Потрібен притулок для ГО через переслідування бандою “Зе”

Для керівників консульств (посольств) в Україні! Громадська організація “Україна проти свавілля чиновників” просить надати притулок у зв’язку з фізичним і політичним переслідуванням бандою мародерів Володимира Зеленського за антикорупційну діяльність організації, шляхом серії замахів на життя і здоров’я її керівників, з використанням вогнепальної зброї, електроструму, отрут і газів, а також у спосіб, що штучно обмежує конституційне право на працю і людське існування в цілому. Пропозиції приймаємо від усіх держав на форму зворотного зв’язку. Увесь цивілізований світ має дізнатися про геноцид та інші злочини самопроголошеного уряду Зеленського. Нам є про що сказати усім тим, хто прагне дізнатися, що насправді відбувається в Україні. В якості подяки пропонується безкоштовна телетрансляція справжніх подій в Україні, які стануть журналістською сенсацією і триватимуть приблизно 15 років при щоденному 8-годинному ефірному віщанні.
Безпосередніми причинами для пошуків політичного притулку являється:
1. Політичне переслідування.
2. Фізичне переслідування.
Оскільки фізичне переслідування являється наслідком успішної політичної і громадської діяльності, то слід зазначити, що воно триває безперервно і у нелюдській формі:
1) в замовленому убивстві матері керівника громадської організації;
2) в замовленому тюремному ув’язненні брата керівника громадської організації (відсидів 2 роки, а згодом окремим вироком суду був виправданим);
3) в каліцтві і тортурах брата керівника громадської організації слідчими слідчого органу та працівниками прокуратури (до стану інвалідності);
4) в переслідуванні слідчими слідчого органу та працівниками прокуратури брата керівника громадської організації з метою не допущення отримання грошової компенсації за незаконне ув’язнення і каліцтво;
5) в першому замаху на життя і здоров’я керівника громадської організації (з використанням cокири);
6) в другому замаху на життя і здоров’я керівника громадської організації (з використанням електрики);
7) в третьому замаху на життя і здоров’я керівника громадської організації (з використанням отрут);
8) в четвертому замаху на життя і здоров’я керівника громадської організації (з використанням зброї);
9) в п’ятому замаху на життя і здоров’я керівника громадської організації (з використанням зброї);
10) в шостому замаху на життя і здоров’я керівника громадської організації (з використанням побутового газу);
11) в сьомому замаху на життя і здоров’я керівника громадської організації (з використанням зброї);
12) в перешкоджанні законній господарській діяльності приватного підприємства (керівника громадської організації, впродовж 6,5 років);
13) в перешкоджанні діяльності громадської організації (впродовж 5 років);
14) в незаконному вилученні майна приватного підприємства (керівника громадської організації. Є рішення суду про його повернення, яке впродовж 3 років не виконується через корупцію в КМДА);
15) в залякуванні найманих працівників приватного підприємства (керівника громадської організації) з метою його простою і банкрутства;
16) в розбої і хуліганстві з метою постою підприємства (керівника ГО) і подальшого його банкрутства;
17) у вимагательстві хабарів від власника приватного підприємства (керівника громадської організації);
18) у каналізаційних затопленнях нежитлових приміщень приватного підприємства (керівника громадської організації) з метою простою підприємства;
19) у незаконному вилученні рекламно-інформаційних носіїв з метою простою приватного підприємства (керівника громадської організації) та його подальшого банкрутства;
20) у фальсифікації серії кримінальних справ проти громадської організації та переслідуванні її керівників, як спосіб приховати злочини зрадивших державу, психічно хворих, бездарних і корупційних суддів;
21) у незаконному впливі на поставщиків приватного підприємства (керівника громадської організації) з метою паралічу його роботи і подальшого банкротства;
22) у несанкціонованому (та без попереджень) відключенні приміщень приватного підприємства (керівника громадської організації) від електроенергії та водопостачання з метою його простою;
23) у проведенні незаконних перевірок приватного підприємства (керівника громадської організації), без отримання на те дозволу від уряду, з метою його простою;
24) у фальсифікації акту порушення розміщення рекламної вивіски приватного підприємства (керівника громадської організації), з метою його простою і банкрутства;
25) у фальсифікації акту порушень правил благоустрою приватного підприємства (керівника громадської організації), з метою простою його діяльності;
26) у численних порушеннях прав виборця до українського парламенту (керівника громадської організації);
27) у позбавленні конституційного права на працю керівника і членів громадської організації;
28) у потенційному незаконному втручанні в діяльність електронних машин (комп’ютерів) і офісної техніки та знищення її (на загальну вартість понад 160 000 грн.);
29) у навмисному не виконанні рішення суду по поверненню незаконно вилученню майна приватного підприємства (керівника громадської організації), з метою простою його діяльності;
30) у навмисному не розслідуванні понад 1100 кримінальних справ;
31) у не виконанні понад 750 ухвал суду;
32) у не проведенні ВРП розгляду 340 дисциплінарних скарг проти суддів, які регулярно порушують присягу судді та своїми діями завдали великої матеріальної і моральної шкоди та шкоди здоров”ю, і т.д.
