпечення права на захист) гарантує:
1. Підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані роз’яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
3. У випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, підозрюваному, обвинуваченому правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.
4. Участь у кримінальному провадженні захисника підозрюваного, обвинуваченого, представника потерпілого, представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, не звужує процесуальних прав підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт.
У доктрині Європейського суду з прав людини «право на суд» охоплює 3 елементи:
1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
У відповідності до ст.68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У відповідності до ст.64 Конституції (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Отож, хіба не за ці стандарти права щодня і на протязі восьми років гинули в ОСС найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України та продовжують зараз гинути у російсько-українській війні? Аферисти Охріменко С.І., Ткаченко А.В. і Ковалішина М.В., через свою нахабність, безграмотність, бездарність, протиправність і неадекватність напевно уже забули про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, воїнів ЗСУ і бійців територіальної оборони, які віддали свої безцінні життя за право уцілілих рештків українського народу жити без ярма на шиї та у відповідності до європейських стандартів міжнародного права.
Більше цього, божевільні шахраї Охріменко С.І., Ткаченко А.В. і Ковалішина М.В. саме у такий спосіб навмисно сплюндровують добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і ветеранів АТО (ООС), воїнів ЗСУ і бійців територіальної оборони, нівелюючи своїми ганебними і протиправними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ООС), учасники Майдану, воїни ЗСУ і бійці територіальної оборони, які показово покарають аферистів Охріменко С.І., Ткаченко А.В. і Ковалішина М.В., якщо правоохоронні органи України не бажають реагувати у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що колаборанти Охріменко С.І., Ткаченко А.В. і Ковалішина М.В. вчиняють умисні кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.3 ст.206, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що протиправна діяльність недоумків Охріменко С.І., Ткаченко А.В. і Ковалішиної М.В. являється частиною громадської діяльності особи_1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то любі неправомірні дії Охріменка С.І., Ткаченко А.В. і Ковалішиної М.В., по відношенню до особи_1 слід розцінювати як такі, що направлені на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягнуть за собою додаткову кримінальну відповідальність, передбачену ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, незаконні дії ватників Охріменко С.І., Ткаченко А.В. і Ковалішина М.В. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до суб’єктів господарювання та керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Неадеквати Охріменко С.І., Ткаченко А.В. і Ковалішина М.В., через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом перевищують службові повноваження, вчиняють службові підроблення, позбавляють права учасників процесу на адвокатський захист, перешкоджають доступу до правосуддя, спонукають суддів виносити неправосудні рішення, перешкоджають провадженню законної господарській діяльності, перешкоджають діяльності громадських організацій, перешкоджають волонтерській діяльності, завдають збитку економіці держави, приховують вчинені злочини, надають допомогу злочинним особам і кримінальним угрупуванням, деморалізують воїнів ЗСУ і бійців тероборони, наражають ЗСУ на поразку у війні з Росією. Колаборанти Охріменко С.І., Ткаченко А.В. і Ковалішина М.В. умисно вчиняють злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має жорстоко каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці провокаторами Охріменко С.І., Ткаченко А.В. і Ковалішина М.В. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності бариг Охріменко С.І., Ткаченко А.В. і Ковалішиної М.В. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 і ч.1 ст.111-1 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень аферистами Охріменко С.І., Ткаченко А.В. і Ковалішиною М.В. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.3 ст.206, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111-1, ч.2 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до СУ ДБР і СУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення безмозкими шахраями Охріменком С.І., Ткаченко А.В. і Ковалішиною М.В. Крім цього, було прийнято рішення про повторне повідомлення ВРП про не належну поведінку прокурора Охріменка С.І. Очікуємо результатів адекватного реагування від СУ ДБР та від СУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР та об’єктивного проведення досудового розслідування, а від ВРП — своєчасного відкриття дисциплінарної справи та відсторонення від роботи прокурора Охріменка С.І. Також прийнято рішення про повідомлення воєнкома м.Києва про потребу у призові на війну недоумкуватого ухилянта, колаборанта і корупціонера Охріменко С.І. Очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Ткаченко А.В. клопотання

клопотання_судді_Машкевич

суддя Машкевич К.В. клопотання ЦП

суддя Машкевич К.В. ухвала 1

суддя Машкевич К.В. ухвала 2

суддя Машкевич К.В. ухвала 3

суддя Машкевич К.В. ухвала 4

суддя Машкевич К.В. ухвала 5

суддя Машкевич К.В. ухвала 6

суддя Машкевич К.В. ухвала 7

суддя Машкевич К.В. ухвала 8

Підписатися
Сповістити про
10 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Тарас
19 днів тому

Тупориле єврейське уйобище! Як можна не знати таких елементарних речей? Як йому не соромно під відеокамеру брехати судді що адвоката підсудному не положено? Якщо він раніше надавав машину для інваліда, тоді чому він на цей раз не надав її хворому для транспортування в суд? Однозначно що ця єврейська потвора вступила в злочинний зговір із суддею з метою винесення неправосудного рішення! В любому випадку, ця мерзота грає на одні ворота, а мав би притримуватися закону. Що то за прокурор, який бреше як скажений пес і домагається винесення неправосудної ухвали? А добившись такої ухвали, як він збирається зробити зрячим і ходячим із… Читати далі »