І не дивлячись на те, що по майже усім цим фактам відкриті кримінальні справи в СВ Солом’янського УП ГУ НП м.Києва, в СВ Дарницького УП ГУ НП м.Києва, в СВ Деснянського УП ГУ НП м.Києва, в СВ Печерського УП ГУ НП м.Києва, в СВ Шевченківського УП ГУ НП м.Києва, в СВ Рокитнівського УП ГУ НП в Рівненській області, в СВ Кузнецовського УП ГУ НП Рівненської області, в СВ Сарненського УП ГУ НП м.Сарни Рівненської області, в СВ УП ГУ НП м.Рівного, в Рівненській обласній прокуратурі, в ГПД НАБУ, в УВК НАБУ, в СУ ДБР, в ГПУ, в НП м.Києва, в СВ ГУ НП Харківської області, в прокуратурі Харківської області, розслідування з цього приводу роками не проводяться.
24.08.2023 року фашистська хунта В.Зеленського протиправно перекрила подачу природнього газу керівнику громадської організації (при тому що тепла вода у його будинку просто не передбачена) з метою обмеження умов його існування, а заодно і мешканцям 33, 37, 41, 45, 49, 53, 57 квартир (які під’єднані до одного і того ж самого стояка газової труби).
28.08.2023 року керівник громадської організації звернувся до з цього самого приводу до Президента України В.Зеленського, до Кабінету Міністрів України та до Голови КМДА від імені мешканців 33, 37, 41, 45, 49, 53, 57 квартир свого будинку з проханням якнайскоріше відновити газопостачання, однак воно було чомусь проігнорованим.
За вищеописаних умов більше не виявляється за можливе жити і працювати в Україні. Неодноразові звернення з цього приводу (48 раз) до органів законодавчої, виконавчої влади та до Президента України були також проігноровані. А звернення до судових органів, або саботуються, або фальсифікуються. А ті поодинокі позитивні судові рішення, які на даний час існують, органи влади уперто не виконують та використовують їх як інструмент розправи за антикорупційну діяльність громадської організації. Останнє пояснюється тим, що малорозумний і наркозалежний Президент України протиправно втручається в усі ланки державотворення, в діяльність виконавчої і судової влади, розпоряджаючись ними на власний і неадекватний розсуд.
На сьогоднішній день, через бандитизм, божевілля і наркозалежність В.Зеленського, населення України різко скоротилося до приблизно 2-3 000 000 чоловік (без врахування 12 000 000 громадян, які емігрували за кордон, а також не рахуючи євреїв, яких налічується біля 7 000 000 чоловік). За таких підстав невдовзі наступить час, коли українська нація перестане існувати взагалі, особливо якщо врахувати наявну затяжну війну в нашій державі. На жаль, тільки сьогоднішня еміграція, що власне і було при царській Росії, дозволить світові спасти і навіть відродити українську націю і її інтелігентів. Як світова історія показала, без нашої обдарованої інтелігенції США, Англія, Великобританія, Італія, Іспанія, Німеччина, Канада і т.д. нізащо не досягли б зараз свого такого сталого розквіту. Отож, наші любі закордонні брати і сестри, спішіть спасти цвіт української нації, поки фашистський режим наркомана Зеленського не знищив їх остаточно. Також плекаємо на міжнародний військовий трибунал, який невдовзі притягне до кримінальної відповідальності самопроголошений режим диктатора, наркомана і військового злочинця Володимира Зеленського.
В статті 112 КК України (Посягання на життя державного чи громадського діяча) зазначається:
Посягання на життя Президента України, Голови Верховної Ради України, народного депутата України, Прем’єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Голови чи судді Конституційного Суду України або Верховного Суду України, або вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови Рахун­кової палати, Голови Національного банку України, керівника політичної партії, вчинене у зв’язку з їх державною чи громадською діяльністю, – карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. Як випливає із самої назви ст.112 КК України, основним безпосереднім об’єктом цьо­го злочину є відносини, що забезпечують нормальну діяльність усіх гілок державної влади (законодавчої, виконавчої, судової), а також політичних партій. Обов’язковим додатковим об’єктом є життя людини. Потерпілим від злочину визнається державний чи громадський діяч. Стаття 112 КК України, передбачає вичерпне коло державних діячів: Президент України, Голова Верховної Ради України (ст.88 Конституції України), народний депу­тат України (ст.1 Закону України «Про статус народного депутата України» від 17.11.1992 року), Прем’єр-міністр України (ст.114 Конституції України), члени Кабінету Міні­стрів України (особи, які у порядку ст.114 Конституції України призначені до складу Кабінету Міністрів України), Голова чи судді Конституційного Суду України або Верхов­ного Суду України, або вищих спеціалізованих судів України, Генеральний про­курор України (ст.122 Конституції України), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (ст.5 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23.12.1997 року), Голова Рахункової палати (ст.10 Закону України «Про Рахункову палату» від 11.07.1996 року, Голова Національного банку України (ст.10 Закону України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року) та відносить до громадських діячів, керівників політичних партій. Момент виникнення чи припинення у потерпілого статусу державного чи громадського діяча пов’язаний із його призначенням на відповідну посаду чи звільненням з неї, що регулюється законодавством. Об’єктивна сторона цього злочину законодавцем визначається як посягання на життя державного чи громадського діяча. Під посяганням розуміється вбивство або замах на вбивство. Тому цей злочин є злочином з усіченим складом і вважається закінченим не тільки при настанні смер­ті зазначених осіб, а й за наявності замаху на злочин, який кваліфікується безпосеред­ньо за ст.112 КК України, без посилання на ст.15 КК України.
Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, при якому суб’єкт усвідомлює правовий статус потерпілої особи. Вчинення посягання на життя осо­би, яка помилково сприйнята винним за державного чи громадського діяча, однак, напри­клад, лише балотується на відповідну посаду, кваліфікується як замах на розглядуваний злочин. Свідоме вчинення посягання на життя кандидата на відповідну посаду за наяв­ності необхідних ознак злочину кваліфікується як злочин проти особи за ознакою вико­нання потерпілим свого службового чи громадського обов’язку (п.8 ч.2 ст.115 КК України). Вчинення посягання у зв’язку з державною чи громадською діяльністю потерпілої особи свідчить про обов’язкову наявність мотиву – помститися за державну чи громад­ську діяльність особи або мети – перешкодити цій діяльності чи змінити її характер. Вбивство перелічених осіб на ґрунті особистих взаємовідносин кваліфікується як злочин проти життя. Суб’єкт – фізична осудна особа, яка досягла 14-ти років.
Стаття 170 КК України (Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій) тлумачить:
“Умисне перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій або їх органів – карається виправними роботами на строк до 2 років або позбавленням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років”.
Статтею 206 КК України (Протидія законній господарській діяльності) передбачено:
1. Протидія законній господарській діяльності, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна або захоплення цілісного майнового комплексу, його частини, будівель, споруд, земельної ділянки, об’єктів будівництва, інших об’єктів та незаконне припинення або обмеження діяльності на цих об’єктах та обмеження доступу до них за відсутності ознак вимагання, – караються штрафом від десяти тисяч до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, або з пошкодженням чи знищенням майна, – караються штрафом від п’ятнадцяти тисяч до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до чотирьох років або без такого.
3. Протидія законній господарській діяльності, вчинена організованою групою, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднана з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я, або така, що заподіяла велику шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від шести до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від трьох до п’яти років або без такого та з конфіскацією майна.
Стаття 383 КК України (Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину) тлумачить:
Завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому або органу досудового розслідування про вчинення злочину – карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.
Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжко­му злочині або із штучним створенням доказів обвинувачення, а також вчинені з корисливих мотивів, – караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Неправдивість цього повідомлення характеризує фактичні обставини злочину, а не юридичну їх оцінку.