Едік
18 днів тому

А це злочинний гадюшник колаборанта: дружина – Охріменко Марія Вікторівна, син- Охріменко Іван Сергійович, дочка-Охріменко Вероніка Сергіївна, батько-Охріменко Іван Маркович, мати – Охріменко Людмила Анатоліївна. Мати має земельну ділянку в Требухові (Броварський район), об”ємом1200 метрів квадратних. Батько-єврей являється цілим земельним магнатом: земельна ділянка в 600 квадратних метрів (в Перевізові Васильківський район), 49663 квадратних метри (в Луки, Малинський район, Житомирська область), 3439 квадратних метри (в Забраному, Малинський район, Житомирська область), 2500 квадратних метри (в Забраному, Малинський район, Житомирська область). Також має житловий будинок 55,1 квадратних метри (в Забраному, Малинський район, Житомирська область). Мати має квартиру 75.7 метрів квадратних. Мати має легковий… Читати далі »

Борис
18 днів тому

і на що це жидівське лайно розраховувало, коли добивалося від суду злочинним чином ухвалення його шахрайського клопотання? невже від цього громадський діяч тепер стане зрячим і ходячим? і яким чином сліпий волонтер тепер має прочитати за неповних три тижні дюжину томів сфабрикованого пархатим жидом провадження? і для чого цей жидівський виродок брехав на рахунок непотрібності для підозрюваного адвоката, щодо можливості заочно ухвалювати судові рішення (до того ж, незаконним складом суду), щодо невчасності виклику у суд підозрюваного, щодо непотрібності транспортування в суд не ходячого інваліда і т.д.? для чого і для кого вся ця мура? тіпа мало йому вже раніше отриманих… Читати далі »

Іра
17 днів тому

Я скинула на форму зворотнього зв’язку свої контакти. Прошу надати мені номер ЄРДР на цю єврейську падаль. Хочу долучитися до вами відкритого кримінального провадження як потерпіла. Ця курва вимагав з мене хабара. Я знаю багато і інших людей, на кого ця мерзота фабрикувала кримінальні справи, а потім з них вимагав хабарі. Воно і не дивно, чому він, його євреї-батьки та дружина мають такі баснословні статки! Цю падаль потрібно як слід провчити!

Мар'яна
17 днів тому

Судячи з того, що ця шизофренічна потвора не тільки сфабрикувала кримінальне провадження проти громадської організації, але ще й робить усе можливе і не можливе, аби не можна було очільникам організації захищатися і приймати участь у розгляді судової справи, що єврей Охріменко дуже вже хоче отримати і чималого хабара або притягнути невинних до кримінальної відповідальності! За такі підлі фальшування ця жидівська сука має відповісти сповна! Пготрібно усе його жидівське кодло перевішати або спалити заживо! Не можна допустити що б ця єврейська погань так підло знущалася над нашими патріотами у нашій же рідній країні!

Едік
14 днів тому

Коли від когось я чую слово “прокурор”, то автоматично під цим словом розумію “законність”, “право”, “захист від злочину”, “спостереження за законністю” і т.д. А взагалі, якщо виходити з латинського перекладу, то слово “прокурор” означає “піклуватися”. Згідно ст. 40 Закону України «Про прокуратуру» прокурор мусить мати високі морально-ділові, професійні якості та організаторські здібності. Прокурором прокуратури може бути призначено громадянина України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше двох років та володіє державною мовою. У кримінальному процесі прокурор виконує функцію нагляду, керівництва слідством, підтримання обвинувачення в суді та представництва інтересів громадян чи держави. Нагляд за законністю досудового слідства –… Читати далі »

Тоня
13 днів тому

українцю, бий жидів-безпридільників і ти обов”язково попадеш у рай!! не дозволяйте патріотам України бути під гнітом смердючих євреїв! очевидно, що аферисти Ковалішина, Ткаченко, Охріменко і Машкевич сфабрикували кримінальну справу та намагаються за будь-яку ціну вичавити з волонтерів хабарі та прислужитися московитам! тільки українська гілляка спасе жидівську шкуру від пекельних мук за зраду, мародерство, корупцію і безчинства!

Леся
12 днів тому

Я хуїю від цього вошивого єврейського прокурора і з всієї прокурорської піздобратії! Читаємо і думаємо: ч.1 ст. 294 КПК України: “Якщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений у ч.2 ст. 219 Кодексу, цей строк може бути продовжений неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, на строк, встановлений п.2 (6 місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину) і 3 (12 місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину) ч.4 ст. 219 Кодексу. А це значить, що прокурор не мав права взагалі братися… Читати далі »

Лідія
6 днів тому

навіть якби підозрюваний і насправді погрожував якимось там суддям-колаборантам, то хіба він робив це від користі для свого брюха? інколи волонтерська робота потребує не тільки погрозливих слів, але і фізичного знищення зрадників, диверсантів і колаборавнтів! з яких це пір волонтерство і громадська діяльність, да ще й за власні кошти, являється злочином? а злочином насправді являється те, що дані судді перешкоджали наповненню державної скарбниці податками, а цей патріот робив усе можливе, аби ці податки порступали в бюджет, що б було за що воювати нашим бійцям ЗСУ і тероборони і щоб було за що надавати пенсію старикам та інвалідам, не кажучи вже… Читати далі »

Мітя
5 днів тому

Чому ця єврейська тварюка Охріменко досі не на війні? З яких це пір підлі ухилянти почали переслідувати волонтерів і громадських діячів та фальшувати проти них кримінальні справи? Агов, орденоносні ветерани України, маєте чудову нагоду вирвати його смердюче єврейське серце і згодувати голоодним свиням!