Якщо особа повідомляє дійсні (правдиві) відомості, але по­миляється щодо їх юридичної оцінки, то ознаки злочину, передбачено­го ст.383 КК України, відсутні. Не може кваліфікуватися за ст.383 КК України і так зване «самообмовляння», коли особа удавано обвинувачує саму себе у вчиненні злочину. Таке рішення пояснюється тим, що навіть після порушення кримінального провадження давання підозрюваним чи обвинувачуваним завідомо неправдивих показань, у тому числі й самообмовляння, не тягне за собою відповідальності. Повідомлення може бути здійснене у будь-якій формі: усно, письмово, по теле­фону, з використанням комп’ютерних мереж тощо. Повідомлення може виходити від власного імені, бути анонімним чи від імені іншої особи, але має бути спрямоване на адресу лише органів (службових осіб), що наділені за законом правом на порушення та здійснення кримінального провадження, а саме до суду (п.20-22 ч.1 ст.3 КПК України), прокурора (п.15 ч.1 ст.3, ст.36 КПК України), слідчого (п.17 ч.1 ст.3, ст.40 КПК України) або до органу досудового розслідування (ст.38 КПК України). Тому неправдиве повідомлення про злочин, яке спрямовується на адресу інших органів чи осіб, не утворює складу зло­чину, передбаченого ст.383 КК України, бо в цьому випадку не заподіюється шкода інтересам правосуддя. За ч.2 ст.383 КК України караються ті самі дії, якщо вони:
а) або поєднані з об­винуваченням у тяжкому (ч.4 ст.12 КК України) чи особливо тяжкому (ч.5 ст.12 КК України) зло­чині; б) або пов’язані зі штучним створенням доказів обвинувачення (наприклад, підроблення речових доказів та документів, використання лжесвідчень тощо); в) або учинені з корисливих мотивів (прагнення одержати внаслідок вчинення злочину ма­теріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди).
Якщо злочин, передбачений ст.383 КК України, одночасно містить ознаки діяння, перед­баченого ст.259 КК України, то вчинене заподіює шкоду не тільки відносинам у сфері здій­снення правосуддя, а й громадській безпеці, що потребує кваліфікації таких дій за сукупністю злочинів, передбачених цими статтями КК України). Суб’єктивна сторона злочину характеризується лише прямим умислом, бо вказівка закону на завідомо неправдивий характер повідомлення свідчить про усві­домлення винним того, що спрямовані ним на адресу відповідних органів відомості не відповідають дійсності, і його бажання вчинити такі дії. Помилкова думка особи про відповідність відомостей дійсності виключає відповідальність за ст. 383 КК України. Суб’єкт злочину загальний – будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.
У відповідності до положення ст.366 КК України, “1. Службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, – карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років”.
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.
Отож, хіба не за ці стандарти права щодня і на протязі восьми років гинули в ОСС найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України та продовжують гинути у російсько-українській війні? Самопроголошений Президент України Зеленський В.О. через свою твердолобість, протиправність або психічну ненормальність напевно уже забув про посмертний героїзм Небесної Сотні, воїнів АТО (ООС), солдат української армії і бійців територіальної оборони, які віддали свої безцінні життя за право українського народу жити без ярма на шиї і у відповідності до існуючих стандартів міжнародного права. Більше цього, Зеленський В.О. саме у такий підлий спосіб навмисно сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню, бійців АТО (ООС), солдат української армії і бійців територіальної оборони, нівелюючи своїми ганебними і протиправними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ООС), учасники Майдану, солдати української армії і бійці територіальної оборони, які зможуть переконати дуромана Зеленського В.О. піти у добровільну відставку, якщо Верховна Рада України і Голова Конституційного Суду не бажають реагувати на це неподобство у визначений спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності Зеленського В.О. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.3 ст.206, ч.3 ст.382, ч.2 ст.367, ч.2 ст.366, ч.2 ст.364, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що вищевказані зловживання владою також витікають з предмету громадської діяльності особи_1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність Зеленського В.О. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії Зеленського В.О. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів державної влади і керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам України. Зеленський В.О., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищує свої службові повноваження, вчиняє службові підроблення, допускає недбальство і бездіяльність, приховує вчинені злочини, надає допомогу злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, культивує і поширює корупцію, порушує присягу Президента України, не виконує Конституції України, перешкоджає громадській діяльності, тим самим саботуючи роботу органу державотворчої і виконавчої гілки влади. Саботаж і бойкотування роботи державотворчої і виконавчої гілки влади прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Зеленський В.О., за нашими переконаннями, умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки наша країна ще не зазнала поразки у війні. Навмисна протидія нинішній державній політиці Зеленським В.О. вже розчарувала значну частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, за нашим переконанням, що в діяльності Зеленського В.О. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111, ч.7 ст.111-1 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Зеленським В.О. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.3 ст.206, ч.3 ст.382, ч.2 ст.367, ч.2 ст.366, ч.2 ст.364, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ч.7 ст.111-1, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні звернення до Верховної Ради України і Голови Конституційного Суду України, з метою відсторонення Президента України Зеленського В.О. від займаної посади за станом психічного здоров’я, наркозалежності або у зв’язку з його потенційною протиправною діяльністю, у пряму шкоду інтересам держави, її цілісності і безпеці. Очікуємо результатів адекватного реагування Верховної Ради України і Конституційного Суду України стосовно вирішення питання щодо дострокового припинення повноважень Президента-неадеквата Зеленського В.О. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.